| Сторінки (1/100): | « | 1 | » |
Село. Сховались за туманом
Затишних хат вечірнії вогні,
І тільки місяць гострим ятаганом
Обходить поглядом свої шляхи нічні.
Село - це дім мій, це моя адреса.
Тут протікає все моє життя.
Хтось скаже: ми - як нижча раса,
Відсталий клас, і місту не рівня.
Слова болючі, та вони даремні -
В селі від малого і до сріблястих скронь
Живуть тут люди в суєті щоденній
Й не знають спокою натруджених долонь.
Красу природи в різні пори року
Отут по - справжньому можливо зором взять,
Попити свіжого березового соку...
А в місті - вічний рух, будинки і асфальт.
Образ не треба, поділу не треба,
Межі з прогресом міста і трудом села.
Ми всі живемо під єдиним небом
Поєднані, ми - птаха два крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771320
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.01.2018
А чи бували ви у нашому селі,
Що гордо і велично Тинне зветься?
Краса панує тут, роздолля і масив.
Обов'язково завітайте, як прийдеться!
Походить назва Тинного від слова "тин".
Історія села стара й цікава -
Зберігся пам'ятний маєток тут один
Родини Младзяновських, польських панів.
Знайомі ще з дитинства назви хуторів:
Лиса Гора, Піль, Бердуха, Забара.
Видніються будови ще з тих страшних років,
Коли накрила рідний край війни примара.
Чуть плескіт річки Случ. Її тиха хода
Поволі протікає срібним водограєм.
Позичана з джерел вода йде до Дніпра
Й дітей улітку лагідно втішає.
По берегах крутих розлігся верболіз,
Гілками бавиться з дрібними камінцями.
Навкруг задумливо шумить сосновий ліс
Й захоплює красою до нестями.
Приємний на вітрах його дрімучий шум
І прохолода освіжає в літню спеку.
Володар мрій, пісень, фантазії та дум,
Могутній богатир, широкий і далекий.
Пером захоплення я до села торкнусь
Словами вдячності за все прекрасне й рідне,
Та гордо стверджувати я не побоюсь,
Що Тинне - краще й слів найкращих гідне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771317
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.01.2018