| Сторінки (4/319): | « | 1 2 3 4 | » |
В час цей складний дуже хочеться жити,
тільки по-справжньому, зараз і тут,
власні у серці читати молитви,
знати - світогляд міняє свій кут.
Тишком писати чернетку, чи нарис,
ніби з нічого й одразу про все.
Вірити в те, що роблю саме зараз.
Пити у спеку холодне глясе,
бігати ввечері коло за колом,
смажити вафлі, варити компот,
і не казати ніколи "ніколи",
бо протилежним бува поворот.
Вперто шукати для щастя причину.
Щастя з простих і буденних речей.
Жити із вдячністю кожну хвилину,
вірити в добрих і щирих людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2025
Пройдуся по планах намітковим швом...
Це начебто просто усе наметати,
в думках закріпляти по вузликах дати,
щодня зарікатись про ранній підйом.
Пройдуся по планах... Чи зшию усе?
Чи змушена буду свій день розпороти
і знову єднати. Я зовсім не проти,
бо так мене доля, напевно, несе.
Голками у пам'яті я прикріплю
малюнки ідей і нових мотивацій.
Цей Світ не приносить нічого на таці,
та я, помиляючись, Світ цей люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2025
Там де світло плете павутину
поміж крон шурхітливих дерев,
зупинюся хоча б на хвилину,
бо цей час знову день відбере.
Там де сонце малює орнамент,
дивних відблисків, тіней легких,
там відчую траву під ногами
і тепло, коли вітер затих.
Там де квіти, немов смолоскипи
кольорами осяяли луг,
я довірюся Всесвіту сліпо,
бо мені він не ворог, а друг.
І зцілю себе доторком тиші,
як земля гоїть часом стежки.
Гомонітимуть в затінку вірші –
тихі лагідні провідники.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2025
Своїм чуттям , дороговказом
між справ сердечних і думок,
я зараз, а не іншим разом
ступлю на райдуги місток
Віддам своє вітання сонцю
і проживу щасливий день,
прийму енергію цілком цю
із кожним вдихом до легень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2025
Все більше бачу світ лиш через телефон,
усе метаморфічне і метафоричне,
і дію більше так, як каже мені звичай,
хоч личить дужче бути білою з ворон.
В натхненні до життя (сполуці нестійкій),
я помічаю кожен збіг і випадковість,
наткнувшись в котре на буденну примусовість.
Застрягнути боюсь в апатії липкій,
не дивлячись на те, як я люблю життя,
у меланхолії я зараз майже профі.
Обравши навмання найближчу з філософій,
ціную кожен день із кожним відкриттям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2025
Ледве зрушивши погляд із точки напруги,
я буваю слабкою – тоді я кричу,
боячись неминучості темної смуги,
боячись не напитись життя досхочу.
Світлий день опинився, як завжди позаду
і над дахом чорніє лиш небо густе.
Я кричу, намагаючись сіяти правду,
та без сонця вона не так швидко росте.
І, здається, що все це якась марна справа.
Рік чи місяць, чи день – промайнуть, як у сні...
Я кричу, мов німа, наднудна й нецікава,
і мовчу, коли більшає сили в мені.
І тоді в кожній тиші я бачу можливість
не іти навмання, а побачити ціль.
Почуттям притаманна разюча мінливість,
часом здатна звести усе на манівці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2025
Вдивляючись крізь власну призму
в страхи, їх тіні кострубаті,
колись на боці гедонізму
я опинюсь у результаті.
Колись збирати буду легші
і менші спогадів валізи.
В них спокій покладу найпершим,
а далі вже все те, що влізе.
Забуду все, чого не шкода,
і вирушу і світ широкий,
де пахне медом насолода,
і пахне, як меліса спокій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2025
У доторках до неба є справжність і спонтанність,
коли в цю мить підводиш ти очі догори,
то бачиш в ньому чисту прозору бездоганність,
які б воно не мало в цю хвилю кольори.
Похмуре небо, сіре, що має грому силу,
чи має світло й ласку із сонячних натхнень,
коли вогонь небесний пала за небосхилом,
або вже ніч накрила хустиною цей день.
Та очі твої знову торкаються до неба,
і поглинають фарби з палітри висоти.
Малюєш далі щастя чи сум навколо себе,
змивай сльозами колір, так буде легше йти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2025
Спинити час не вдасться, бо він слизький мов риба,
здається, що вхопила, та сплинув чи поплив.
Але так хочу нишком, щоб він хоч трохи схибив,
в долонях залишився, неначе диво з див
і я його нестиму скоріш до свого дому,
щоб в спокої лишитись із ним на тет-а-тет,
щоб він спинився трохи, немов відчувши втому,
і розказав, що буде вже завтра наперед.
Або всміхався мовчки, мені відкривши простір,
безмежну мить натхнення й краси на цій землі,
щоб я себе відчула тут вдома, а не гостем,
і врешті світлий спокій засяяв на чолі.
Та вулиця вузенька штовхає на дорогу,
вчить голову схиляти під кронами дерев.
Проблеми часто менші за всі перестороги,
але моє сьогодні ніхто не відбере.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2025
День трохи спогадів надибав,
щоб залишатись оптимістом.
У час відведений для хліба
я стережу від шуму тісто.
Кладу, просіявши крізь сито
слова й думки найважливіші,
бо щастя, затишком зігріте,
так само множиться у тиші.
Підходить аж по самі вінця
і гріє пахощами здоби.
Мені у будь-якому віці
шепоче день: "Все буде добре..."
Його не завжди чути можу,
тому плекаю в тиші тісто,
любов кладу на сонце схожу,
щоб бути трохи оптимістом)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2025
Думки конають в плині вогняному
і виходу не видно навкруги.
Цю спрагу втамувати до снаги
в цій течії лише тобі самому.
Хоч і судомить розум спробуй знов
пірнати в молитовнім шумі думки,
складати світлі спогади в чарунки
і берегти за будь-яких умов.
В домівці потаврованій життям
відчути як господні монологи
спускаються від стелі до підлоги
і відкривають світ твоїм очам.
Тремтять свічки, але тримають стрій,
вогонь і мед віднині нерозлучні,
щоб стишити думки їдкі, жагучі,
щоб зігрівати мир і спокій твій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2025
У її порожнечі удома і в грудях
поселились коти і сусідський папуга,
вона звикла і більше не плаче при людях,
коли знов у повітрі повисла напруга.
Покотився останній відірваний ґудзик
з її серця залатаного так недбало,
її всесвіт зависнув і більше не грузить
почуття, що раніше вона відчувала.
Їй так важко збагнути й повірити в завтра,
їй так важко в собі бодай щось відшукати
і так хочеться сісти їй в потяг плацкартний,
так щоб зараз нічого не чути й не знати.
Та чекають води не политі ще квіти,
і коти в домі й серці тихенько муркочуть,
і папуга сусідський, бо нікуди діти,
а вона прихистити собаку ще хоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2025
Свою руку тримаєш на пульсі
щоб завжди бути напоготові,
й неодмінно бути в ресурсі
другорядні чи першочергові
запитання задати я хочу.
Ти є поряд цьому дуже рада.
Діти часто нам нерви лоскочуть,
та мені твоя цінна порада.
Моя мамо і двічі бабусе,
день мине, сонце сяде за обрій...
Хоч твоя "Усього я боюся",
ти моя "Усе буде добре".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2025
Він говорить мені: "В твоїм серці замало води,
воно в грудях твоїх наче камінь в гарячій пустелі.
і ніхто не приходить уже щоб напитись сюди,
тут між пеклом і раєм тривають одвічні дуелі".
Він говорить, що прийдуть дощі, наче диво і див,
поміж дюн твоїх снів між слідів твоїх на перехресті,
потім засухи трапиться в серці тяжкий рецидив,
щоб зрівняти баланс у собі із невігластва й честі.
Він говорить мені: "Я спокусник твій і поводир,
я наставник, що в світі твоїм не впізнаваний досі,
тільки я тобі дам після розбрату тишу і мир,
поки ти мене чуєш крізь серце в багатоголоссі".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2025
А муза моя спить завжди удень,
у снах чекає вечора і тиші,
щоб прокидатись для нових пісень
і тихо шепотіти тексти віршів.
Вона – це порожнеча й цілий світ,
зі мною здатна помирати й жити,
здійматися, мов сонце у зеніт,
і падати у сніг, неначе діти.
А моя муза все, або ніщо –
це час, це спогад, відчуття у грудях,
На кораблі життя найвища з щогл,
і те що я знаходжу в інших людях.
Чатую ніч для світлих одкровень,
бо моя муза мирно спить удень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2025
Коли ніхто не хоче глибини,
лиш на поверхні, там де більше кисню,
ледь відкриваєш рота ненавмисно,
мов риба. Просто риба... Ну? Тони!
Хоча стривай, у риб інакша доля
на глибині інакша є краса,
немає світла, там ти сам на сам.
Розплющуй очі.. Де твої долоні?
Пітьма сховала їх, ти лиш душа,
ти риба, ти молюск, сховайся в панцир,
на глибині знаходь себе уранці.
І хай світліша згадка наче шрам.
І хай світліша час і позачасся,
і ширша думка викривлена днем,
ми ще не раз провалимось, заснем,
щоб в тексті наша частка відбулася.
На глибині, ще трохи не вдихай,
усе важливе глибше ніж здається,
усе глибоке пишеться крізь серце,
та бачать лиш поверхню, ну й нехай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2025
Мій схід тут щорік проростає з ріллі,
він сходить нескорено полем пшениці.
Тепло чи мороз вже немає різниці,
тримають його лиш серця на нулі.
Міцнішають корені в чорній землі.
Мій схід сходить вірою, пнеться крізь відчай,
несе крізь роки, пам'ять, слово і звичай,
живе поки є тут хоч хтось взагалі,
хто поле зажне і посіє зерно.
Мій схід сходить сонцем крізь ночі тривожні.
Втішає, голубить домівки порожні,
бо небо за правду стоїть всеодно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025
Спороте черево гніву, що нас проковтнув
позаливало думки, забруднило слова.
Деб ти не був тут, і з ким би ти зараз не був–
твої стежки поростуть, підійметься трава.
Шрами загоїть земля, і зітре всі сліди,
стишить страхи, які дихають зараз втритул.
Більше весни, більше світла і більше води...
Змиє палючого гніву липку гіркоту.
Світло так важко побачити в темні часи,
темрява кігтями боляче серце шкребе,
та коли світла не стане, то світло неси,
гніву не давши в цей час проковтнути тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2025
Не просто писати просто,
не складно писати складно,
закреслити світ від злості,
висвітлювати всі вади.
Бажати когось навчити,
диктуючи власну думку.
Не знаю я як нам жити,
чекаючи порятунку,
бо начебто і не складно,
знайти у собі ту радість,
знайти те зернятко правди,
та завжди щось на заваді.
Здавалось би все простіше
і тішитись світу можна,
і зараз про це хтось пише,
хтось пише, і я продовжу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2025
Надмухане повітря від подихів ранкових,
хмаринки з вуст летять, щомить тепліша.
У дні новому кроків немає випадкових.
Ти тут і зараз є, ти найцінніша!
Так треба, моя люба, любити свою справжність,
впізнаваною бути і новою,
знайти свою важливість і знати що насправді
цей світ щоранку дихає тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2025
Невже я не почую тиші,
питаюся себе, невже?
Своє любити значно більше,
аніж ненавидіть чуже
насправді треба. Треба мовчки
чекати, прийде тиша ця,
на тригерні натисне точки,
цей біль зі мною до кінця,
як і любов жива натхненна,
натягнута мов тятива,
хоч я не знаю достеменно,
коли трапляються дива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2025
Тиші стяг в далині майорітиме,
там де зможеш в любові зігрітими
почуттями в свідомості правити,
помилявся в словах чи був правим ти.
Світлий стяг спектру радості й щирості
стягне вниз мотузки лицемірності.
Стяг – це крапка на аркуші чорному,
але зараз в сувій він загорнутий.
Але зараз циклон наближається,
знаю, з часом негода минає ця.
Буде стяг твій виднітися високо,
це вже сказано і написано.
І щоб зміг ланцюги розірвати ти
"Ще не вмерла" сигналом звучатиме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2025
Нас пісня щоразу єднає ця,
і пишитеться і читається,
і любиться і співається,
бо я в ній твоя натхненниця.
Я тішуся бути причетною,
хоч можу бути нестерпною,
хоч можу губитися часові,
коли вечір сонцем поласує.
Верзти дієслівні, чи навпаки
шукати нові іменики,
Сховатися зі щоденником,
де ти є моїм натхненником.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2025
Всюди питання, десятки і сотні,
і коливання низькочастотні,
відповіді, що лежать на поверхні,
люди, що досить байдужі і зверхні.
Знизу не видно небесне, високе.
Скалку потрапившу в заспане око
того хто зиркне на тебе побачиш,
не пожалкуєш пустих звинувачень.
Просто дивитись на все це не просто,
треба рости, та не в шир і не зростом.
Треба прийняти себе й тих хто поряд,
і зберігати свій власний світогляд
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2025
Двадцять четверте виринає у сьогодні,
крізь спогади, крізь шум і метушню.
Долає човен камені підводні,
пекельні хвилі хижого вогню.
Долає час, гартується у битві,
свідомість набуває сталих форм.
А ми всі застигаємо в молитві
і мовчимо, як стука метроном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2025
Метаморфози проходять крізь час,
тіло астральне все тонша потроху,
вогник всередині досі не згас.
Ліс твоїх снів пахне квітами й мохом,
суміш суцвіть твоїх цілей стрімких,
обсяг яких більший ніж ти побачиш.
Спогади менше тримають живих
і набувають спотворених значень.
Метаморфози проходять крізь все,
Всесвіт не може лишитися сталим,
час нас невпинно і стрімко несе,
та підіймає, коли ми вже впали.
Ліс твоїх снів приховає стежки,
що повернути могли у минуле.
Тіло астральне лишиться тонким,
щоб ти забула, усе це... забула...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2025
Тішить зненацькість. Так – диво існує!
В полі любові нові врожаї.
Світ, що всередині світлом малює
блискавки шрами на тілі її.
Світ, що всередині тішиться серцем,
що колискові співа повсякчас,
він віддзеркалений дивним люстецем
радості, що так важлива для нас.
Мабуть найтонша з життєвих матерій
грань, що дає їй натхнення й страхи.
Те що запише вона на папері –
те не піддасть всім ваганням лихим.
Блискавки-шрами, довершеність ліній,
справжність, значущість, бо понад усе
світле майбутнє у нашій країні
диво життя, що у ній нам несе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2025
Мене лякає іноді замежжя,
що ледве видко в мареві тонкім,
і я ховаюсь в шерстяні одежі,
за склом невидимим, неначе мім.
За склом цим не шкодую я ємоцій.
Жива й безмовна в завтра я дивлюсь.
Що буде там не на моєму боці?
Чи буде відповідь, надія, плюс?
Замежжя зовсім поряд,чути подих
когось близького й тих кого й не знав,
серед степів й річок хододноводих,
серед пожухлих і примерзлих трав
я наче мім намацую уявне,
все уявляю й вірю, світлий час
у нашім краю все ж колись настане,
навіть якщо в цей час не буде нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025
Все туманне у тиші загускло,
перемішую переживання
Загораюсь у темряві тускло,
І свічусь на межі засинання.
Ледве посуд ввижаю на кухні,
Крок за кроком викреслюю пункти,
Усе важчають повіки опухлі,
Звуки змішані, вже не розчути.
Але день цей насправді чудовий,
бо зробити багато я встигла,
Стан утоми в мені тимчасовий
ніч розвіє глибока і тиха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025
Кавові зернятка, що з дрібним помолом,
пахощами ранків мій заповнять дім.
Музика засяє світлим ореолом,
музиці думками щось я розповім.
Розповім про простір, про суворі межі,
про кохання світле і жагу життя,
як тривогу люди кутають в одежі,
як самі себе не знають до пуття.
Кавові зернятка сповнені натхнення,
подарують настрій, внутрішній баланс.
У думках співаю пісню сьогодення
і даю всім мріям ще здійснитись шанс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2025
Повноцінність руйнується змінами,
все зупинено, все знецінено.
У турботі про себе в рішучості
кожен клаптик тяжіє до штучності.
Пил трапляє у вічі без пильності.
Так бракує чиєїсь прихильності.
Та наскільки можна змінитися,
щоб собою усеж залишитися?
Але істина вже не цікавить ця,
від вогню шовк горить, та не плавиться.
Те що справжнє на попіл розсиплеться,
але штучність руйнує не до кінця,
тільки серцем відкритим поласує,
порожнечу лишить замість часу нам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2025
На білій щоці від подушки заломи,
вологе повітря терпке до оскоми.
Ці ранки лютневі похмурі і тьмяні,
іду тумані, у сонному стані.
Бажання яскраві, лоскочуть за щічки
і я усміхаюсь, це нібито звичка,
що може підняти із прірви тривоги.
Прокинулась – значить жива. Слава Богу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2025
Оптичні ілюзії спокою в небі
нам сиплять пусті і буденні думки
Побачити можна усе при потребі,
і навіть не скоєні ще помилки.
Мовляю рядками і вірю у карму.
Буває, що темрява нас проковтне
і душу я ладна віддати задарма,
аби було правдою щастя земне.
Тут вітру немає, тут ночі і штилі,
тут дуже бракує повітря мені.
Чекаєм приливу в мовчанні безсилім,
ховаємось в мушлі на цій мілині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2025
Все добре, чуєш, я кажу все добре,
ми тут і зараз зможемо знайти
сузір'я, що нам будуть до вподоби
і чудернацькі райдужні світи.
Так голови завдерши простонеба
тремтітимемо поряд, бо тепла
в лютневі холоди нам дуже треба.
Я це тепло в тобі знайти змогла,
змогла й віддати, бо в цілому світі
ми тут і зараз віримо в добро.
Любов опісля зоряних зенітів,
шляхом молочним ллється під перо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2025
Люблю як умію і як відчуваю,
любов чудернацька в мені,
вона неосяжна, нема в неї краю,
й вимірювань в тому числі.
У чашку наллю собі кави чи чаю,
та в серці щось досі шкребе,
бо іноді зовсім-зовсім не знаю
як саме любити тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2025
Перегортає календар
свої зимові сторінки.
Не видно сонечка з-за хмар
і не замерзли ще річки,
але я вдячна сірим дням,
хоч в них бракує білизни.
А снігу вже й не треба нам –
ми почекаємо весни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2025
Притуляй до грудей тепло, міцно,
його місце під сонцем твоїм.
Стало в серці твоїм більше місяця,
ти любов тепер передусім.
Ти - любов, ти - життя, цілий Всесвіт
лиш для нього, його провідник.
Він твоїм заколисаний серцем.
Перший звук його, подих і крик,
світлим дивом розлився по тілу.
Притуляй до грудей, хай засне...
Ти – любов, ти є слабкість і сила,
ти єднаєш небесне й земне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2025
Не тямлячи, чому в житті так сталось,
що золоті стандарти не для всіх,
і обладунків в нас нема зі сталі –
біжу, мене завжди рятує біг.
Біжу я може від самої себе,
або назустріч щастю навпростець,
і моє серце стука в такт з-під ребер,
думки сумні минають, хай їм грець!
Витрушую з свідомості тривоги,
наповнююся киснем і життям,
біжу і як би не втомились ноги
я віддаюсь шляху і відчуттям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2025
Всюди грають смарагдові грані, гримить...
Падай... падай в траву горілиць, бач лиш хмари.
Відшукай навмання найчарівнішу мить,
порахуй свого серця неквапні удари.
Твоя мова лунає в тобі наче спів.
Просто видих і вдих, своє слово, мов птаха,
Кожен дотик трави, кожна крихта-комаха,
Кожен подих могутніх степів і лісів,
Кожен видих і вдих в унісон цьому світу.
Це твій край, і земля ця по-праву твоя.
Древо роду до нас простягло свої віти
і гойдає життям нас іще з немовлят.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2025
Летять немов метеорити
і в небесах згорають дні,
Мені так важко говорити
й мовчати важко взагалі.
Мені так просто відчувати
як світять в темряві зірки,
так просто в тісноті кімнати
читати заспано книжки.
Мені так треба бути поряд,
так треба бути саме тут,
вдивлятися у твій світогляд,
вбачати в тиші абсолют.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2025
Бажаю знов усе, або нічого,
хоч ізгори говорить хтось «Зажди...»,
так хочеться свого, а не чужого,
не тільки зараз мріється – завжди.
На ліколь намотаю нитку долі
не розірвавши, зовсім без вузлів,
і простягну її на видноколі,
щоб кожен шлях по ній знайти зумів.
Відріжу всі страхи, мов пуповину,
яка веде до рідних міст і площ,
щоб прихистити ластівку невинну
у тому що передрікає дощ.
Як і усе, що щось передрікає
Чи доля то чи випадок, чи шанс,
чи птах, що лине в небо неокрає.
Чи світла й тьми такий хитких баланс.
Передрікання досить складно чути,
усе або нічого знати тут,
бо, часом, ще гіркіше від отрути
дізнатись свій написаний маршрут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2025
Удосвіта вже вдосталь корити і коритись,
у повені повинні збиратися все вище,
триматися міцніше, бо ще не час спуститись,
і не боятись звірів-стахів, що на горищі
Тих хто не зміг триматись світ проковтне і знищить,
тих хто приніс в торбині турботу до нужденних
світ до добра і світла підводить ближче й ближче,
і врешті закінчиться твій шлях багатоденний.
Пишу усе як нарис, рядки мене тримають,
сплітаються в мотузку, та не вдушуся ними.
Тримаюсь за родину, свою свідому зграю.
Народжені боротись, не будуть тут слабкими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2025
Сквапно гортаю вниз пальцями. Що ж там лежить десь на дні?
І знову в плейлист повертаються винянченні пісні.
Варто свою меланхолія, тихо голубить в думках,
раптом з моєї свідомості вилетить слово, як птах.
З неба мукою притрушує хтось... Може й справді мука?
Раптом з твоєї свідомості віри проллється ріка?
Раптом усе це змішається в тісто небесне, легке?
Світло в долонях відчується, щастя буденне, людське.
Сквапно гортаю щось пальцями, спокій впіймати б на мить,
спокій, мабуть, відчувається лиш коли розум мій спить.
Жайворонків напекти б мені, подарувати весні,
щоб було сонечко лагідним, мрії голубило в сні,
щоб відчувалися пахощі, з бруду трава проросла,
тільки була б переможною ця довгожданна весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2025
Ніч малює однаково чорним
кольорові будинки вночі,
Сон не йде, але хоч помовчи,
її дихання стало мінорним.
І ти злитися можеш на все,
і ти злитися хочеш зі світом,
щоб нічого не знати, лиш жити,
і пливти, куди доля несе.
Відкидаєш ти страх, метушню,
так як ящур свій хвіст відкидає,
та твій страх повсякчас відростає.
Хоч радієш ти кожному дню,
ніч нагадує - зовсім не щиро,
ти блефуєш, зізнайся собі.
Протилежності в кожній добі,
вісь любові малюють пунктиром,
ти ж наводиш, єднаєш в одне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2025
Думки гарячі все течуть по жилах,
життя вирує, час спливає стрімко,
буває серцю радісно і щімко,
і ніби робиш все, що в твоїх силах,
та в себе крадеш час йдучи до цілі,
лиш мрієш про будиночок за містом,
у снах так пахнуть її руки тістом
і здобою, що з нотками ванілі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2025
В рани серця свого поклади білий сніг,
хай розтане і дасть тобі воду цілющу.
Білий сніг між холодних і сірих доріг,
що до себе ведуть, кожна дуже значуща.
Рани серця твого не згубили тебе,
твоє серце росло і ставало сильнішим.
І хоч, часом, болить, і хоч, часом, шкребе,
але саме крізь нього проціджуєш вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2025
Все більше «треба» замість «хочу»,
все більше вчуся, більше вмію,
все більш мені говориш мовчки
про те, що є у світі сіллю.
Все більше знаю про секрети,
які стояли в горлі комом,
все більше віримо в прикмети,
крапок не ставимо, лиш коми.
То топить нас, то напуває
налите світло у кімнату.
Ми схожі й різні, так буває.
Чи змінимося нам не знати?
Бажання в голові синхронні,
хоч не кружляють стрілки в танці –
завмерли знаки електронні.
Годинник. Двічі вісімнадцять
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2025
Як не можеш літати – ходи,
як не можеш ходити – повзи.
В цій пустелі бракує води,
у цій спеці бракує зим.
Хоч хапають немов павуки
твої литки сітки судин,
хоч усе тобі тут не з руки,
хоч і хмари не пара, а дим,
хоч навколо усе сухе,
все крихке, хоч на попіл зітри,
залиши тут усе лихе
і тікай з цієї діри.
Ти створила її сама,
ти сама тут загнаний звір,
і пустеля і люта зима –
це все ти. Якщо хочеш – не вір,
та оаза квітуча в тобі,
і ти зможеш іще розцвісти,
бо ніхто не вгамує твій біль,
знай, це зможеш зробити лиш ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2025
Забракло правил і умов,
фрагменту цілісного пазлу,
її проливаєш кров щоразу,
"Не цього разу" знов і знов.
Щораз всередині пуста.
Покраяна до краю прірви
ідеш, тримаєш "Символ віри",
говориш ним до живота..
"Не цього разу", дай хоч хтось,
якщо не ти, не я, не зараз –
молюсь, щоб в когось незабаром
життя всередині збулось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2025
В пісні, що звучить без права голосу
крутиться вгорі яскраве колесо,
числа осявають стрілки-промені.
Ці слова в уста вкладає хто мені?
Хто мені дає тепло зсередини
і мереживне любові плетиво,
світло без вагань і без очікувань?
Хто міцну опору в мені викував?
Колесо вгорі яскраве світиться,
щоб не заблукала я по світові.
Шлях щоб не проліг в суцільній темряві,
бо страхи, мов ягоди на терені,
темні і рясні, боюсь вколотися.
Попри все ще хочеться боротися,
в цьому не завадить вже ніхто мені.
Тож хапаюсь за мотузки - промені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2025
Там де до купи зібрались тринадцять,
там дуже часто буває хтось зайвий.
Яв це, або вирій галюцінацій –
очі розплющуй і тисни на гальма.
Серед доріг і страхів перед снами
вчасно спинися над прірвою ночі.
Рано іти до небесної брами,
рано, якщо ти цього навіть хочеш.
Світло в душі всеж болюче, ятристе.
Зло абсолютне – без терміну дії.
Навіть собі мовчи про особисте,
а особливо про плани і мрії.
Навіть якщо будеш менше читати,
то будеш знати напам'ять ще більше.
Але якщо вишивати у свято,
це менший гріх, ніж писати ці вірші?
Хай молитви пробігають як титри,
тільки б від снів цих тебе захищали,
Пам'ять диктує слова із молитви:
"Нехай воскресне Бог і розвіються..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2025
Напинає вітрила
повнота порожнечі,
кров гаряча у жилах
прагне швидкості течій,
прагне бігу стрімкого,
попадання у такти,
інікого, нікого
про маршрут не питати.
Просто бігти, щоб гріти
босі ноги замерзлі.
Я запитую: «Світе,
всі холонуть по-черзі?
Чи усі остигають
тут душею і тілом,
хто потратить до раю?
Я б туди теж хотіла.
Чи усім для любові
тут бракує матерій?
Спроби є додаткові
в грі життєвій химерній?»
Повнота порожнечі
нас відносить все далі,
де лиш спогади, речі,
сподівання повсталі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2025
Грудневі дощі розмивають дорогу
і люди на вулиці тихі, сумні.
Вдихаю частиночки світла крихкого,
нехай осідають і сяють в мені.
Натрусить муки нам за декілька діб, чи
вже зараз торкнемося сніжних чудес...
Тут світла так мало і сонечко-хлібчик
нам сипле лиш крихти з просторих небес.
У груди прийму я проміння-причастя
і знов потече в мені сонячна кров,
і знову зумію розгледіти щастя,
схопити й тримати за всяких умов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2024
Доля й випадок будуть стояти на чатах,
коли диво у Всесвіт мій знов зазирне,
мить настане щоб дати новому початок,
коли темрява й світло зіллються в одне.
У безсонні світанок такий довгожданий.
У вогненному сяйві небесне злиття
розкриває всередині безлічі граней.
Прийняття мук блаженних заради життя –
доля й випадок. Хтось зупинитись не встигне,
прослизне у свій сум, хоч він світлим бува.
Десь відкриється сад, плід солодкий достигне,
якщо знову навчитись вбачати дива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2024
Відчуваю, що не самотужки,
не одна, хтось завжди коло мене,
хтось сліди залишає, мов смужки,
коли віхола віє страшенна.
Проявляється, як кіноплівка,
коли темрява болю навколо.
Знає де моя рідна домівка,
оселяється в ній випадково.
Знає шлях на роботу й за дітьми,
перестрибуєм разом калюжі.
Гладить псів за моїми ворітьми
і котів, що сусідам байдужі.
Повертає мої окуляри,
коли все у розфокусі зранку
і до капця відшукує пару.
Коли сплю, мабуть, дмуха на ранки
якщо туфлями понатирала
і у снах мене ніжно голубить,
але так, щоб цього я не знала,
бо лиш янгол так потайки любить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2024
Утекти від думок у наступний рядок,
Розвернути навспак, бо не тішить цей смак так,
як усе сире, недосмажене
жене мене кудись де інші смаки.
Навпаки мармеладні на дні.
У цукровий пісок я закинула дні
задніми числами силами розуму.
Зуміла все-таки чинити так,
як заперечують діяти скептики,
бо, часом, сучасно бути несучасною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2024
Чи винен він хвилинок, що передчасно виник
у голосі будення, у галасі думок?
Тягучі віровчення, як вирішальний чинник,
в липкій гіркій печалі, немов води ковток.
Уголос і крізь серце цідити кожне слово
читать, як вчив священник читати молитви,
плекати у собі, вивчати поступово,
Щоб всі пусті тривоги прогнати з голови.
Ніхто й мені не винен. Ні вічність, ні хвилину.
Немає для молитви зручнішої пори.
Коли удвоє серце, а кров на половину,
любов в собі носити - дванадцять мінус три.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2024
Дратують так під-час ходьби
застряглі камені в підошві.
Якби вернути час, якби...
Де ждуть приходу листоноші,
як дива й вироку, бо все
що принесе, долонь торкнеться,
очей торкнеться, віднесе
туди де захолоне серце,
або зігріється від слів,
які здолали час і простір.
Хтось лист спалив, хтось відповів,
хтось розірвав його від злості,
хось може й зовсім не читав.
Не знаю зараз я як саме
спинити плин буденних справ,
що, мов каміння під ногами
і дочекатися листа,
що ти напишеш не чорнилом,
та в нім не менша теплота.
Тобі надійним буду тилом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2024
Після того, як листя усе опаде
І пташки не співатимуть більше ніде.
Сонний жук для зимівлі влаштує свій дім,
Навіть знаючи, що не побачить він зим.
Я гулятиму парком весела й сумна.
Осінь скоро мине, вона завжи мина.
Сухість листя під ноги шепоче пісні.
Ейфорію і сум відчуваю в ці дні.
Навіть жук шарудить тихо лапками в такт,
І це може почув хтось іще, та не факт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2024
У неплідному лоні лихої доби,
де пітьма проросла в зиму найхолоднішу
на піддашші поснули німі голуби,
щоб вернути нам мир, щоб зігріти нам тишу.
Не тримай, я прошу, голубів відпусти,
проти ночі лихе — зачиняти горище.
Їх гойдали гілки, їх гойдали дроти,
їх гойдала пітьма на міськім кладовищі.
Подаруй їм свободу і волю всьому,
хай тихесенько протягом двері колише.
Глянь, до тебе несе вітер чорну тасьму,
щоб цю мить записати у вічність і тишу.
Милий Боже, прошу, відпусти голубів.
Мир народять вони, світло тьму переможе.
Та якби ж нашу мову ти чути схотів...
Прикро нам, що ти нині забув її, схоже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2024
Через скельця моїх окулярів,
Чи крізь лінзи, їх плівки тонкі –
Бачу дім що нещадно постарів,
Та зберіг дух минулих років.
Бачу скло у мозаїці крапель,
що спускаються стрілками вниз.
Поряд люд с парасольками чапа
в день, що жовтень нещадно надгриз
і фарбує у сірий раніше.
Поряд берест огрядний стоїть,
Тут є рідкою гостею тиша,
Тут зростали аж п'ять поколінь.
Хоч не стала я бачити краще,
Навпаки - мінус вдвічі помнож,
Але знаю що давній мій пращур
Дім цей зводив для мене також.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2024
Зараз свій телефон переводиш у вібро,
поліруєш думки, як м'яка мікрофібра,
поринаючи в тишу блискучу і чисту.
Витираєш всі плями, викреслюєш числа.
Коли більш не бажаєш гучного режиму,
то сильніш відчуваєш усе що незриме.
Але час у реальність вже тягне за руку,
де звикатимеш знову до бруду і звуку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2024
Берестина всі вулички і Люди
для мене поза всяких конкуренцій,
Тепер мені вже затишно і любо
в будиночку на кутику фортеці.
Хоча не так давно була малою,
і мешкала на іншім боці міста.
У бульбашках колючого напою
вбачала щось чарівне та іскристе.
У шелестких яскравих упаковках
на дні ховались ласі крихти чипсів.
І не згадаю вже була якою,
і як гортались класу мого числа.
І міста дні народження яскраві,
у темряві святкова площа мирна,
Де іграшки з прилавків ясно сяють,
і музика лунає так настирно.
І кульки, що летять до небокраю
увись, далеко, їх не наздогнати.
Щаслива тут і досі не бажаю
ні від'їздити, ані відлітати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2024
Дозволь мені ненавидіти це
не менше ніж любити мир одвічний,
і поринати у справдешній відчай,
що старитиме молоде лице.
Дозволь мені не помічати схожість
свого й чужого. Відчувати твердь
бажань моїх, хоч видно їх ледь-ледь
крізь правди та обману огорожі.
Дозволь мені, врятуй, допоможи
здобути міць душевного каркасу,
згоратимуть слова в горнилі часу.
Жовтогарячі вогники жоржин
ще тлітимуть повільно до морозів,
дозволь мені лишити їх самих.
Цей ранок знову б'є мені під дих,
навколо бруд – ітиму по дорозі.
Дозволь мені слідів не залишати,
В небесні шпари всесвіт зазира.
Пора про це писати? Не пора?
І голосом яким потрібно стати?
І як би там не склалися зірки.
Дозволь усе робити навпаки
І дозволу дозволь вже не питати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2024
Як молодість смакує й терпкість
горіхів що чорнили руки.
Долоням треба час щоб стерти
цю вогку темінь шкаралупи.
Розколоті не симетрично,
не половинки, лиш уламки.
Про міць горіхів ходять притчі,
а хтось їх трощить доостанку.
А хтось серця виймає їхні
в свої долоні захололі,
не помічає поміж втіхи
болючих скалок ліній долі.
Ці обладунки лиш одежа,
час нас затягує, як ремінь,
щоб луснути і стерти межі,
щоб зло розвіяти і темінь
і відбілити не долоні
а розум, коли гірко лячно.
Прокинулись, всміхнулись сонні.
Як терпко, молодо і смачно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2024
І танцюй так шалено, і пурхай по хаті,
і збери у собі всі бажання строкаті.
І пиши ніби це вже не будуть читати,
і розбий всі рядки на маленькі цитати,
як раніше, як з кубиків райдужна вежа.
Хай впаде і це більше тебе не бентежить.
Напиши щось безглузде тупе і банальне,
те що тягне на нуль по шкалі п'ятибальній.
Лиш живи, моя дівчинко, тут і сьогодні,
скільки слів стануть ще тобі на перешкоді,
скільки добрих думок ще точитимуть миші,
скільки ще сторінок неважливих допишуть,
скільки ще ти покажеш натхнення і силу.
Скільки буде в минулому бруду і пилу,
але далі писатимеш сонцем і серцем
і все це неодмінно когось не торкнеться.
Та зумій залишитись самою собою –
непомітно-ясною, залізно-легкою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2024
А за вікном промовляє щось дощик,
тихий незримий ловець моїх снів.
Скільки всього він мені розповів.
Скільки співав колискових і хто ще
зміг би в мені загасити тривогу,
зміг би мої відпустити думки.
Лий, буду слухати ще залюбки,
ти ж бо найкращий мій друже їй-богу.
Знаєш, сьогодні не вийде розмови,
бачиш туман в мої сонних очах,
день закінчився, зів'яв і зачах.
Завтра нам треба піднятися знову
жити контрастний і заспаний жовтень.
Хоч і бажаю ще довгих розмов –
хочеться спати, та сон не прийшов.
Ще помовчу, тільки довше б ішов ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2024
Без вибору і вироку не підганяю мить,
ціную час коли у щасті є статичність.
Лікую власний нежить і горло що болить,
і вірші що хворіють на зайву дидактичність.
Ковтаю пряний латте, бо восени смачніш.
І п'ятниці люблю - дні вихідних наближень,
І лагідність твою, коли в обіймах спиш,
що зміцнює в мені скляний душевний стрижень.
Що зміцнює в мені, все начебто крихке,
але без чого вже наврядчи бігти зможу,
бо горло ще болить, і кашляю кхе -кхе.
У дзеркало дивлюсь на себе ледве схожу.
А кашель ще кричить, хоч як не цикай "цить",
хоч як в застуді цій не тану я амебно –
лікую власні вірші й горло, що болить,
ковтаючи слова і рими як плацебо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2024
І у комедії є справжні щирі сльози,
і сміх, мов панцир – захист і броня.
Сарказм, що захищає від загрози
у розпачі й страху нового дня.
Ступати під наставництвом погоди,
де у абсурді істина проста
і не лякають в снах розбиті сходи,
і пустота, пітьма і висота
не страшно, навіть попри всю мінливість,
стрімких контрастних смуг в моїм житті.
Я знаю – є у сміхові важливість
і адекватнім світосприйнятті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2024
Мов молоко з солодким медом
ведеш у сновидіння світлі.
Мене вкривають, наче пледом
всі наші спогади розквітлі.
Листя куркумове танцює,
відносить в затишок і тишу,
і поки Всесвіт цей існує -
тебе ніколи не полишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2024
Твій не порушу пряний смак
кориці з кавою гіркою,
хоч не вернути все навспак,
де більш дурниць я не накою.
Та спересердя все бува:
розбиті душі і коліна,
пустеля й скошена трава,
і зливи, що будують стіни,
слизькі шляхи замерзлих нір,
мости, що різати так лячно,
слова, що гострі мов папір,
листи, де все неоднозначно,
і зерна, що не проросли,
та стали ґрунтом для нового,
життям і смертю для бджоли,
як жало – все, або нічого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2024
Замість аркушу просто осінній листок,
я думками на ньому малюю натхнення.
Зупиняю свою аритмію думок.
Календар наближається до рівнодення.
Раз за разом вже будуть коротшати дні,
та чи будуть дощі вже й немає різниці,
тільки бути собою важливо мені.
Літні речі сховавши на верхні полиці,
зранку холоду тихо скажу: "Не сварись,
що вдягатись не звикла я ще по погоді".
Хочу в школу ходити зрання, як колись,
й розквітати щоразу у власній свободі,
обираючи те, що яскраве й чудне,
щоб до цього ніхто вже не мав більше справи,
коли навіть навколо всі кажуть оне:
"Будь такою як всі, а не винятком з правил".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2024
Обладунки свої розбивають каштани,
їм в кишені так хочеться до дітлахів.
Поринаю в хандру, потім радісні стани,
та годую пшоном із долоні птахів.
Дуже скоро врочисто одягнеться місто
і лишить тільки в кольорі листя тепло,
усміхнеться нам сонце з небес променисто–
майже вже охололо, уже відпекло.
Шелест кроків на вулицях заспаних зранку,
нас пробудить від сну, трохи сили додасть.
Я даватиму знову собі обіцянку
боронити когось від негод і нещасть.
Тут знаходжу себе попри всі протиріччя,
і за зміною назв є незмінною суть.
Тут не треба імен, бо всіх знають в обличчя,
хоч не знають, частесенько, як кого звуть.
Тихий вечір щось в небі малює рожевим,
Той хто вірить – знайде завжди щастя своє.
Місто рідне вже й тим, хто тут був не місцевим,
воно усмішку кожного з нас впізнає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2024
У персиковім небі тане літо,
лишивши по собі ще щось значне.
І ті хто є для мене цілим світом
дарують щастя. Скоро вже почне
спадати спека, жовтень закружляє
думки про спокій, затишок, тепло.
І персикове небо, що безкрає
сховає сонце, що б там не було.
А я тримаюсь міцно за обійми,
за наше літо, спогади і дім,
за простоту і близькість у якій ми
себе знаходим в кожнім дні новім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2024
Теплом наповнюю свій простір особистий,
Щоб залишити з розумом зв'язок.
Крокую впевнено у вересень барвистий –
Збираю нерви у міцний клубок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2024
Пусті розмови до автоматизму
лунають тихо. Затишно домашні
планую справи, аж до фанатизму.
А на подушці темні сни вчорашні
нагадують про ніч, страхи забуті
у нетрях розуму сичать мов змії.
"Веди мене, не збийся на маршруті,
не дай їм зруйнувати мої мрії.
І поверни всі вкрадені бажання,
усі рядки, в яких була щаслива", –
даю собі накази, чи прохання,
бо ще жива, байдужа, та чутлива.
Веду себе й виводжу на стежини
ще невідомі з замкненого кола,
що розірвала зараз на частини
і знову вчусь. СУМ, вересень і школа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2024
Нищити те, що виходить за рамки,
Боляче, часом, і, часом, дарма,
Світлі думки теж пропалюють ранки,
Свічка погасла, безсила й німа.
Дам собі час, бути знову собою,
Дам собі шанс на нові помилки.
Пагін вкривається з часом корою
І розпускає все далі гілки.
Лінії рівні не завжди красиві,
Правильність має потворне лице,
Справжні – це рідкість, бо справжні – вразливі,
Хочу збагнути спочатку все це.
Хочу знайти всю важливість цих літер,
Бути собою, збагнути себе,
Хочу радіти і вміти радіти.
День все розставить, усе розгребе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2024
Всередину себе копаю все глибше,
шукаю коріння і ґрунт під ногами.
З обидвох кінців все горітиме ліпше
й простіше лишатись собі ворогами.
Вимірюючи величини незмінні,
циклічність шукаю між порами року,
де, часом, блукають думки безпричинні,
що змушують глянути з іншого боку.
Мою марновірність підводить назовні
мій погляд всередину себе нещирий,
настав перехід у думки невгамовні,
де білий і чорний змішалися в сірий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2024
Вигоріла
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2024
Ти блукатимеш містом, як вуличний кіт,
Заметеш всі сліди днів, де був ти один,
І знайшовши себе, берегтимеш свій світ,
Наче сон, що трива більш ніж вісім годин,
І знайшовши себе, будуватимеш знов,
Де під звуки металу твоя висота
Буде більшати скільки б ти далі не йшов.
Та свобода і ніжність - життя для кота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2024
Дуже гостро і боляче жаль мене знову,
Буду довше в свідомості, бо не засну,
Плануватиму втечу від себе раптову,
І зруйную себе за хвилину одну.
Коли я не горю – усе гасне навколо,
Поринає в пітьму і у тишу гірку,
Де шкульгаю навпомацки втомлено й кволо,
Через фрази спіткаюсь в останнім рядку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2024
І віддавши творцям свої сльози, отям,
Що нікчемні слова вже нічого не варті.
Твоє серце давно не радіє гостям
І вбачає ворожість у кожному жарті.
Хай болить, щоб ти знала, що й досі жива
І хаосу минулого не віддамо ми,
Хоч наш мозок частенько усе забува,
І приймає поразки, немов аксіоми.
Висихай і міцнішай, стискайся, і спи
У обіймах останньої метаморфози –
Стануть світлою твердю озера з рапи,
Коли випалиш сонцем своїм усі сльози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2024
Забуваю слова і скрегоче пісок
на зубах, від чуток за спиною.
Коли менше думок - значно довший рядок,
значно важче лишитись собою.
Підійматись синхронно і падати вниз
у міцному зв'язку лиш можливо.
Додаю я турботу в любов, наче хмиз
і дивлюся, ще вірячи в диво.
Забуваю слова і можливості їх
повернути на місце, спочатку.
Хоч за сміхом йде плач – за плачем буде сміх,
і тепло, що лишиться на згадку.
Хоч скрегоче пісок, що приносять вітри
у думках, притаманних лиш жінці.
Я кажу собі: "Просто зітри все, зітри!
I пиши на світлішій сторінці"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2024
Легша наш одяг з теплом день за днем,
Квіти так пахнуть довкола медово.
В спробах втекти від життєвих проблем
Холод нас знову застане раптово.
Треба обачніше йти в дні нові,
В ранки зі снів виринати спокійно,
Рано босоніж ще йти по траві.
Холод з теплом – зараз все гармонійно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
Я пірнаю в темну ніч в'язку,
В добрі сни, де щастя в дні новім.
Принесла весну на ранок в дім
Аромат квітучого бузку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
Паразитують над вічними темами
Душі, що сповнені гнівом ущерть,
Йдуть навмання руйнівними системи,
Доки наш світ вже летить шкереберть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2024
Напевно програла свій холод і смуток,
Азарт вічних пошуків знов взяв своє.
Чекання вокзалів, хитання маршруток,
Де сонце сідає і сонце встає,
Відмотує стрічку, цупку і яскраву,
Поєднує міцно замерзлі міста.
Мій світ має жити сьогодні по праву,
Лиш вийти б назовні з глухого кута.
Напевно програла, або ж відпустила,
Злетіла у небо, ступила за край.
Та тут крізь поразки народжена сила,
Тож очі заплющ і цього не читай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2024
За твоєю спиною, куди б ти не йшов.
Кожен крок - це стібок, кожен шлях наш, як шов.
За твоєю спиною, де тіні злились,
Ти не злись, я до тебе втекла, як колись.
Я тікаю від себе, й знаходжу себе,
Моє "я" знов знесилене, кволе й слабе.
За твоєю спиною сховаюсь на мить,
Відчуваю життя, якщо, часом, болить...
Тепло ніс притулю, пахне спокоєм ніч,
За твоєю спиною, стих шквал протиріч
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2024
Я буду йти, збивати свої стопи
і в кров стирати відданість свою.
Тут їхати хіба що автостопом,
але іду, або хоча б стою,
і слухаю я знову щось жорсткіше,
старе і темне, наче моя туш.
Стискаюся в собі тепер сильніше:
"Ти можеш, відштовхнися, з місця зруш!".
Мій шлях перетворився у погоню,
в мені не вистачає глибини.
Або подай мені свою долоню,
або у мілині моїй тони.
Здолай зі мною гори і рівнини,
пісок і кригу, спеку руйнівну,
збери мене, почни хоча б з краплини,
побач в мені колишню глибину.
Пробач мені за сон і за зупинки,
що дуже довго й боляче нам йти.
Сплюсуємо хвилинку до хвилинки,
хоч важко час знайти, як не крути.
Вдихни, віддавши втому надвечір'ю,
заплющи очі, видихни чимдуж,
Бо я, понад усе, у тебе вірю,
Ти зможеш, відштовхнися, з місця зруш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2024
Ще один рік гортаю по інерції,
Ще один день. Лишається ще мить.
Я забуваю все, що тліло в серці.
Читають вірші ті кому болить.
Ті хто з дощу –спустошують надії,
Але тримають в світі сильних нас.
Ти моя плоть, мій дар і гнів стихії...
Ще один рік і день, ще є в нас час
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024
Десь далеко і високо тиша,
десь далеко в минулому інше.
Мить, що зараз - вона важливіша
За рядочок, що хтось не допише.
В дні новому шукаю знамення,
метушуся, чекаючи дива,
хоч далеко хвилини натхнення -
я в буденності нашій щаслива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024
Вплітає сонце свої промені-стрічки
в лютневий сірий простір наді мною.
Перетворивши аркуші на пелюстки,
природою натхненна і весною
творю красу, дива і втілюю думки
у тому, що я створюю руками.
Я мрію, вірю в світло, а не навпаки.
Малюю щастя ніжними тонами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2024
Так тисне важкість моїх крил,
Зламався щастя механізм,
Гортаю дні, бракує сил,
Руйнує власний песимізм.
Між двох осель по колу йду,
Навколо бруд і сніг з дощем.
Шукаю землю скрізь тверду.
Яким буває лютий ще?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2024
Хоч ніколи не знатиму як тобі,
Та завжди оминатиму "байдуже",
В протиріччях своїх, як у боротьбі,
Де фізично ніяк не болить чуже.
Перетворюються і стають тепер
Фрази куцими, тіні сутулими,
Ніби час зупинився, затих, завмер,
Загубився між днями минулими.
Ріже руку тримати, хоча й твоє.
Відстань більшає, хочеться затишку,
Важко пташці, гніздечко ж собі зів'є.
Щастя рідко буває у надлишку.
Прорахунки, чи просто уламки мрій,
Бережу й відкриваю всі тайнощі.
Вчусь твій світ берегти, розвивати свій
І приймати помірності й крайнощі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
Книга, крига, криза, крила,
Ніч мені гніздечко звила.
Сон, слова, спіткання, сила,
Що просила й не просила.
Забобони, забаганки,
Згадки, виспані світанки.
Криза поряд і натхнення,
Та римую сьогодння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024
У збиті теплі подушки
Ховаю заспані питання,
Хоч ранок видзьобав зірки
І темряву з'їв до остання.
Хай буде просто, хай звучить,
Займає місце в цьому році.
Щось є, мов вічність, щось, як мить,
Та Всесвіт на твоєму боці.
День ранок випалить ущент,
Зростає швидкість з кожним кроком,
Важливим кожен є момент,
Кожне спіткання є уроком.
Вечір розбавить сірим день,
Стирає все, гортає далі.
Заплющи очі, ти мішень.
Вбивають сумнів спроби вдалі.
Вечір пірнатиме у ніч.
Ніч стане ранком - все по колу.
Коли цей рух із протиріч
Зупиниться, впаде додолу?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024
Мовчи і заховайся у собі,
Коли немає шансів, перспектив,
Хоч замість співу лиш речитатив.
Зима...бракує часу у добі.
Навчи мене робити все самій,
Усе розкласти рівно в голові.
У снах моїх поснули вартові,
Чатую ніч, гублюся знову в ній.
Тепер я замість них ховаю мить,
Солодку мить, спокійну стережу,
Думки мої ступають за межу,
Кімнату грію серцем - стукотить...
Заснеш, все завтра буде до снаги,
Морозу сила слабшатиме вдень,
Повітря замість диму до легень,
Каблучки плавити у ланцюги.
Долоню сильно стиснути в кулак.
Біля грудей, коли шумлять вітри,
Розквітне ранок зараз. Раз... два... три,
Тримай же камінь-квітку міцно так.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
Історія тиші затерта й забута,
Слова закінчились, немає вже рим
І зцілить мене, мов бджолина отрута
Ілюзія спокою, схожа на грим.
Мов тріщини сіються зморшки мімічні,
Все глибше в минуле пронизують
шлях,
Слова хаотичні, думки хаотичні,
Мов в панцирі серце в засохлих бинтах.
Ілюзія спокою, наче болото –
Твердіше ступати, коли вже мороз.
Питаю у дзеркалі: "Хто ти, істото?
І як набуваєш цих метаморфоз?"
Мов тріщини глибше думки про минуле,
Крізь тріщини світло не вабить очей.
Тут холодно, сонце не гріє заснуле,
Тут справджених бракне пророчих вістей.
Слова закінчились і рими по колу,
Ніщо й ні про що і намарно все це,
Та знов підійму те, що впало додолу,
Водою холодною вмию лице.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2024
Бракне сил, але ти уяви ще
щось світле і повне надій.
Якщо мріяти більше, то вище
вірогідність здійснення мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2024
Місто схопить нас тепло і сильно,
В'язко, ніби гаряча смола,
Місто всіх нас поглине повільно,
Кожну душу, щоб вже не втекла.
Місто змінить своє обличчя
І забуде, що досі ми тут.
Знов роздмухаються протиріччя,
Що нас лиш заганяють у кут.
Місто зміниться, що й не впізнати,
Менше буде минулих окрас.
Світло зникне у стінах кімнати,
Коли більше не буде тут нас.
Місто буде все більшим і більшим,
Місто сповнене буде людьми,
Місто буде всміхатися іншим,
Коли станем корінням всі ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2024