Світла(Світлана Імашева)

Сторінки (4/314):  « 1 2 3 4»

Моїм друзям зі Старої Котельні

**************************
Люблю  вишневих  втому  вечорів
І  щебет  ранків  у  Старій  Котельні,
Коли  під  шум  крислатих  ясенів
Спішать  до  школи  дітлахи  веселі.
Старий  костьол,  що  мріє  на  скалі,
В  саду  шкільнім  -  цвітіння  буйно-пишне,
Коли  струмують  соки  від  землі  
І  напувають  медом  юні  вишні.
Тут  стільки  літ  минуло  по  мені...
Літа  промчали  -  і  біда  минула.
Живуть  тут  люди  щедрі  і  незлі:
Я  згадую,  люблю  вас,  не  забула.
Пливе  лелека  в  небі  голубім,
Спішать  до  школи  дітлахи  веселі...
Хай  не  минає  щастя  жоден  дім  
У  старовинній,  у  Старій  Котельні

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2019


Так за весною стужилась

Так  за  весною  стужилась,  за  поглядом  пролісків,
Душу  ж  січе  і  січе  снігова  каламуть...
Ця  літургія  зими  -  з  потойбічності  голосом,
Певно,  самого  життя  виморожує  суть.

День  вже  пішов,  тільки  обрій  палає  калиново,
Вечір  фарбує  сніги  в  фіолет  і  багрінь;
ПАдуть  хвилини  земні    -  льодяними  сльозинами,
Ніч  випліта  непроглядного  мороку  тінь.

В  гіркій  спокуті  зими,  під  небесними  ликами,
В  розсипах  зір,  у  сіянні  далеких  планет,
Миті  короткого  щастя  здаються  великими,
Зафарбувавши  в  надію  життєвий  сюжет.

Все  ж  бо  таке  зрозуміле  -  з  чималої  відстані:
Кадри  життя  мерехтять,  як  кіно  міражі...
Звіє  полову,  а  те,  що  насіяли  -  в  вічності,
Паростю  буйно  зійде  на  останній  межі.

Так  за  весною  стужилась,  за  поглядом  пролісків  -  
Сіє  зима  невеселу  думок  каламуть...
Тільки  весна  забринить  нам  сопілковим  голосом  -  
І  завирує  життя  сонценосного    суть

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824537
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2019


Я - ріка

*********************

Я  -  неначе  ріка,
що  тече  із  казкового  краю,  
що  відносить  каміння
й  полоще  піски  золоті,
але  навіть  ріка
своє  русло  одвічне  міняє,
то  полискує  рінню,
то  плине  потоком  стрімким.

Ринуть  з  гір  крижаних
чисті  води  її  кришталеві,
із  вершин  голубих  -
сльози  танучих  льодовиків…
Серед  хащ  і  пустель,
у  ярінні  рожевого  мрева…
Я  -  мінлива  ріка,
Що  нуртує  в  буянні  земнім.

І  обличчя  колишнє  моє
не  таке,  як  сьогодні,
бо  й  вода  у  ріці
то  солодка  бува,  то  гірка.
Я  -  кипуча  ріка,
 що  впадає  у  світу  безодню,
і  мене  осягнути
не  кожному  мудрість  дана.

Заспокою  тебе  
у  хвилини    душевної  скрути,
я  -  рабиня  всевладна,
котра  підкоряє  серця…
У  коханні  моїм  
тобі  суджено  вмить    потонути,
я  -  твій  вічний  причал,
човен  долі  пливе  без  кінця…

У  веселку  ясну
відлилися  живлющі  краплинки
моїх  мрій  і  жадань,
тих  земних  і  високих  стремлінь…
Я  -  глибинна  ріка
Із  найменням  просвітленим  -  жінка,
феєрична,  і  ніжна,
й  розкута  у  плині  своїм.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2019


Апофеоз, натхнення, благодать…

Між  книг  живих,  в  тривозі  і  безсонні,
Минає  ніч,  колише  стрій  думок,
Слова  падуть,  мов  сльози  у  пісок,
Десь  в'є  зима  тенета  срібнотонні...

Ось  промінь  перший.  В  дня  нового  грай
Вливаються  життя  барвисті  гами,
Ці  лаконічні,  мудрі  телеграми,
Їх  надсилає  Всесвіт  -  лиш  читай.

І  ти  читаєш,  й  серце  б'є  чіткіш:
То  ж  стугонять  нового  світу  ритми,
І  в  воскресіння  слова,  як  молитви,
Вплітається  душі  твоєї  вірш.

Щось  книги  велемудрі  гомонять  -  
І  духу  осягаєш  таємниці...
Гучать  слова,    живі  барвисті  птиці,  -  
Апофеоз,  натхнення,  благодать...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823149
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2019


Псалом 50 (переспів)

***************************
       Помилуй  мене,  о  Боже,
                     бо  мудрість  твоя  велика,
       Щедроти  твої  незліченні  -  
                       очисти  мене  від  гріха.
       Усе  визнаю,  Пресвітлий:
                       слабка  людина  безлика,
       Лукава  і  многогрішна,  
                         безжалісна  і  лиха...
       Тож  праведний  ти,  о  Боже,
                           і  чистий  в  суді  твоєму,
       Бо  мудрість  свою  являєш
                           та  істину  возлюбив.
       Мене  окропи  іссопом  -  
                           я  стану  біліша  снігу:
       Хай  грішні  кістки  радіють,
                             що  Ти  їх,  Господь,  сокрушив.
       Свій  лик  одверни  пресвітлий  
                             од  наших  гріхів,  о  Боже,
       Даруй  мені  серце  чисте
                             і  правий  дух  онови.
       Не  знехтуй  мене,  людину,  -  
                               єдиний  мені  поможеш
       І  Духа  Твого  Святого
                                 від  мене  не  забери.
       Ти  радість  спасіння  Твого
                                   мені  поверни,  Всевишній,
       І  Духом  Твоїм  всевладним
                                   у  світі  мене  утверди.
       Навчи  іти  беззаконних
                                     Твоїми  шляхами  чистими...
       Врятуй  нас  од  крові,  Боже,
                                       нам  Правду  Твою  нести.
       Бо  ж  Ти  не  бажаєш  жертви,
                                       страждань  людських  не  жадаєш  -  
       Єдиная  жертва  Богу  -  
                                         уражене  серце  в  журбі.
       Засмучений  дух  смиренний,  
                                         мій  Боже,  не  зневажаєш...
       Отверзи  вуста  мої,  Господи,
                                         складаю  хвалу  Тобі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822935
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 27.01.2019


Високі слова не промовлю…

Високі  слова  не  промовлю,  моя  зачарована,
Така  неповторна  і  рідна,  колиско  моя,
Молитимусь  тихо  твоєю  правічною  мовою,
Піснями  сповита,  єдина  у  світі  земля.

Тут  небо  і  степ  обнялися  в  пориві  жагучому,
Пречисті  світанки  над  стомленим  полем  цвітуть,
Тут  голос  трембіти  блукає  карпатськими  кручами,
Ночами  Господь  викарбовує  зоряну  путь...

Пісні  твої  линуть  до  Бога  тією  єдиною
Правічною  мовою,  що  зачаровує  світ;
Дніпро  і  Карпати  зовуться  в  віках  Україною,  
Тут  серце  Європи  стукоче  у  гомоні  літ...

Грядеш  з  забуття,  кобзарями  твоїми  оспівана,
Воскресла  з  пожарищ-смертей,  із  чужинських  обмов,
Тернисті  шляхи  торувала  з  високою  вірою
У  правду  одвічну  своїх  золотих  хоругов...

Високі  слова  не  потрібні,  моя  зачарована,
Така  неповторна  й  болюча,  -  мене  не  суди.
Лише  припаду  після  довгого  шляху,  згорьована,
До  чистої  тої  твоєї  живої  води.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822534
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 24.01.2019


Сповідь янголу-хранителю

         
Мій    світлий  Янгол,  ти  зі  мною,
Коли  над  прірвою  ішла,
Розбите  серце  заспокоїв
І  дарував  душі  тепла.

Незріле  в  юності  створіння,
Брела  цим  світом  наобум…
Коли  зійшло  мені  прозріння,
Ти  вже  зі  мною  поряд  був.

Пізнала  слабкість  лЮдську,  втрати,
Господню  Віру  віднайшла,
Навчилась  жити    і  прощати
Без  слів  –  без  докору  і  зла…

Коли  судили,  і  сміялись,
Й  камінням  кидали  слова,
Як  ми  з  тобою  рятувались?
Ти  захищав  –  і  я  жила.

Я  дякую,  о  мій  Хранитель,
Мій  світлий,  добрий  провідник,
В  цю  невеселую  обитель
Ти  сяйвом  Вишнього  проник.

Будь  поряд,  Янголе,  зі  мною
В  тривоги  день  і  уночі,
Даруй  лиш  віри  і  спокою  –  
Тобі  молюся  при  свічі.

Молюся,  Янгол  мій,  молюся:
Храни  усіх  і  захисти,
Налий  надії  в  спраглу  душу
І  за  гріхи  мені  прости…


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2019


Ой, Христос хрещається

Ой,  Христос  хрещається  -  
                                             
                             у  ріці  Йордані!

 Води  освятилися

                         в  світанковій  рані.

 Православні  моляться  -  

                                   раді  привітати

Це  хрещення  світлеє

                       Божого  Дитяти.

 В  серці  одізвалися
                                                                               
                       дзвони  малинові.

 Душі  прояснилися

                                   з  Божої  любові.

 Мудро  усміхається

                             Іоанн-Хреститель:

Нині-бо  хрещається

                             світові  Спаситель.

Сонце  умивається

                                     у  воді  свяченій,

   Засіяли  куполи  -  

                                           бані  золочені.

 А  зима  виписує
                                                                                       
                                 пензлями  морозу

 На  прозорих  шибах

                             та  й  пречисті  сльози...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821926
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2019


Історія криваво учить

Так  дзвони  радісно  гули
Понад  Софіївським  майданом:
-  До  Злуки  ми  віками  йшли,
Соборна  Україна  встане!..

Чому  ж  тоді  не  вберегли
Те,  що  Соборністю  назвали?
Чому  зітліли,  відгули
Оті  дзвінкі  універсали?

В  них  проголошував  нарід:
-Однині  й  вічно  ми  -  єдині,
І    УеНеР,  і  ЗУеНеР  -  
Одна  -  соборна  -  Україна!

Історія  жорстоко  вчить,
Та  не  словами,  а  ділами:
Страшних  помилок  не  злічить;
Брели  тернистими  шляхами.

Ненависть,  розстріли  і  кров,
Криваві  більшовицькі  "флаги"...
І  з-під  свободи  хоругов
В  совєтські  гнали  нас  гулаги...

Прозріння  час  таки  наспів:
В  живий  ланцюг  сплелися  руки:
Прадавній  Київ  наш  і  Львів
Знов  об'єднала  радість  Злуки.

На  чатах  Пам'ять  в  кожний  час...
Лиш  мудрих  доля  не  розлучить.
Із  "градів"  в    душі  б'є  Донбас  -  
Історія  криваво  учить.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821921
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 19.01.2019


Ночі музика

Чути:  ночі  таємна  музика
Із-під  зір  тече  -  у  думки
Так  мінорно...  то  зустріч  з  музою,
Йду  за  покликом  напрямки.

І  бурунить,  і  мліє,  й  лащиться,
Ностальгії  бунтує  стрій
Диво-музика,  ніжна  ласиця,
У  душі  отій,  у  сумній...

Знову  пристрасті  квітнуть  лілії,
Знов  розлуки  пече  нудьга  -  
В  ритмі  серця...  Сріблясто-білая
ТуманІє  чиясь  жага...

Що  минуло  -  давно  обвуглене,
Перейти  б  Рубікон  -  межу...
Тільки  ж  музику,  ночі  музику,
Чую  серцем  -  і  бережу.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2019


Наступит час…

Зимы  пронзительный  пейзаж,
Безмолвно  белый  и  усталый;
Снежинок  ветреных  мираж  -  
Круженье  ледяного  бала...

Но  в  белой  мути  из-за  туч,
В  пространство  вечности  летящих,
Рассвета  нежный  яркий  луч  -  
Как  проблеск  искреннего  счастья.

Вот  ожидание  -  и  всплеск
Разящих  чувств  неповторимых,
И  воплощение  чудес
В  строках  наивных,  чётких  ритмах...

Наступит  час  -  придут  стихи,
Волненье  сердца  повторится...
Для  этой  милой  чепухи,
Наверно,  стоило  родиться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820483
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.01.2019


Знов лунає "Щедрик"

                                                                                                 Щедрик,  щедрик,  щедрівочка,
                                                                                                 Прилетіла    ластівочка...(з  нар.  пісні)

 Одягає  землю  у  кришталь  прозорий,

 Сніговим  кожухом  огорта  зима...

Лине  "Щедрик"  рідний  Всесвітом  -  між  зорі,

 Душу  зігріває  дзвонами  Різдва.

 Пане  господарю,  -  гей!  -  виходь  із  хати,

 Всю  хазяйським  оком  землю  обійми!

 Хай  не  плачуть  діти,  не  ридає  мати,

 Порятуй  родину  від  жахіть  війни.

Пане  господарю,  гірко  працювалось

У  донецькім  полі  попід  гул  гармат.

 Не  відпочивалось  -  тяжко  воювалось:

 Крівцею  цю  землю  освятив  солдат.

 Тож  тепер  у  свято  -  гіркоти  багато:

 І  на  серці  гірко,  і  вино  гірчить...

 Пане  господарю,  рік  Новий  стрічати

 Вийди,  вийди  з  хати  у  казкову  мить.

 Щоби  колосилось  житечко  у  полі,

 Щоб  здорові  діти  і  міцна  сім'я,

 Щоб  усі  додому  повернулись  скоро,

 Щоб  малому  сину  вибрали  ім'я.
                                               
 Застеляймо  столи,  дорога  родино:
                                             
 Вже  Зоря  Різдвяна  ясно  пломенить!

 Миру  й  благодаті,  рідна  Україно,
                                         
В  злагоді  й  любові  -  радості  зажить!
                                             

 Знов  лунає  "Щедрик"  над  світи  просторі:

 Душу  українську  щедру  велича,  -  

 Понад  рідні  села,  над  безкрає  море  -  

 Рік  Новий  в  надії  світлій  зустріча.

                                                                                                                           Світлана  Імашева
"Щедрик"  -  народна  пісня  в  обробці  Миколи  Леонтовича,  знана  не
   тільки  в  Україні,  але  й  у  всьому  світі  під  назвою  "Колядка  дзвонів"
                 (англ.  Ukrainian  Bell  Carol)

                                 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2019


У всесвітньому млині…

Закружляли  сніговиці
В  цілосвітнім  казані,
Налетіли  диво-птиці,
Розклювали  грудня  дні.

І  в  життєвому  розмаї,  
Де  й  полова,  і  зерно,
Мудрий  хтось  пересіває
Дум  і  вчинків  борошно...

Перемелюється  сутнє
У  всесвітньому  млині...
Рік  новий  зорИть  в  майбутнє,
Пише  долі  і  пісні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2019


Удачі, щастя вам у Новому році (акро)

                                                                     У    Книгу  долі  рік  минулий  впишем,
                                                                     Д  умок,  турботи  сповнений,  тривог,
                                                                     А    найсвітліші  спогади  та  вірші  -  
                                                                     Ч  удовий  року  нового  пролог.
                                                                     І    посвітліють  дорогі  обличчя...

                                                                     Щ  о  нас  чекає  -  загадка,  імла,
                                                                     А    в  добру  мить  ясного  Новоріччя
                                                                     С  обі  і  друзям  зичу  я  -  тепла.
                                                                     Т  епліше  буде  хай  під  снігом-градом,  -  
                                                                     Я    прошепчу  кохані  імена,  -  
 
                                                                     В    Новому  році  воїнам-солдатам,
                                                                     А    час  проб'є  -  закінчиться  війна.
                                                                     М  чить  потяг  часу  в  зоряність  космічну...
                                                           
                                                                     У  домі  вашім  -  миру  всім,  добра!

                                                                     Н  ехай    столи  щедріють  новорічні,
                                                                     О  дна  родина  -  й  доля  в  нас  одна.
                                                                     В  сім  молодятам  -  вірної  любові,
                                                                     О  того  щастя,  що  долає  все,
                                                                     М  удріші  будьмо,  щедрі  і  здорові...
                                                                     У  ніч  величну    зіронька  зійде  -  

                                                                     Р  іздвяна  Зірка  символом  надії
                                                                     О  сяє  наші  душі  та  уми...
                                                                     Ц  інуймо  мить,  любімо  і  радіймо  -
                                                                     І    будемо  щасливі,  друзі,  ми...  
                                                                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2019