Тетяна Мошковська

Сторінки (3/227):  « 1 2 3»

Твій Літопис

Ти  віднайди́  Літопис  Своїх  Мрій.
На  сторінках,  де  оживають  почуття,
Розкрий  його.  Перечитай  свій  Біль,  
Свої  Надії  –  все  своє  життя.
Перегорни  Епоху  Перших  Сліз,
Знайди  своє  Століття  Сподівань.
Нехай  піде́  назавжди  Страх  і  Злість!
Нехай  прийду́ть  Часи  Твоїх  Бажань!
Нехай  палає  Пристрасть  і  Жага́!
Забудь  про  втрати  всіх  числе́нних  війн.
Коханню  панувати  вже  пора!
Хай  буде  Вічність  Поцілунків  і  Обійм!




Фотограф:      Clouds  Inside  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2020


Зв'язок культур


Рідна  мово  моя  українська,
Милозвуччя  правічних  лісів,
Некультурна  гові́рко  поліська,
Ти  для  мене  лунаєш,  як  спів!

По  моєму  житті  простели́вся
Шлях  із  сином  російських  дібров.
У  свідомості  тісно  сплелися
Дві  найкращі,  могутні  із  мов!

Це  не  суржик,  пуста  плутани́на,
Це  зв'язок  двох  культур,  тисяч  слів!
І  наш  шлюб  –  це  кохана  дитина,
Що  родилась  від  кращих  батьків!

Твій  народ  обзивають  «кацапи»,
Мою  націю  кличуть  «хохли»…
Нам  на  те  не  потрібно  зважати!
Найміцніший  народ  –  я  і  ти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2020


Нове мистецтво


Проблеми  у  людства  і  крах  у  країні  –  
Митець  вже  не  може  мовчать!
Він  пише  поему  –  суспільству  данину  –  
І  хоче  про  горе  кричать!

З’явився  нарешті  шедевр  цей  великий.
Проблема  ще  більша  у  нас!
Що  тут  підіймалось?  Про  що  були  крики?
Про  що  попередив  Пегас?

Герої  –  не  люди,  події  –  безглузді,
Художня  манера  -  абсурд.
Митець  був  холерик?  А  може,  в  облуді?
Де  зміст  серед  ва́жких  цих  груд?

Шукаймо  джерела,  вивчаймо  витоки,
Порпа́ймось  в  білизні  брудній!  
Знайшли  у  митця  всі  можливі  пороки,
А  змісту  поеми  –  ні-ні!

Митець  но́вих  течій  –  нове́  покоління  –  
Відмовивсь  від  прози  віків,
Створив  модні  фрази  без  долі  прозріння,
Без  меж,  без  емоцій,  без  слів…

Нова́  генерація,  но́ві  герої,
Нови́й  громіздкий  символізм…
Безсмертя  лиш  той  у  мистецтві  достойний,
Хто  нове  безглуздя  приніс!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2020


Не спеши

Не  спеши  приставить  курок,
Если  песня  ещё  не  спета.
Может,  это  судьбы  урок  –  
Не  ослепнуть  и  выжить  без  света.

Не  спеши  затянуть  петлю,
Если  друг  твой  с  тобой  не  простился,
Если  ты  не  сказал  ей  «люблю»
И  ни  разу  вдрыск  не  напился.

Не  спеши.  Посиди  и  допей.
Доскажи,  долюби    и  доделай…
Не  беги  от  родных  и  друзей,
Ведь  остаться  в  живых  –  это  смелость!

1997

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879824
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.06.2020


Вільний лебідь


Кури  лебедя  образили,
Закудахтали  красу.
Птах,  підтятий  злими  фразами,
Змив  у  синю  висоту.
Кури  на  землі  лишилися
Щось  шукати  у  смітті.
Промайнув  щасливо  крилами
Вільний  лебідь  в  висоті.





Малюнок  з  порталу  Зооклуб.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2020


Ціле життя / Целая жизнь


[b]Ціле  життя[/b]

Не  обіцяні  нікому  почуття,
Не  розкидана  в  чужих  ліжках  нахабність.
І  не  витрачене  марно  каяття,
Лиш  в  ході  непрохана  зухвалість.

Нерозміняну  купюру  одягла
На  роки  –  відсотки  не  зібрала.
Не  розкриті  за  спиною  два  крила…
Жаль,  що  цілого  життя  замало!

2021

[b]Целая  жизнь[/b]

Нерастраченная  жизнь  по  пустякам,
Неразбросанная  по  постелям  нежность,
Нераздаренная  песня  по  словам,
Лишь  в  походке  легкая  небрежность.

Неразменянной  купюрой  жизнь  прошла
И  с  друзей  проценты  не  собрала.
А  жила,  как  надо?  Не  жила!
Жаль,  что  целой  жизни  слишком  мало…

1997

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2020


Мій дім – моя фортеця

В  житті  моєму  –  квітів  килими
І  неба  чистого  блакитні  акварелі.
І  прямокутник  кожної  стіни
Убра́ний  барвами  приємної  пасте́лі.

Немає  тут  непро́ханих  госте́й,
Шале́них  по́друг  і  бенке́тів  гу́чних.
Немає  прикрих  з  чужини́  вістей,
Нема  погоджень  і  відмов  незру́чних.

Немає  тут  чужинців  і  обра́з,
Немає  слів,  щоби  впивались  в  душу,
Немає  гордощів,  улесливих  прикрас.
Я  все  своє  охороняти  мушу!

Я  не  запрошую  нікого,  хто  не  зміг
Потрапити  в  моє  довіри  коло.
Через  поріг  не  влучить  бруд  і  сніг.
І  серце  зле  не  увійде  ніколи!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2020


Літня ніч

Подих  літа  вколисує  листя,
Все  в  закоханім  сні  завмирає,
І  по  небу  зіркове  намисто
Жартома  літня  ніч  розсипає.

Стиха  світить  замріяний  місяць,
Задививсь  в  зачаровану  воду,
Там  ховають  зірки  свої  лиця
І  ні  з  чим  незрівня́нную  вроду.

Соловей  не  тривожить  коханців,
Лиш  для  них  мить  за  миттю  минає.
У  чарівнім  невидимім  танці
Все  навкруг  літня  ніч  обіймає…


Фото  із  мережі  Інтернет

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2020


Сінокоси

Пахнуть  свіжістю  далекі  сінокоси  –
На  крила́х  приніс  духмяність  вітер.
У  розкидані  по  пле́чах  темні  коси
Ти  мені  вплітаєш  свіжі  квіти.

І  смаглява  лагідна  долоня
(що  бува  на  світі  лагідніше?)
Так  голубить  мої  вії  сонні  
І  в  свої  обійми  міцні  кличе.

Упаду  в  роман-траву  високу,
І  на  мить  заплющу  карі  очі,
І  відчую,  що  вуста  солодкі
Поцілунку  розірвать  не  хочуть…




Фото  з  Інтернету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2020


Твої очі


Палають  вогники  зірниць,
Все  спить  у  тиші  ночі.
І  вже  не  чути  співу  птиць.
Лиш  бачу  твої  очі.
Вони  при  полум’ї  нічнім
Такі  прозорі  й  рідні,
Лиш  тільки  з  смутком  таємним
У  глибині  невидній.
Я  б  все  на  світі  віддала,  
Щоб  вік  у  них  дивитись,
Біду  від  них  я  б  відвела,
Щоб  всмак  насолодитись
Їх  ніжним  блиском  і  теплом,
Їх  світлом  незагасним,
Що  піднялося  над  чолом,
І  поглядом  прекрасним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2020


Чоловік-одинак / Одинокий мужчина

[b]Чоловік-одинак[/b]

https://www.youtube.com/watch?v=B7G_kjh5dc8

З  парасолею  чорною  йшов  одинак.
І  ходою  зминав  листя  кленів  опале.
Не  було  в  цьому  парку  кохання  ознак.
Загубилося  щастя  таке  нетривале.

Так  ліниво  минав  на  годиннику  час  –
У  житті  його  щось  неминуче  зникало.
Запалити  б  мости  –  і  позбавити  б  враз
Болю  серце  своє,  що  пекло,  наче  жало.

Він  пригладив  волосся  русявого  льон.
Закурив.  Важко  дихав  в  осіннім  тумані.
Сліз  жіночих  багато  він  бачив  крізь  сон
І  спектаклів  нещирих  в  любовній  омані.

Все  у  парку  дрімало  в  осінній  імлі.
І  на  яблуці  стиглім  лиш  захід  шарівся.
Знов  шукаючи  сенсу  в  своєму  житті,
Одинак  оглядався  на  кроки  у  листі…

2022

[b]Одинокий  мужчина[/b]

Одинокий  мужчина  под  чёрным  зонто́м
Мял  уставшей  походкой    осенние  листья.
И  казалось  ,  что  в  парке,  промокшем,  пустом,  
Нет  и  не  было    вовсе  тех  радостей  жизни.

Одинокий  мужчина  взглянул  на  часы.
Время  тоже  лениво  мгновенья  считало.
Он  подумал,  что  сжечь  будет  глупо  мосты,
Ведь  в  душе  что-то  доброе  всё  же  осталось.

Он  пригладил  рукою  лён  русых  волос,
Закурил  и  неровно  дышал  от  тумана.
Сколько  женщин  неверных  исплакало  слёз
На  плечах  его  сильных  в  спектаклях  обмана!

Всё  дремало  глубоким  безжизненным  сном,
Лишь  теплился  огонь  в  позднем  яблоке  спелом.
Одинокий  мужчина  под  чёрным  зонто́м,
Может,  ждал  неизвестную  женщину  в  белом?

1996

На  фото  -  Sting  -  "Englishman  in  New  York"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2020


Йшов на вулиці дощ…/ Шёл на улице дождь…

[b]Йшов  на  вулиці  дощ…[/b]

Йшов  на  вулиці  дощ.
Час  сповільнено  йшов.
За  вікном  вечоріло,  смеркало.
У  розбитому  серці
Щось  ніжне  жило,
А  точніше  сказать  –  доживало.

Мучив  спогад  болючий
Минулих  років  –
Цілу  вічність  тортура  тривала!
І  навіщо  слова
Ті  забуті,  п’янкі,
Як  бажань  залишилось  так  мало?

Йшов  на  вулиці  дощ.
Час  невпевнено  йшов.
На  дорогах  життя  затихало.
Тихо  жевріла  в  серці
Минула  любов,
А  точніше  сказать  –  догорала.

2021

[b]Шёл  на  улице  дождь…  [/b]

Шёл  на  улице  дождь,
Время  медленно  шло.
За  окном  вечерело,  смеркалось.
В  опустевшей  душе
Ещё  что-то  жило,
А  точнее  сказать,  доживало.

Сердце  мучала  мысль  
О  минувших  годах,
И  под  ложечкой  горько  сосало.
Что  есть  проку  теперь  
В  позабытых  словах,
Если  чувств  остается  так  мало?

Шёл  на  улице  дождь,
Время  медленно  шло.
На  дорогах  движенье  смолкало.
Ещё  теплилась  в  сердце
Живая  любовь,
А  точнее  сказать,  догорала.

1995

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2020


Мотив мрій / Мотив мечты

[b]Мотив  мрій[/b]

Заспівай  на  світанку  мотив  давніх  мрій
І  згадай,  як  дивились  на  зорі.
І  бажанням  звучить  голос  лагідний  твій  –
Цілуватись  в  ранковому  полі.
Піддається  волосся  зухвалим  вітрам,
І  земля  відчуває  зізнання,
Бо  немає  тут  місця  застиглим  словам,  
Коли  губи  палають  коханням.

2021

[b]Мотив  мечты[/b]

Ты  напой  мне  мотив  той  старинной  мечты,
Что  рождается,  глядя  на  зори.
И  по  голосу  слышно,  что  жаждешь  и  ты  
Заласкать  меня  в  утреннем  поле.
Вьются  волосы  шёлком  вслед  буйным  ветрам,
И  земля  так  щедра  теплотою.
И  не  место  здесь  вовсе  привычным  словам,
Когда  губы  пылают  любовью.

1995

Фото  из  Интернета

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2020


Світанкова гроза


Кришталева  опада  роса
На  вологі  сильні  груди  *Геї.
За  ліси  полинула  гроза,
Ледве  чутний  грім  лишивсь  від  неї.

Заблукали  в  мареві  дощів
І  поділись  десь  пташині  співи.
Вже  світає.  І  окрай  лісів  
Пробиває  промінь  хмари  сиві.

І  вдихає  небо  свіжість  трав,
Зм’ятих  і  сполоханих  громами.
Лиш  туман  так  жадібно  припав
На  світанку  до  землі  вустами.


*Гея  -  Земля-мати  у  давніх  греків


Художниця  -  ЖОЗЕФІНА  УОЛЛ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2020


Келих життя

Допиває  Час  останні  краплі
З  золотого  келиха  життя
І  комусь  нагадує  і  квапить:
Незабаром  прийде  небуття.

Коли  вип’є  час  усю  чарчину  –
То  тоді  небогу  все  одно.
Та,  бува,  проллє  на  скатертину
Недопите  з  келиха  вино.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2020


Пристрасть

На  плечі  ліг  жагучий  поцілунок,
І  доторкнулись  пальці  до  волосся.
Та  раптом  натягнулись  волі  струни  –  
Вустам  твоїм  відмовить  не  вдалося!
 
Ти  обіймаєш,  палко  так  цілуєш
І  пестиш  так  невтомними  руками,
В  моїй  уяві  образи  малюєш,
Які  вигадувала  я  собі  роками.
 
Торкнись  іще…  Ні,  на  долоню  нижче…
Не  на  долоню,  майже  на  пів  тіла.
Твоя  жага  мою  утому  кличе,
А  пристрасть  тілом  вже  заволоділа.
 
З’єднаймося  в  шаленому  коханні,
Пориньмо  в  ніжність  чарівної  ночі.
Не  зволікай,  бо  знову  на  світанні
Відкрить  на  світ  реалій  треба  очі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2020


Переплетіння


Доторкаються  губи  до  шиї,
І  сплітаються  пальці  в  напрузі.
Ти  у  мене  пробуджуєш  мрії  –  
Ми  з  тобою  не  просто  вже  друзі…
 
Поцілунок  розпалює  грою,
Рухи  сковує,  мов  ланцюгами…
Ти  зі  мною,  в  мені,  наді  мною…
Ти  наповнив  мене  до  нестями…
 
Дві  душі  нероздільно  з’єднались,
Обмінявшись  в  пориві  тілами.
Ми  з  тобою  безмежно  кохались,
Переплутавши  дійсність  зі  снами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2020


Востаннє


Останній  поцілунок  в  стиснуті  вуста,
Останній  дотик  до  твоїх  долоней.
Ще  мить  –  і  нескінченна  пустота  
Заповнить  душу  і  гарячі  скроні.

Нечутні  кроки  дивних  сновидінь
Тривожить  будуть  темними  ночами.
Нестримні  сльози  перетворять  в  тінь
Мою  печаль  і  виллються  дощами.

Твої  вуста  не  вимовлять  «люблю»,
Твій  дотик  не  розбудить  пристрасть  тіла.
Я  ще  пульсую  –  значить  ,  я  живу!
А  мрія  …  десь  у  вічність  полетіла…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2020


Моє ім’я


Ім’я  моє  Квітка:
без  вологи  губ  твоїх  я  зів’яну.
Ім’я  моє  Вугілля:
без  полум’я  твого  я  згасну,
від  пристрасті  згорю,
наодинці  зітлію.
Ім’я  моє  Земля:
ти  посієш  –  я  в  муках  народжу.
Ім’я  моє  Релігія:
для  тебе  моє  слово  святе.
Ми  з  тобою  єдине  ціле  –  
і  тепер  наше  ім’я  Кохання.


1997

 
Фотограф:      Clouds  Inside  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2020


Математика слова

Не  вабить  мова  цифр,  вони  бездушні!
Я  вірю  в  силу  слова  –  в  них  добро!
Закони  чисел  тверді  й  непорушні.
І  хибний  ікс  прямує  до  зеро.

Але  накресли  слово  на  площині,
Розглянь  його  крізь  призми  і  кути  –  
Знайдеш  там  аксіоми  й  величини,
І  літер  закодовані  шрифти.

Побачиш  фонетичні  паралелі,
Множини  синтаксичних  векторів,
Орфографічні  дроби  і  моделі…  
Створи  свою  систему  точних  слів!




Фото  -  з  Інтернету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2020


Течія кохання

З’явився  ти  зі  снів,  не  знаю  –  звідки.
Тебе  ніяк  собі  не  уявляла.
Та  почуття  прилинули  так  швидко,
Коли  тебе  я  вперше  цілувала.
 
Ми  від  життя  нічого  не  чекали,
Зане́сла  доля  нас  у  вир  подій,
Неначе  в  хижці  тихій  мирно  спали,
А  розбудив  нежданий  буревій.
 
І  понесло́  нас  в  море  течіє́ю,
І  нам  ніяк  із  цим  не  розібратись,
Ми  стали  хвилею  морською  однією,
Що  прагне  з  скелею  шалено  цілуватись.








Фотограф:      Clouds  Inside  "Холодне  море"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2020


Закон життя

Кожного  ранку  сонце  встає
І  кожен  вечір  за  обрієм  тане.
Хто  не  страждає  –  не  пізнає́,
Хто  помилився  –  пророком  не  стане.
Кого  прокленули  –  того  не  мине́.
Кожен  в  надії  пришестя  чекає.
І  якщо  воїн  на  варті  засне,
Що  завтра  буде  –  ніхто  вже  не  взнає…
Хто  не  посіє  –  той  купить  собі  
У  позолоту  заковане  серце.
І  в  кого  шия  торкнулась  петлі,
Тихо  благає  –  тільки  б  не  вмерти.
Спить  у  безодні  кожна  Земля.
І  кожен  Всесвіт  не  має  кордону.
Та  серед  "кожного",  може,  є  я  –  
Виняток  з  правил  цього  закону…

1997

https://www.youtube.com/watch?v=5kUS7LNrdfw

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2020


Їх двоє було…

 
Їх  двоє  було.  І  обидва  –  як  мрія.
А  кохати  обох  –  я  не  зможу,  не  вмію!
Називати  обох  одним  словом  «коханий»?
Мені  просто  не  вистачить  слів  для  обману!
 
Я  кохаю  його,  та  не  знаю  -  котрого!
Може,  серце  підкаже?  А  в  серці  –  нічого!
Пусто  в  серці,  неначе  з  міцного  футляру
Власний  скарб  мій  дістали  і  …  розірвали…
 
Ми  страждаєм:  мене  дві  й  вони  по  одному.
В  таку  пастку  потрапить  не  раджу  нікому!
Доведеться  відкласти  кохання  й  стосунки
І  обрать  свою  долю  з  твердим  розрахунком!
 
1998  рік

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2020


Чиста мить

Моя  душа  –  вразлива  і  жива  –  
Мольбертом  стала,  чистим  полотном.
Змахнула  доля  пензлем  –  і  прийшла
Давно  чекана,  змріяна  любов.

Шалений  струмінь  вливсь  у  почуття
І  заманив  в  тенета  дивних  мрій.
Потрапити  так  легко  в  забуття,
Не  бачить  світ  з-під  непритомних  вій!

Струснуся  від  примарних  сновидінь,
Прокинусь,  хоч  і  важко  буде  жить!
І  розмежую  почуття  на  світло  й  тінь,
Щоби  не  втратити  кохання  чисту  мить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2020


Птаха

Ти  клітку  темну  зачини,
Не  відпускай  мене,  благаю.
Чи  воля  є?  То  просто  сни.
Без  тебе  волі  не  бажаю!

Кімнатна  птаха  –  ось  хто  я.
Для  мене  світ  –  то  дійство  сцени.
Сидіти  в  клітці  –  роль  моя.
Шалене  небо  не  для  мене.

Високе  небо  для  вітрів,
Для  хмар,  що  сонце  затуляють.
Не  для  малих  воно  птахів:
Вони  там  крила  обпікають.

Картина  -  Тальберг  Б.  А.  "Пташка  в  клітці"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020


Миті розлуки

В  розлуці  із  тобою  стигнуть  миті,
І  дозрівають  в  серці  почуття.
Моє  кохання  –  найміцніше  в  світі.
Чекання  й  сила  –  сенс  мого  життя.

Я  прокладаю  шлях  в  думках  до  тебе,
І  лине  мрія  в  той  далекий  край,
Де  пригортаєш  ти  мене  до  себе.
Моя  уяво,  тільки  не  зникай!

Коли  пройдеш  ти  всі  меридіани  
І  струсиш  пил  всіх  пізнаних  світів,
Лише  тоді  твій  силует  жаданий
В  життя  моє  повернеться  зі  снів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2020


* * *

                       
Життя  для  кожного  –  то  чистий  білий  лист,
Де  стануть  у  ряди  співзвуччя  літер.
І  треба  мати  впевненість  і  хист,
Щоб  написать  на  ньому  слово  «вчитель».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2020