| Сторінки (2/112): | « | 1 2 | » |
Така незвична і безпринципна жорстокість,
Ієрархія законів-помилок.
Слабкіший знайде слабшого і піде
Захоплення і жалість крок у крок.
Балансу не буває - тільки сила:
Один захищений, а інший - захисник.
Ти хочеш підкорятися безкрила?
Чи стати вільною, самотньою з пташок?
І не належати нікому, не просити,
Не дарувати, не присвячувать себе,
Не плакати в обіймах, лиш кричати,
Не підкорятись, лише стримувати все.
Або, можливо, турбуватися за когось,
Або, можливо, відчувати, що тремтиш,
Або, можливо, теж наказувати тому,
Від кого весь твій розум мерехтить.
А, може, це є проявом любові,
І не важливо, хто виконує цю роль?
Лиш бути з тим, кого кохаєш понад волю,
І не важливо, хто для кого dom і sub.
Лиш почуття, лиш віра, вдячність, згода в всьому,
Лиш те, що половинки дві зійшлись.
Не має значення нічого, лише втома
Від того, що в душі палахкотить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2022
Я знала це так давно,
можливо, роки три вже пройшло.
Як не хотіла б я, щоб часу
ніколи не існувало і не було,
але у моєму житті лиш одне
сентиментальне тло.
Страждання - це бути щасливим,
Коли бачиш у келиха дно.
Хочеш пити, і пити, і пити,
але спрага твоя - це зло.
Я відчувала це так давно,
відколи зустріла його.
Але, якби не було цього,
померла б без світла свого.
І, якби хтось просив вірити,
я б повірила в те, що було.
Адже Випадок - це дар Усесвіту,
Випадок - це добро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2022
Приятно наслаждаться пробуждением,
Лениться среди простынь тут и там.
Приятно видеть тень на этих стенах
Твоего лица, когда ночник всё светит по утрам.
И благостно отдать прикосновение
От одеяла, что связует по ночам,
Надеясь, что во сне прийдёт мгновение,
Когда ты спутаешь его, прижав к рукам.
Хотел бы я продлить все промедления,
Чтоб горечь кофе не притронулась к губам,
Не ощущать, что это будни, Воскресенье
Для нас не существует, всё обман.
Лишь выкроишь момент вознаграждения
За сожаление, что не снюсь тебе я сам.
Все сообщения, что шлю, мои мучения
Ты принимаешь в чёрный ящик, где лишь спам.
Но ты уйдёшь, и будешь в полном неведении,
Что кофе в чашке допивать я и не стал.
И пробираясь на кровать в своём крушении
Замечу волос на подушке, что упал.
И он дарует, как и всё, тебе прощение,
И буду ждать тебя, как раньше вечно ждал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937404
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.01.2022
Молитву ти справляєш в небеса -
Вона на хмари наштовхнеться неминуче.
Ти віриш в Бога, коли вибору нема, -
Відкрите лише те, за чим ти скучив.
Відлуння віри ти шукаєш у всіх снах,
І, очевидно, що завжди́ його знаходиш,
І долі людства викликають в тебе страх -
Вони такі прості і та́кі влучні.
Ти не задумуєшся і уже в путах,
І насолоджуючись тим, що вже не вільний,
Що плани на життя пішли у крах.
Ти підкоряєшся найбільшій в світі силі.
І довіряєш, бо врятуєшся лиш так.
І Бога не шукаючи даремно,
Ти в підсвідомості вже рішення прийняв,
Але закриєш очі ти на правду і повільно
До гурту краще приєднаєшся, бо знав,
Що лише це дозволить жити, і, напевно,
Не має значення чи промайнув твій поклик шар
Із хмар, що перешкоджують, бо темно,
А ти бажаєш світла промінь, наче дар,
І знаючи безглуздість, молиш ревно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2022
Цікаво ким тоді ти був
Поки не знав піщаних бур,
Допоки не зробив ти крок
У напрямку всіх помилок.
Так дивно, як зійшов з шляху,
Як втратив ти свою мету,
Як полюбив нічну пітьму
Відколи перейшов межу.
Так сумно, що згнівив Богів,
Що знов пустився берегів,
Що вчасно ти не зрозумів,
Що плисти маєш через рів.
І знаю, що відколи плив
Знов народитись ти хотів,
Бо всіх нас доля ця єдна,
Щоб повертатись до життя.
І є надія, що біда
Штовхне нас на шляхи добра.
І відчиняючи врата,
Ти зайдеш в дім, бо вже пора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2022
Ти - безкорисливе німе благословіння,
Ти - чистий промінь світла у душі,
Ти - одурманене, божественне видіння,
Ти той, ким мрію бути в темноті.
Ти - янгол із пекельною душею,
Ти самобутній, образ твій легкий,
Ти вкрай привабливий магніт,
Який даремно ховається подалі від людей.
Ти бездоганний, бо не бачу в тобі вади.
Ти ідеальний у вселенській голові.
Ти той, ким не напитися від спраги.
Ти змушуєш подобатись мені.
А я? А я лиш тінь, що зростом навіть нижча.
Я те, що в дзеркалі завжди побачиш ти.
Твій страх в очах - це я, твоє безчестя,
Твій кожен рух, ім'я, що на вустах вночі.
Ти лук, а я стріла, ти направляєш,
А я лечу у центр майбуття.
Ти так заплутався зі мною, мабуть знаєш,
Що разом завжди будем - ТИ і Я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2022
Я люблю писать на салфетках
Полуписьма к себе - стихи,
Мучать медленно сердце в догадках,
Может вскоре увидишь их ты.
Может ветер снесёт их украдкой
Со стола и "отправит" к тебе
Вместо почты и вместо "фейсбуков"
На рандомный адрес извне.
Может мысль моя лихорадкой
Пробежала по телу, и дрожь
Перестала быть слабой и краткой
И покрыла всю кожу собой.
Я боюсь, я так дико стесняюсь
Быть униженной перед тобой,
Но всё больше я мысли пугаюсь -
Не поймёшь ты меня, ведь не мой.
В моих думах полно жизни сладкой,
Потому что я ею живу.
В них так много несказанных фактов
О которых я вечно молчу.
Этот мир, что вокруг, так прекрасен, -
Забываю о том, что хочу.
А то чувство внутри также гласно
Призывает идти, но я мчу.
С каждым взглядом и с каждой минутой
Я врываюсь в Вселенную душ.
Отыскав отражение чудом,
Буду миру шептать: "Не разрушь.."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937174
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.01.2022
Типовий день, знайомі стіни, милий дім.
Ногою я вдаряюсь, - килим мій,
Лептоп, пляшки, заплутані навушники-думки,
А може ні?
Типовий день і незнайомі стіни, дім чужий;
Нога звисає з ліжка, лід застиг на ній.
Я сам не свій,
А може твій?
Типовий день, що розпочався уночі;
Немає дому, навкруги - наглядачі.
Я поплатився за думки,
Вони чиї?
Типовий день, точніше ранок у росі;
Твоя рука лежить у мене на стегні,
А серце я стискаю у руці -
Чи щастя чи нещастя у мені?
Типовий лень, але не я і не мій дім.
Його немає, я в повітрі, всюди дим.
Чого чекаю? Ризикнула я усім,
І більш немає в мене друзів в світі цім.
Типовий день, але відсутня в ньому я.
І бачу дім, немов прозора вся стіна;
У часі загубилася душа.
Далекий голос каже: "Де вона була..."
Заснула, але знов прокинусь я.
Типовий день, а може ніч, різниця незначна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2022
Навіть, якщо щасливий
У ворога мого в зубах.
Навіть, якщо не судилось
Жити мені в твоїх очах...
Благаю тебе, дозволь лиш
Не потурати, не йти через страх.
А жити на віддалі серед тиш
Спостерігаючи підданих твоїх крах,
Яких підпустив ближче
Ніж дозволяє палкий жах
Твого ідеального існування
І досконалостей переваг.
І всупереч усім заборонам
На посмішку на твоїх вустах
Я буду дивитися вічно,
Не кліпаючи навіть у своїх снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2022
Залишишся тільки ти,
І страху мого не буде.
В безмежному просторі пустоти,
Бо заповниш усе усюди.
Твої емоції всі на лиці
Світ полонять красою.
Зламалося щось у моїй душі,
Житиму тільки тобою.
Залишишся тільки ти,
І зорі не матимуть ваги.
Далеко вони, ті світи,
А ти так близько, поряд.
Залишишся тільки ти:
Мистецтво, наука, розум -
Усе це вже буде в тобі,
Підкреслить неземну вроду.
Залишишся тільки ти,
А я існуватиму, буду?
Чи розчинюсь у тобі
Й обличчя своє забуду?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2022
Коли на заході Сонце низько,
Коли втомилися всі, навіть місто,
Тоді, і лиш тоді близько
До тебе знов підійду я.
Присядь зі мною, пригнись низько,
Так, щоб волосся твого блискіт
Лиш раз засліпив мені зір.
Коли навколо нема звуків,
Коли всі сплять і гучний шурхіт,
Скажу слова, мов грудей стукіт, -
Такі чужі, щоб почув ти.
Тоді, і лиш тоді, можливо,
Я зможу жити на повну силу
І навіть світилу на небосхилі
Почнемо усміхатися: ти і я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2022
Я заблукаю пальцями в твоїм густім волоссі,
Яке постійно сонце завиває й золотить.
Я доторкнусь легенько і на мить весь простір
Між нами не лежить, це скоротить
Відмінності, дорогу пізнавання й часу,
Дозволить опинитись у раю.
Але мій страх украде ницо наше щастя.
Рука у попіл за хвилину догорить.
Я ненароком обіпрусь на твої плечі
І голову на бік чомусь схилю.
В німім обожнюванні сяють мої очі,
Але соромлячись, я погляд відведу.
Я буду обережною і доти
Ніяковітиму від подиху твого,
Допоки відстань ти між нами не скоротиш
Навчивши пізнавати близькість цю.
І засліпившися можливістю дружити,
Я не благатиму про більше, вір мені.
Маленькі радості плекатиму, щоб жити
До того часу, поки скажеш "Я люблю".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2022