| Сторінки (2/108): | « | 1 2 | » |
Цікаво ким тоді ти був
Поки не знав піщаних бур,
Допоки не зробив ти крок
У напрямку всіх помилок.
Так дивно, як зійшов з шляху,
Як втратив ти свою мету,
Як полюбив нічну пітьму
Відколи перейшов межу.
Так сумно, що згнівив Богів,
Що знов пустився берегів,
Що вчасно ти не зрозумів,
Що плисти маєш через рів.
І знаю, що відколи плив
Знов народитись ти хотів,
Бо всіх нас доля ця єдна,
Щоб повертатись до життя.
І є надія, що біда
Штовхне нас на шляхи добра.
І відчиняючи врата,
Ти зайдеш в дім, бо вже пора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2022
Ти - безкорисливе німе благословіння,
Ти - чистий промінь світла у душі,
Ти - одурманене, божественне видіння,
Ти той, ким мрію бути в темноті.
Ти - янгол із пекельною душею,
Ти самобутній, образ твій легкий,
Ти вкрай привабливий магніт,
Який даремно ховається подалі від людей.
Ти бездоганний, бо не бачу в тобі вади.
Ти ідеальний у вселенській голові.
Ти той, ким не напитися від спраги.
Ти змушуєш подобатись мені.
А я? А я лиш тінь, що зростом навіть нижча.
Я те, що в дзеркалі завжди побачиш ти.
Твій страх в очах - це я, твоє безчестя,
Твій кожен рух, ім'я, що на вустах вночі.
Ти лук, а я стріла, ти направляєш,
А я лечу у центр майбуття.
Ти так заплутався зі мною, мабуть знаєш,
Що разом завжди будем - ТИ і Я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2022
Я люблю писать на салфетках
Полуписьма к себе - стихи,
Мучать медленно сердце в догадках,
Может вскоре увидишь их ты.
Может ветер снесёт их украдкой
Со стола и "отправит" к тебе
Вместо почты и вместо "фейсбуков"
На рандомный адрес извне.
Может мысль моя лихорадкой
Пробежала по телу, и дрожь
Перестала быть слабой и краткой
И покрыла всю кожу собой.
Я боюсь, я так дико стесняюсь
Быть униженной перед тобой,
Но всё больше я мысли пугаюсь -
Не поймёшь ты меня, ведь не мой.
В моих думах полно жизни сладкой,
Потому что я ею живу.
В них так много несказанных фактов
О которых я вечно молчу.
Этот мир, что вокруг, так прекрасен, -
Забываю о том, что хочу.
А то чувство внутри также гласно
Призывает идти, но я мчу.
С каждым взглядом и с каждой минутой
Я врываюсь в Вселенную душ.
Отыскав отражение чудом,
Буду миру шептать: "Не разрушь.."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937174
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.01.2022
Типовий день, знайомі стіни, милий дім.
Ногою я вдаряюсь, - килим мій,
Лептоп, пляшки, заплутані навушники-думки,
А може ні?
Типовий день і незнайомі стіни, дім чужий;
Нога звисає з ліжка, лід застиг на ній.
Я сам не свій,
А може твій?
Типовий день, що розпочався уночі;
Немає дому, навкруги - наглядачі.
Я поплатився за думки,
Вони чиї?
Типовий день, точніше ранок у росі;
Твоя рука лежить у мене на стегні,
А серце я стискаю у руці -
Чи щастя чи нещастя у мені?
Типовий лень, але не я і не мій дім.
Його немає, я в повітрі, всюди дим.
Чого чекаю? Ризикнула я усім,
І більш немає в мене друзів в світі цім.
Типовий день, але відсутня в ньому я.
І бачу дім, немов прозора вся стіна;
У часі загубилася душа.
Далекий голос каже: "Де вона була..."
Заснула, але знов прокинусь я.
Типовий день, а може ніч, різниця незначна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2022
Навіть, якщо щасливий
У ворога мого в зубах.
Навіть, якщо не судилось
Жити мені в твоїх очах...
Благаю тебе, дозволь лиш
Не потурати, не йти через страх.
А жити на віддалі серед тиш
Спостерігаючи підданих твоїх крах,
Яких підпустив ближче
Ніж дозволяє палкий жах
Твого ідеального існування
І досконалостей переваг.
І всупереч усім заборонам
На посмішку на твоїх вустах
Я буду дивитися вічно,
Не кліпаючи навіть у своїх снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2022
Залишишся тільки ти,
І страху мого не буде.
В безмежному просторі пустоти,
Бо заповниш усе усюди.
Твої емоції всі на лиці
Світ полонять красою.
Зламалося щось у моїй душі,
Житиму тільки тобою.
Залишишся тільки ти,
І зорі не матимуть ваги.
Далеко вони, ті світи,
А ти так близько, поряд.
Залишишся тільки ти:
Мистецтво, наука, розум -
Усе це вже буде в тобі,
Підкреслить неземну вроду.
Залишишся тільки ти,
А я існуватиму, буду?
Чи розчинюсь у тобі
Й обличчя своє забуду?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2022
Коли на заході Сонце низько,
Коли втомилися всі, навіть місто,
Тоді, і лиш тоді близько
До тебе знов підійду я.
Присядь зі мною, пригнись низько,
Так, щоб волосся твого блискіт
Лиш раз засліпив мені зір.
Коли навколо нема звуків,
Коли всі сплять і гучний шурхіт,
Скажу слова, мов грудей стукіт, -
Такі чужі, щоб почув ти.
Тоді, і лиш тоді, можливо,
Я зможу жити на повну силу
І навіть світилу на небосхилі
Почнемо усміхатися: ти і я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2022
Я заблукаю пальцями в твоїм густім волоссі,
Яке постійно сонце завиває й золотить.
Я доторкнусь легенько і на мить весь простір
Між нами не лежить, це скоротить
Відмінності, дорогу пізнавання й часу,
Дозволить опинитись у раю.
Але мій страх украде ницо наше щастя.
Рука у попіл за хвилину догорить.
Я ненароком обіпрусь на твої плечі
І голову на бік чомусь схилю.
В німім обожнюванні сяють мої очі,
Але соромлячись, я погляд відведу.
Я буду обережною і доти
Ніяковітиму від подиху твого,
Допоки відстань ти між нами не скоротиш
Навчивши пізнавати близькість цю.
І засліпившися можливістю дружити,
Я не благатиму про більше, вір мені.
Маленькі радості плекатиму, щоб жити
До того часу, поки скажеш "Я люблю".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2022