| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Бо все,що тече в моїх венах
Вода із вогнем вперемішку
І цього вогню навіть більше
Вогонь-це мій спокій, напевне
Той факт, що я можу згоріти
Увечері чи серед ночі
Не дасть мені закрити очі
Не дасть мені просто так жити
Думки наполегливо ловить
Мій мозок в тумані із диму
Здається, це все дуже дивно
Нічого мені не зашкодить
Я так не люблю прислухатись
До вчень цих людей-так,це вірно
Але той туман так незмінно...
Їм правильно не сперечатись
Той дим із туманом так міцно
Будує міста й каземати
Лаштує ці танки й гармати
І все руйнує трагічно
Я знаю-вогонь мій з тим димом
Що ловить мій мозок ночами
Обоє вони є братами
Поєднують все це так дивно
І я не пливу течією
В житті без вогню нема значення
Не вірю я у передбачення
Для вас колись буду мішенню
Не треба гасити вогонь всередині
І слухати всіх ніби це все в останнє
І навіть, коли весь твій всесвіт згорає
Ти слухай себе і свої всі бажання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811295
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 25.10.2018