| Сторінки (2/104): | « | 1 2 | » |
Відкриєш хвіртку батьківського дому
Для щирої, відвертої розмови
Й відчуєш зразу квітів аромати,
Які щедротно посадила моя мати.
Блакить фіалок, айстр пишні гірлянди,
Півонії, тюльпани, лілії, троянди...
Палахкотить обійстя все квітками,
Які насіяли дбайливо руки мами.
У квітнику цім виросли дві доні,
Що розлетілися, обравши свої долі.
Проте життя в буденному зеніті
Манить до викоханих серцем мами квітів.
Без вороття і зими, і літа будуть минати,
Та стежка приведе в родинну хату.
Онуки й правнуки, мов квіти щастя й втіхи,
Збагатять сад бабусі радістю і сміхом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2018
Вночі упав на землю сніг раптово
Й навколо стало дивно і казково.
Покрила пухом всі дерева й трави
Пані- зима морозна, не лукава.
Серед квіток лишились хризантеми.
Яка чудова для художника ця тема! -
На білім покривалі мерзлі квіти,
Мов виклик смерті та бажання жити.
Байдужий сніг пелюстки відбиває,
Холодний вітер ловить їх й кружляє.
Та квіти, наче душі відчайдушні,
Незламно тріпотять укупі дружній.
За що їх так жорстоко і навіщо?
Не відцвіли ж іще, а сніговиця нищить.
Ще не закінчена із осінню розмова,
А вже січе байдужа крижана полова.
Як до тендітних жалю не відчути?
Чи до безстрашних? Зразу й не збагнути.
Приходить віра в чисте і прекрасне,
Що взавтра буде теплим день і ясним,
Щоб з хризантем упали білі шалі.
Враз оживуть вони покірні і зів'ялі.
Продовжиться життя своя принада
В природній нерозважній серенаді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771681
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 16.01.2018
Шкільний альбом схотілось погортати...
Колеги юні - в кучерях, стрункі.
Усім вдалось себе до крихітки віддати
Колишнім учням, що тепер батьки.
Як вам живеться, хлопчики й дівчатка?
Ви в пам'яті маленькі назавжди!
Вже покоління вас, кого вели за парту ,
Щоб вчить читати букви і книжки.
Живе дух школи в цих старих альбомах,
І ніби з фотографій чути, як дзвенить дзвінок.
Літа ідуть, лишивши в серці теплий спомин
Й надію, що для мене ще не скінчений урок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2018
Потепліло.
Вмить туманна хмара
Піднялась з землі, немов примара.
А на ранок знов підморозило
Й інеєм припорошило.
Гарно, як у казці!
Всюди любо!
Мов весь світ вдягнув пухнасту шубу.
Пролітає конфетті іскристе
І тому здається день прозоро – чистим.
Свіжою запахло аквареллю.
Це зима панує над землею.
Всюди замела, скрізь побілила,
Наче чисту постіль постелила,
Біло в полі, у садку, узліссі…
Наче час у захваті спинився,
Щоби кожен просто задивився
На Полісся!
Скрізь земля, мов наречена, біла – біла!
Краса - дійсно, річ велика, і смілива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771469
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.01.2018
Село. Сховались за туманом
Затишних хат вечірнії вогні,
І тільки місяць гострим ятаганом
Обходить поглядом свої шляхи нічні.
Село - це дім мій, це моя адреса.
Тут протікає все моє життя.
Хтось скаже: ми - як нижча раса,
Відсталий клас, і місту не рівня.
Слова болючі, та вони даремні -
В селі від малого і до сріблястих скронь
Живуть тут люди в суєті щоденній
Й не знають спокою натруджених долонь.
Красу природи в різні пори року
Отут по - справжньому можливо зором взять,
Попити свіжого березового соку...
А в місті - вічний рух, будинки і асфальт.
Образ не треба, поділу не треба,
Межі з прогресом міста і трудом села.
Ми всі живемо під єдиним небом
Поєднані, ми - птаха два крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771320
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.01.2018
А чи бували ви у нашому селі,
Що гордо і велично Тинне зветься?
Краса панує тут, роздолля і масив.
Обов'язково завітайте, як прийдеться!
Походить назва Тинного від слова "тин".
Історія села стара й цікава -
Зберігся пам'ятний маєток тут один
Родини Младзяновських, польських панів.
Знайомі ще з дитинства назви хуторів:
Лиса Гора, Піль, Бердуха, Забара.
Видніються будови ще з тих страшних років,
Коли накрила рідний край війни примара.
Чуть плескіт річки Случ. Її тиха хода
Поволі протікає срібним водограєм.
Позичана з джерел вода йде до Дніпра
Й дітей улітку лагідно втішає.
По берегах крутих розлігся верболіз,
Гілками бавиться з дрібними камінцями.
Навкруг задумливо шумить сосновий ліс
Й захоплює красою до нестями.
Приємний на вітрах його дрімучий шум
І прохолода освіжає в літню спеку.
Володар мрій, пісень, фантазії та дум,
Могутній богатир, широкий і далекий.
Пером захоплення я до села торкнусь
Словами вдячності за все прекрасне й рідне,
Та гордо стверджувати я не побоюсь,
Що Тинне - краще й слів найкращих гідне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771317
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.01.2018