| Сторінки (6/518): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
МРІЇ ПРО МРІЇ
Повітря – на меду настій, п’янкі парфуми.
Ти під каштаном сам не стій, замерзнуть думи.
Палахкотить вогнями май, ніч запалила.
Спів соловейка переймай, розпростуй крила.
Пашать квіткові килими, коханим втіха.
З душі неспокої зніми і глибше дихай.
Весна. І знову не для нас, як все непросто.
Моїх приємних кілька фраз летять у Космос.
Ще телефонних кілька слів і сподівання.
Чи ж попадемо хоч вві сні в обійми травня?
Каштани лагідні свічні і вдень невгасні.
Думки обплутали сумні – короткочасні.
То серце мріє, то мовчить, то душу тішить,
то ніжно скрипкою звучить, то сіє вірші.
Глузує доля і нехай, їй глум не вдасться,
твоє невдаване «кохай» – перлина щастя.
На полотнині рій зірок у передранні.
Я вірю, зробимо ще крок на зустріч в травні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2024
МОЛОДА ВДОВА
Чи ж справді вона надто грішна,
нещастя по вінця незваного,
війна відібрала коханого…
Не плаче любов безутішна.
Ні крику, лиш стогін, а свідки –
німі переконливі докори,
що доля полинула соколом
й розради чекати нізвідки.
Покояться в тиші холодній
недавні обійми і пристрасті,
котрі ще не встигли, не вистигли,
страждають в печалі скорботній.
Гукала на ложе надію,
впивалась його рідним запахом,
любов пробивається спалахом,
і гасне… без права на дію.
Душа затаїла скорботи
Доволі! Не буде істерики,
не треба хрести, а ні хрестики,
є погляд із фото навпроти.
Ще випалить душу на попіл.
Не втілиться те що запрагнеться,
вона за життя ще наплачеться.
Страждання земні будуть… потім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2024
* * *
Тихоплинне життя
тихим спокоєм моститься в серці.
О, якби ж то знаття,
чим ця тиша для тебе озветься.
Може щедрістю рим
на вселенських стежках передрання,
де старий пілігрим
вже закінчив з сумлінням змагання.
Повернувся у скит
справ земних будні розсортувати,
наносив їх навкидь
душу спраглу в літах лікувати.
Ні гравцем, ні жерцем
ти себе нігди не удостоїв…
Пахне чай чебрецем
і ромашково-м’ятним настоєм.
Пахне спокоєм ніч,
ароматами воску просякла…
Сон спустився опріч,
й дума втихла, до ранку заклякла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2024
ВЕСНА У ГРУДНІ
Я перекреслила всі будні,
прийшла весна до мене в грудні.
Зайшла й лишилася надовго
моя весна і більш… нікого.
І серце вільне, й думка вільна…
Ні не кричу, не божевільна,
і у нірвану не пірнула,
лиш тиха втіха огорнула.
Ти вже забув, як пахли ночі,
як блискотіли щастям очі.
Любов на відстані – омана.
Я знов незаймана, жадана.
Не тре що-небудь, вже й не треба
те головне, що йде до неба.
На небесах давно пустеля,
мої думки тримає стеля.
Свіча, як пристрасть вгасне скоро,
й димок розвіється бадьоро,
а в зачароване свічадо
проникнуть спомини у спадок.
Уже скупі про нас новини,
чуток спинилися лавини.
Забудь провини і не сердься,
побережи пульс мого серця.
Навіщо муки і тортури,
розпочинай рік з увертюри.
Ти зупинятися не здатен,
на потім буде що згадати.
Я ж не злітаю безпричинно,
в своїй весні знайшла спочинок.
Не дістають пліток уколи,
душі спокійно, як ніколи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
СЛАВЕНЬ КОХАННЮ
Дорікнуть мене:
– Часи такі складні,
йде війна і, вочевидь, остання.
Ти ж усі рядки присвячуєш весні,
й про любов слова та про кохання.
Винна. Виправдань не буде і нема,
кожному – і ноша, і дорога.
Тільки без любові світ не світ – тюрма.
Без кохання, нащо перемога?
Зі світлин хтось переписує війну,
хтось побачив бій з телеекранів.
Множать римою статистику сумну,
сидячи безпечно на дивані.
Не була на фронті, тож не опишу,
ні сумних, ані веселих свідчень.
Я завжди в душі святу любов ношу,
і чимало лагідних освідчень.
Чи в окопах, чи на лінії вогню
воїни – закохані й кохані.
Їх сердечним словом може вбороню
про любові порухи весняні.
Є сьогодні перевірений зв’язок,
доступ вільний є до інтернету.
Випадково може, хтось хоча б разок
тепле слово передасть поету.
Вірю, переможно скінчиться війна,
пересохнуть сліз жіночих ріки…
Доки править балом злісний сатана,
рими про любов – хороші ліки.
В цій борні юнак, дорослий чоловік –
кожен вартий на звання героя.
Їм потрібне слово на передовій,
а коханню славень – справжня зброя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
ЗМАГАННЯ
Сіріють мерзлі і брудні сніги,
ночами дошкуляє морозенко,
а вдень тепло спускається низенько
звільнити від зими поля й луги.
Сьогодні вперше за багато днів
дихнула днина лагідно весною,
уся округа стала осяйною,
як березень згори запроменів.
Надвечір світлі краплі на шибки
понакидав проворний дощик рясно,
та вигулькнуло сонце одночасно
й затерло променем усі мазки.
Хто швидше холод звідси прожене
змагається природа день при днині,
вселяє в душі світлу віру по зернині
в чудесне переродження земне.
13.03.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2024
* * *
Настали часи, що вважала далекими,
приземлених мрій і побілених скронь.
Вже друзі у вирій злітають лелеками,
душа підсумовує вік, «охолонь».
Наспів час проводити ночі у роздумах,
шляхи повторити в прожите життя.
Азарт і наснага розтали у просторі,
оставив час мудрість, відсіяв сміття.
28.03.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2024
ВЕСНА
Весна поету – тема Благодаті:
це тихий шум танцюючого вітру,
це ніжних квітів пелюстки крилаті,
це ласка і любов до всього світу,
це на нове життя відкрите серце,
це дивна магія ночей безсонних,
це почуття, котре ось-ось озветься,
це світлих мрій гармонія й бездоння,
це благодать в усмішці і в молитві,
це погляд ваш напроти і зітхання,
це сонця промені в дощі розлиті,
це зустріч бажана на клич кохання,
це ночі зоряні і дні погідні,
це дивний спів пташини й комашини,
це весняні гостинці апетитні,
це кроки в літо, до його вершини.
15.03.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024
* * *
Чи ти бачив, як зорі тут гаснуть,
як під місяцем блимають схили,
чи до досвітку чув пісню, милий,
увертюру до щастя, прекрасну?
Не завжди мої думи солоні,
вічний образ у серці, як квітка.
Тут простора і затишна клітка,
тільки рай не збудую в полоні…
09.04.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024
ДУША
Душа, це все що ми переносимо з мозку, це наша думка, наші помисли. Душевний світ набагато більший реального світосприйняття. Там зберігаються наші мрії, плани і наміри. Там відкладається подіями повсякденне життя, воно нашаровується, як земельний пласт.
Є ряд епізодів, які робили нас щасливими. А є випадки, що приносили гіркі сльози і розчарування. Душа реагує на все всередині нас, а потім зовні вимальовує на нашому обличчі, на волоссі. Тому ми з острахом помічаємо переміни, насичуємо наше лице диво-кремами, підфарбовуємо волосся. І коли бачимо позитивні результати, віримо у силу штучного зцілення, не підозрюючи, що на позитив нашого життя, душа використовує інші засоби, котрі зміцнюють дух, поповнюють енергію, впорядковують думки і стремління.
06.02.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011432
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2024
* * *
Дурію від жасмину. Скрізь трелі солов’їні.
Весна дзвінкоголоса дарує всім пісні.
І аромати й звуки – в саду, в гаю, в долині.
Так живемо в полоні весни і в напівсні.
Палахкотливі зорі і місяця рум’янці
нам світять повсякденно замісто каганця.
Раюємо всі ночі, тоді щасливі бранці
вклоняємося сонцю, найпершим промінцям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
* * *
Ми прим’яли ледь червоний мак,
і заплутались в волошках синіх.
Від зів’ялих квітів аромат
залишився на твоїй кофтині.
Я прикрив губами миле «мій»,
знаючи без слів, що буде далі.
Не заплющуй очі, ми самі
на квітковім літнім покривалі.
Ніби обступив нас квітів ліс
у солодкі миті передрання.
Цвіркуни, дбайливі скрипалі
виграють мелодію кохання.
12.04.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
НІЧНІ МАНДРИ
Вона сидить на підвіконні 17 поверху, вдивляється в темінь ночі і подумки дозволяє вибраній зірці зачарувати себе. Зірка поглинає її думки, ніби погоджується на чари і вона починає розуміти тишу неба.
Споглядаючи на темну фіалкову безмежність, уявляє замість зірок тисячі квітів. Її очі зачаровані побаченим, її душа сповнена благодаті. Вона пошепки розкриває небу свої таємниці і впевнена, що в цей час вона почута, її мрії знайшли відповідь на сподівання.
Розсвіт відриває од вічності. Вона підставляє своє лице передранковому вітерцю, котрий гасить тьмяні квіти-зірки, але ледь вловимий аромат не пропадає, а навпаки з кожним подихом вітру посилюється.
Вона злазить з підвіконня, іде до ліжка подивитися вранішні сни, за нею тягнеться шлейф ароматів.
Цвіте бузок.
03.04.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
*
Чи у селі, або ж у місті
В дім квіти-первістки несуть…
Не рвіть підсніжники у лісі,
Прибережіть земну красу.
*
Зазирнув у вікна ранок
Сонцем конопатим,
Вітер шепче з-за фіранок:
– Дітки, годі спати.
*
Тріпоче крильцями в повітрі
Маленька пташечка колібрі.
Вона над квіткою тріпоче,
Смачний нектар дістати хоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
СТАРІСТЬ
Час невмолимий, і здається рухається швидше, ніж того хотілося б. Чи то старість уже малорухлива?
Жила самотньо, ніхто не наголошував про старість і час ніби повільніше плинув. Зараз, коли життя в цьому неспокійному світі змінило взагалі саме існування, доля з’єднала з внуками. Їх вік такий, що думати мені про старість теж саме що й про їхнє безпечне дитинство. Але саме вони чітко розставляють акценти, і все частіше нагадують бабусі про старість. А от про те, що бабуся на якомусь етапі зникне, цього вони не хочуть сприймати.
Можу байдуже стояти біля дзеркала у ванній, не звертаючи на нього увагу. Напроти кухонної плити на столику стоїть кругле дзеркало голову лише поверни, але для мене воно, як темний отвір, а звідти образ маловідомої мені людини. Війна відібрала в мене повільне старіння, я за лічені місяці втратила блиск очей, саме вони виставили мені рахунок за прожиті роки.
Треба готувати себе до відходу. Треба більше старіти, а душа противиться. І я чіпляюся за крем від старіння, а він не повертає блиск очам, я підбираю помаду, а вона чомусь не підкреслює привабливість губ, я підбираю спортивного стилю одежу, а вона не підкреслює жіночність.
Часом, йдучи по дорозі у справах, мужчини наздоганяють, а заглянувши в очі поспішають геть, мені лишаючи усмішку.
Зупинитися не вдасться, треба старіти. Старіння в кожного по різному проходить. Залежить від характеру, від самого відношення до старості, а головне від того хто поруч з тобою.
Зі мною нема того, хто за руку поведе у глибоку старість. І тому незабаром треба брати за руку самотність, і з нею доживати вік.
04.02.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011194
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
***
Твоя рука, моя рука –
складають рук сплетіння.
Якщо ж на стан по дві руки
то ніжності тремтіння
до глибини коханих душ,
сердець до перестуку.
Ці руки стежку прокладуть
від німоти до звуку –
п’янкого шепоту признань
таємних і безгрішних…
У двері стукає весна,
так боязко і ніжно…
03.03.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
ПЕРЕМОГА
Перемога – це не завжди втілення мрії,
а те, що ця мрія має ще один день на існування.
Перемога – це не завжди те, до чого прагнеш.
Адже в нинішній ситуації наші прагнення не в тому,
щоб стати видатним чи багатим.
Перемога – це прокидатися вранці в своєму ліжку
і бути щасливим від того, що проспав сирену
і біда не торкнулася ні тебе, ані твоїх рідних.
Ти дожив до ранку і це – Перемога.
Перемога – це години без сигналу тривоги
і ти у цій тривожній тиші встигаєш зробити чашечку кави,
і ти вже плануєш як цей ранок,
день наповнити різноманітними справами.
Перемога – це щастя спілкуватися з людьми,
які нам рідні по духу і стремлінню до Перемоги.
Перемога – це дякувати за прожитий день
і згадати в молитві тих, хто дав нам його прожити.
Перемога – це ділянка перемог на фронті,
це низка успішних операцій по знищенню всього ворожого.
Перемога – це постійний зв’язок зі світом, і розуміти,
що світ проти зла, світ дає нам шанс на виживання.
Перемога – це любов…
24.01.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011110
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024
Не сердься на незвичну забаганку,
але, приємно буде нам обом.
Вдягни, коханий, нині вишиванку,
стрічати разом підемо любов.
Сорочку вишивала зиму майже,
й молилася, щоб тільки уцілів.
Хрещатий візерунок мій розкаже
про радісні хвилини і жалі.
Як небосхил окраситься в багрянці,
ти дожидай мене біля верби.
Я буду теж у білій вишиванці,
з блаввтами в мережках голубих.
Вона мені дісталася від мами –
мого життя найкращий оберіг.
Прийди, коханий, ощаслив словами,
повідай, скільки й де пройшов доріг.
Минули дні пекельної розлуки,
ти повернувся, милий, із війни.
Зійшли сніги і заквітчались луки
в обіймах теплих пізньої весни.
Як під вінець підем у вишиванках,
ся ніч серця з’єднає назавжди.
Бо я твоя – кохана і коханка,
нас обвінчає місяць молодик.
фото - інтернет
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2018