Саша Чорнобіла

Сторінки (3/234):  « 1 2 3»

До Музики

***  
Щоб  не  втопитись
в  океані  сірих  буднів,
я  острів  радості
в  туманності  знайду.
О,  музико!
Немов  дитина  блудна
до  тебе,  як  до  Бога  я  іду!  
***  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2020


сплеск емоцій

***  
сплеск  емоцій
стрімкий
несвідомий  
неконтрольований
просто  музика
розлилась
звуками  своєї  повені
повені,  що  зриває  мости
не  знає  запруд  і  шлюзів
музика…
мистецтво  несамовитих  ілюзій  
***  
https://www.youtube.com/watch?v=3xeuqbi-CPU

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2020


Cкільки є тональностей кохання?

Cкільки  є  тональностей  кохання?
Стільки,  скільки  нас  на  світі  є!
Схожі  в  нас  зітхання  і  зізнання,
та  кохання  в  кожного  своє!
Чи  в  мажорі  буде  ваша  повість,
чи  в  мінорі  –  мабуть  більше  їх…
Поцілуй  мене  і  я  настроюсь
У  тональності  спокуси  губ  твоїх…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2020


Вербичка і доля

Йшла  по  полю  я  тай  стрітила  вербичку.
Полюбила  як  свою  сестричку!
Чом  змарніло  твоє  миле  личко?  –
Бо  не  можу  я  дійти  до  річки…
А  якби  росла  я  біля  річки,
я  б  вклонялася,  водичку  пила,
посміхалося  б  зелене  личко  –
без  водички  доля  всім  не  мила!

Хто  життя  чужині  довіряє,
той    щасливої  не  має  долі!
Вічно  йде,  завжди  чогось  шукає,
як  моя  вербичка  серед  поля…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860996
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 11.01.2020


ковтаю сльози

***  
ковтаю  сльози
читаю  Ліну
до  тих,  кого  немає,
лину
і  знов  у  ціле
збирати  мушу
переорану  римами
душу  
***  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2020


Без надії


Стоголоса  моя  Батьківщино!
Хто  почує  твої  голоси?
Кращі  в  наймах  тепер.  На  чужині.
Не  повернуться.  Не  проси.
З  сумом-піснею  поріднилася
Із  пекучим  мінорним  ладом.
Чи  діждемось  прозріння  й  зрілості,
Чи  зажуримось  до  упаду?
Чом  бандури  твої  зі  скрипками
В  унісоні  печалі  єднаються?
Знов  без  сили.  Байдужі.  Безликі  ми.
Без  надії.  Не  сподіваємось.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860828
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 10.01.2020


В. С.


У  перебігу  останніх  подій,
що  ж,  так  сталося,  мрій,  не  мрій,
плач,  не  плач,  хоч  скачи,
хоч  на  Бога  кричи!  Ти  самотня...

І  пустелю  людей  не  зворушує  цей
твій,  ледь  видимий,  погляд  скорботній.

І  навіщо  цей  день?  І  навіщо  ця  ніч?
Ти  -  обпечена  холодом,  кинута  річ
у    полон  ще  гарячих  його  подушок.
І  до  відчаю  -  мить.  І  до  іншого  –  крок.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860767
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.01.2020


Життя вже ніколи не буде

Життя  вже  ніколи  не  буде
таким,  як  раніше  було.
Камінням  лягають  на  груди
і  старять  безпечне  чоло
пекельні,  безжалісні  втрати…
Ніяк  не  чекаєш  того  –
в  житті  відбувається  дата,
що  крає  навіки  його
на  «до»  і  на  «після».  Забудеш
біду  незворотню,  на  мить!
та  довго  щасливим  не  будеш,
бо  «після»  занадто  болить…
Скрізь  бачиться  постать  жадана,
стріпнеться  душа,  та  дарма  –
на  серці  не  гоїться  рана
і  ниє  –  не-ма-є,  не-ма…
Ні  час  не  лікує,  ні  люди,
ти  –  птах,  який  втратив  крило.
Життя  вже  ніколи  не  буде
таким,  як  раніше  було…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860764
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.01.2020


Здається тільки починаєш жити

***  
Здається  тільки  починаєш  жити  
і  відчувати  смак  в  своїх  роках,
а  вже  стають  батьками  власні  діти,
яких  ти  щойно  бавив  на  руках.

Минає  час,  спливає  незворотньо,
не  озираючись  ти  по  життю  ідеш,
ти  сам  дитя,  допоки  не  самотній,
молитвами  батьківськими  живеш.  
***  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860632
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2020


Моїй дорогій сестричці.

***  
Моїй  дорогій  сестричці  Наталочці.
(Така  собі  українська  народна  пісня).

В  час,  коли  зазеленіла
Травнева  травичка,
Придумали  батько  й  мати
Для  мене  сестричку.

Дві  гілочки  на  дереві
Родовім,  розлатім,
Щастям  запаслись  довіку
У  батьківській  хаті.

Розійшлися  дві  доріжки
По  життєвім  полі,
Одна  другу  доглядає
Просить  в  Бога  долі.

Є  від  кого  сподіватись
Лагідного  слова,
Якщо  одна  знедужає  –
Інша  –  нездорова.  

І  хоча  роки  почали
Відлік  свій  зворотній,
Я  щаслива,  що  ніколи
Не  була  самотня!  

***  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860631
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.01.2020


Симфонічний оркестр


Вважаєш  чудес  не  буває?
В  мені  визріває  протест!
У  світі  є  диво!  Я  знаю!
То  є  симфонічний  оркестр!
Як  тільки  підіймуться  руки
Й,  мов  яструб,  злетить  диригент,
Бурхливою  шквальністю  звуків
Розіб'ється  тиша  ущент!
У  кожному  закутку  зали,
Де  смуток  царів  ще  за  мить,
Відкриються  в  вічність  портали,
Зрадіє  душа!  Забринить!
Чарівної  палички  злети  -
І  нот  оживе  німота,
Зведуться  із  звуків  намети
І  музики  сила  свята.
Ці  звуки  втамовують  муки,
Чи  рани  забуті  ятрять,
Ти  просто  довірся,  послухай,
Як  ноти  насправді  звучать!
Для  щастя  потрібно  так  мало!
Відкриється  істина  ця:
Як  сповнеться  звуками  зала  -
Наповняться  щастям  серця!

Нас  музика  вже  не  дивує...
Буденно  живем  між  чудес.
Та  диво  насправді  існує!
Звучить  симфонічний  оркестр!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2020


Коли любов моя у вічність відійде

Коли  любов  моя  у  вічність  відійде
разом  зі  мною,
їй  час  повернення  назад  прийде,
коли  весною
проб’ється  крізь  застелені  сніги
найперша  квітка,
промочить  дощ  розбуджені  сади
до  нитки,
любов’ю  зацвітуть  ліси,  поля  
й  луги  безкраї,
і  буйно  вквітчана  краса-земля
мене  спитає:
чому  так  рано  поміж  нас  
тебе  не  стало?
- Моїй  любові  місця  на  землі

                                                                                             було  замало…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2020


Спогади про Карпати

***  
Ми  на  хвилях  карпатських  зелених
Легко  линемо,  мов  у  човнику,
То  піднімемось,  то  впірнемо,
То  у  схованці,  то  на  горбику.  
Ця  краса,  наче  сон,  як  марево…
І  здаються  гірські  простори
Чи  то  небом  з  зеленими  хмарами,
Чи  з  зеленими  хвилями  морем.
І  гуцулка  з  грайливим  мовленням
Продзвенить:  чого  пані  бажає?
Що  робити  з  моїм  замовленням,
Мабуть,  досі  той  Яків  не  знає.
Так  багато  всього  бажаю  я,
Все  не  скажеш…  Хіба,  зачекайте!
Чого  хочу?  Звичайно,  знаю  я,
Ви,  музики,  гучніше  грайте!
Щоб  здорові  й  багаті  були  усі
Наші  донечки  і  синочки,
Щоб  у  щастя  країна  вдягнулася,
Мов  у  вишитую  сорочку,
Щоб  бурштинові  дивні  прикраси  
Кожна  дівчина  у  нас  мала,
Щоб  карпатська  зелена  маса
Розросталася,  не  мігрувала…
Цього  поки  що  в  вас  немає?
Так,  знайома,  з  війною,  з  кризою…
Я  замовлю,  чого  бажаю,
Принесіть  хоча  б  банош.  З  бринзою.

***  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2020


У світі фейкових новин

***  
У  світі  фейкових  новин
ми  -  без  надії,  без  довіри.
Уже  й  політик  ні  один
не  вірить  в  те,  що  в  нього  вірять.

Без  будь-якого  каяття
брехня  псує  іржею  душі.
Та,  попри  фейкове  життя,
комусь  повірити  я  мушу.

Кому?  Запитую  себе,
на  щастя,  відповідь  відома:
хай  все  згорить  і  пропаде!!!
лиш  ти  чекай  на  мене  вдома...  
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860333
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2020


Свято


Як  важко  іноді  переживати
на  вулиці  чужій  помпезне  свято.
Усі  радіють,  веселяться,  тішаться,
Твоя  ж  нудьга  така  –  хоч  вішайся!
Твоя  нудьга  сягатиме  до  неба,
коли  святкують  всі,  але  без  тебе
на  рідній  вулиці,  завжди  ТВОЇЙ!
Та  і  на  цьому    святі  ти  –  чужий!
Ти  впевнений  –  не  варті  свята  люди  ці!
І  знову  йдеш  свою  шукати  вулицю…
Р.S.
Якщо  додому  напрямок  візьмеш,
Не  вулицю,  а  вуличку  знайдеш.
Там  буде  все,  що  необхідне  святу,
Лише  людей  буде  там  небагато…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2020


ТОБІ

Мені  в  очі,  як  завжди,  поглянь,
хоч  відомо,  що  там  прочитаєш  -
я  для  тебе  такий  роман,  
де  ти  літеру  кожну  знаєш.
Стільки  років  щасливих  утіх...
Ми  давно  уже  -  просто  рідні!
Хоч  дивує,  напевне,  усіх
синтез  двох  на  клітинному  рівні.
Загасити  палаючий  сплав
не  наважилась  й  не  наважусь.
Ти  ж  ревнуй.  Як  завжди  ревнував,
а  інакше  я  -  просто  ображусь.  


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860290
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2020


Новий рік і сніг

***  
Під  кутом  сорок  п’ять  градусів
тихо  падає  білий  сніг.
Він  подумав  і,  врешті,  
відкинув  образи  всі  –  
треба  йти,  бо  іде  Новий  рік!
***  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859806
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2019


Я відкрию тобі двері.

***  
Я  відкрию  тобі  двері.
Двері  в  серце  моє  –  заходь,
бо  без  тебе,  як  в  атмосфері
без  повітря.  Згасає  плоть.

Відчиню  своє  серце  наскрізь,
ледь  дзвінок  вхідний  забринить.
Все  твоє!  Забирай  у  власність,
залиши  мені  тільки  мить,

мить  твого  вороття.  Молюся,
хай  наступна  не  настає!
Бо  у  тебе  в  руках  дивлюся
б’ється  серце  моє  –  твоє...

Збережи  його  дивний  стукіт.
Ти  -  володар  його,  Господь.
У  обіймах  зімкнуться  руки  –
дім  твій  –  серце  моє,  заходь!  
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859805
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2019


Як сумно взимку в прірві надвечір’я

***
Як  сумно  взимку
в  прірві  надвечір’я
дивитись  на
згасаючий  вогонь,
ця  тихість  ласк,
і  пристрасті  помірні,
і  білосніжність
рідних  твоїх  скронь  –
все  вказує  на  те,  
що  наше  літо
уже  не  буде
буйним  і  п’янким…
Спасибі,  
що  умів  мене  любити,
за  вірність
і  тепло  майбутніх  зим.
***  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2019


Літо бавило нас і тішило…

***  
Літо  бавило  нас  і    тішило.
Серед  спогадів  багатьох
лиш  один  я  собі  залишила
про  самотність  –  одну  на  двох.

Бо  у  світі  світів  безмежному
найдорожчим  для  мене  є
той,  де  серед  життів  мережива,
переплелись  твоє  й  моє.

І  шаленого  літа  подиху
знаю  вистачить  нам  сповна,
щоб  холодним,  застиглим  дотиком
не  приспала  любов  зима.  

***  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2019


Зимова казка

***
Щоб  в  пам’яті  цей  день
зостався  назавжди,
візьму  його  і
просто  заримую:
розчервонілися!  
бредемо  крізь  сніги,
ЗИМА-КРАСА!
дивує  і  чарує!
І  ось  нарешті  -
хата  у  снігу,
холодною  вона  
не  довго  бУде:
тріщать  дрівцята  в  грубці,
на  добу
наповнить  щастя
мерзлі  її  груди...
А  потім  озеро
у  ковдрі  льодяній,
і  промінь  сонця
крізь  застигле  небо!
Зимова  казка!  І  душі  моїй
нічого  більше,  іноді,  не  треба!
***  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859602
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2019


Твоя велика зірка

Пам’ятаєш,  
як  ніжно  мене  називав
«Моя  зіронька  ясна!
Дівчинка  мила  моя,  
яка  ж  ти  прекрасна!»  
Час  минає,  щоденно  зростають
мої  мірки.
Не  мовчи.  Скажи,  я  тепер
твоя  велика  «зірка»?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859601
рубрика: Поезія,
дата поступления 29.12.2019


Троянди і люди

Троянди!  Милі  мої  квіти!
В  оману  жовтня  сонце  світить,
а  ви  готові  ще  рости,
попри  морози,  розцвісти,
щоб  вами  всі  могли  радіти!
 
Закони  осені  печальні.
Ранковий  морозець  повчально
не  спинить  мерзлої  руки
і  посивіють  пелюстки...
Зима  запросить  до  вітальні.
 
Хтось  з  вас  розквітнути  зуміє,
хтось  у  бутоні  почманіє,
у  квітів  все,  як  у  людей.
Твердий,  як  камінь,  вирок  цей  -
у  старості  короткі  мрії...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859572
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2019


День залишив приємну втому

***  
День  залишив  приємну  втому,  
я  дякую  на  самоті,
за  те,  що  вечір  ставить  кому
в  моїм  шаленому  житті,
що  ніч  з  грайливим  жовтим  оком
три  крапки  на  вікні  кладе,
і  з  ніжністю,  мов  ненароком,
твоя  рука  мою  знайде,
за  те,  що  не  вінчаюсь  з  сумом,
в  надії  -  лихо  промайне!
за  дотик,  що  неначе  струмом,
так  збудить  ранішню  мене
до  пристрастного  поєднання  
всього,  що  спільним  є  у  нас,
за  те,  що  в  нашому  коханні
ще  крапку  ставити  не  час!
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2019


Якщо дивитись не вниз, а ввись

***  
Якщо  дивитись  не  вниз,  а  ввись,
життя  насправді  пряме  й  просте.
Як  не  прикро,  але  колись
і  мій  город  заросте...  
***  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859453
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2019


моя душа не бачить перепонів

моя  душа  не  бачить  перепонів
коли  болить,  не  до  красивих  фраз
моя  душа  тріпоче  на  долонях,
простягнутих  до  вас  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2019


Хай там що! Хай у дзеркалі сум!

***  

Хай  там  що!  Хай  у  дзеркалі  сум!
Все  одно  уже  краща  не  буду...
Я  у  вічність  свою  понесу
всю  любов,  що  дали  мені  люди.

А  якби  ще  насправді  були
 в  нас  можливості  для  перевтілень,
я  б  змахнула  щосили  крильми
 і  журавкою  в  небо  злетіла,

щоб  з  безмежності  синіх  висот
подивитись  на  все,  що  лишила.
І  почути,  як  музику  з  нот:
недарма  ти  жила,  ти  любила!

***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2019


За ніч навкруги раптом все побіліло

***  
За  ніч  навкруги  раптом  все  побіліло,
ледь-ледь  виринає  з-під  снігу  рілля,
замовкла  душа  моя,  мов  оніміла,
на  довгі  часи  засинає  земля...

А  як  би  раділа  і  мліла  душа,
так  само  прокинувшись  ранком  раннім,
якби  це  була  не  зима,  а  весна
і  сніг  щоб  не  перший  був,  а  останній...  
***  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859353
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2019


Рожеві окуляри


За  усі  роки,  що  з  милим  в  парі,
Я  й  не  знала,  що  живу  в  окулярах,
В  дивовижних  і  суцільно  рожевих,
Крізь  які  усе  щасливе  й  веселе.
А  про  те,  що  світ  є  чорним  і  білим,
Я  і  думки  допускати  не  сміла.
Усі  бачили  мене  в  цьому  світлі
І  були  завжди  ласкаві  й  привітні.
І  нічого  не  хотіла  я  більше,
Виливалася  любов  моя  в  вірші,
Йому  першому  їх  завжди  читала.
Так  жила  собі  і  горя  не  знала.

Звідкіля  вона  з’явилась,  та  хмара?
Але,  якось  ти  зламав  окуляри.
Пам’ятаю,  сталось  це  серед  ночі,
Як  сирітки  дві,  заплакали  очі.
Тихо  капали  сльозинки  до  ранку,
А  коли  вже  дочекались  світанку,
То  збагнули  вони  й  зрозуміли,
Що  навколо  усе  –  чорно-біле…
Що  оте  усе  рожеве  й  тендітне
Не  таке  уже  ласкаве  й  привітне,
І  не  те,  щоб  якось  світ  потемнішав,
Просто  враз  усе  навкруг  стало  іншим!

Час  минав,  і  я  змогла  зрозуміти,
Що  у  світі  і  такім  можна  жити.
Можна  дихати,  чогось  там  бажати,
На  образи  і  біль  не  зважати.
Але  раптом,  аж  до  смерті  злякалась,
Коли  блискавкою  думка  зайнялась,
Я  зомліла,  віднялась  моя  мова  –
Треба  жити  тепер  без  любові?
Без  кохання,  що  у  серці  палало?
І  мов  квітку  мене  доглядало?
Та  навіщо,  кому  це  потрібно?
Без  любові  і  срібло  не  срібло,
І  марніють  навіть  золота  чари.

Ти  полагодь,  мої  окуляри…
                                                                               
Поверни  мені  рожевеє  світло,
Хай  кохання  наше  знову  розквітне,

Хай  навколо  буде  все,  як  раніше,
Хай  у  грудях  буде  завжди  тепліше
Від  думок  про  твої  руки  і  очі,
Ні,  не  можу  я  без  цього,  не  хочу!!!
Пригорнися  швидше  до  мого  стану,
Без  кохання  я,  як  квітка,  зів’яну…

Відтепер  я  раджу  всім,  хто  у  парі:
Бережіть  свої  рожеві  окуляри.
***  


 







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2019


Іде дитинка. Скрипочка в руках.

***  
 Іде  дитинка.  Скрипочка  в  руках.
Долає  поспіхом  свою  дорогу.
Який  то  непростий,  тривожний  шлях  –
у  класі  вже  чекає  вчитель  строгий.
Він  для  дитинки  справжній  чарівник  -
смичком  уміє  ноти  оживляти!
О!  Як  у  нього  скрипочка  звучить!
Мені  б  колись  навчитися  так  грати…
Одразу  зрозуміє  –  вчив  не  вчив,  
фальшиві  ноти  змусить  перевчити  -
якби  ж  маленький  учень  розумів,
що  вчать  його  без  фальші  в  світі  жити.
Нехай  йому  сьогодні  тільки  п’ять  -
маленький  шлях  стає  шляхом  незримим.  
Спіши  скрипалю,  йди  туди  де  вчать
на  світ  дивитись  іншими  очима!
***  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2019


Якби мені змалку іспанкою бути…

***
Якби  мені  змалку  іспанкою  бути,
я  б  поглядом  чорних  очей  ворожила,
щоб  тільки  мене  ти  міг  бачити  й  чути,
я  б  гордістю  й  честю  тебе  полонила.
Якби  мені  мати  німецьке  коріння  –
сім’ї  і  родини  була  б  берегиня.
Якби  ж  я  (щаслива!)  була  парижанка  –
найкраща  б  у  світі  була  б  я  коханка.
Для  тебе  могла  б  італійкою  стати,
співати  і  страви  смачні  готувати.
А  хочеш,  станцюю  для  тебе  латину?
Мовляв,  я  з  Бразилії  чи  з  Аргентини?
Як  хочеш  японки  покірної  мати,
японською  буду  для  тебе  мовчати.
Шукаєш  собі  ідеальної  жінки?
Все  є  у  мені!    Просто  я  -  українка!
Та  найголовніше,  що  нині  ти  маєш,
Це  те,  як  безмежно  тебе  я  кохаю!
***  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859119
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2019


Війна-потвора


Стояла  жінка  на  порозі,
Дивилася  у  далину,
Де  по  в’юнкій  сільській  дорозі
Пішов  коханий  на  війну.
Ще  довго  в  пустоту  дивилась,
Хранила  поглядом  своїм,
Губами  сохлими  молилась:
Михайле,  повернись  живим!
Не  повернувся.  А  у  хаті
Найменшенький  із  трьох  синів
Ніколи  не  побачить  тата,
Що  над  усе  його  хотів.
А  їй?  Їй  тільки  ледь  за  тридцять.
Струнка,  весела,  чарівна,
Всміхається,  та  не  сміється,
Вона  ж  навік  тепер  одна  –
Однісінька!  З  трьома  синами
Зростить  і  долю  дасть.  Сама.
Назавжди  будуть  біля  мами,  
Як  не  прокинеться  ВІЙНА!

Здається,  виспалась,  потворна.
Так  хоче  їсти,  аж  горить
 У  череві  її  бездоннім.
Найкращим  шлях  туди  лежить.
Стояти  ж  на  порозі  мамам,
Заручникам  воєнних  дій,
Благати  сохлими  губами:
Михайле,  повернись  живий!
***  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858986
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2019


Покажи мені свою душу

Покажи,  відкрий  мені  свою  душу,
Коли  вона  без  прикрас,
Неодягнена,  боса…
Пізнавши  тіло,  я  душу  пізнати  мушу,
Чого  вона  наодинці  у  Бога  просить…
Це  не  те,  що  ти  читаєш  і  з  ким  дружиш,
Не  твоя  повсякденність  
чи  самотність  в  дрімотній  тиші,
не  мрії,  якими  ти  ранки  будиш…
не  те,  що  в  житті  твоїм  найголовніше,
все  не  те…
Почитай  мені  свої  вірші.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2019


Душа козацька

***  
Відлітала  душа  козацька
від  землі,
залишала  криваве  тіло
на  ріллі…
Я  попрОшу,  козаче,  в  Бога  –
він  –  любов!
щоб  калИновим  соком  стала
твоя  кров.
Бо  така  то  козацька  справа  –
битися
й  залишатися  у  калИнових  
китицях.

Відлітала  душа  козацька,
й  не  одна,
бо  така  чоловіча  доля,
бо  війна.
Нас  в  піснях,  просять  душі  в  Бога,
залиши,
бо  ж  нічого  не  варта  пісня
без  душі!
Вишивається  наша  правда
у  піснях,
досягається  наша  воля
у  боях.
Землю-матінку  від  запеклих  
ворогів
боронили  й  боронять  душі  
козаків…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2019