Сокол

Тайна відома

Чому  московіти  використовують  символи  на  воєнній  техніці  і  на  домах,  в  школах,  взагали  в  биту  —  літери  Z,  V,  E.    Це  реальність  їхнього  жття.
Я  вже  розкривав  їх  значення,  ще  напомню,  російські  біологи  розробили  препарат  який  людину  робить  безвольним,  керованим  зомбі.  
Вони  назвали  препарати  першою  буквою  свого  імені:
Z  –  Зотов;
V  –  Воронцов;  
E  –  Ерін.
Цими  англійськими  буквами  зашифрували  свою  реальну  сутність:    
-  Z-зе    (зомбі),
-  V-ві    (вандали),
-  Е-  і    (іроди).
Тобто  —  ZVErin  (тобто-  звірін  або  озвірін).
2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2023

Хижак як людина

В  очі  дивиться,  зустрілись  два  президенти,
Та  й  вихваляли  свої  девіденди.
Один  так  захвалився,
Що  на  милліардах  він  не  зупинився.

Зумів  я  дуже  себе  збагатити,  
Так  що,  потрібно  плакать,  чи  краще  радіти.
А  як  же  народ,  а  як  же  держава?
Жити  в  достатку  кожного  право.

Жив  народ  й  проживає  на  дні
І  до  кісток  вони  мені  вірні.
А  держава,  для  народу  вона  величава.
Віддадуть  життя    -  це  їхнє  право.

Хочеш  мати  в  світі  славу,
Веди  війни,  та  й  не  по  праву.
І  захочеться,  ще  більше  хотіти,
Жити  в  багатстві  і  ще  багатіти.

Віддай  без  бою  свою  державу,
Мільони  матимеш  першу  заставу.
Відведеш  військо  від  кордонів,
Зелені  отримаєш  більше  мільйонів.

Військо  наразі  ти  скороти,
Розмінуй  всі    проходи  й  мости.
Розмінуй  всі  поля  й  дороги,
Відкрий  нам  шлях  перемоги.

Я  вільно  ввійду  у  твою  державу,
Буде  належати  мені  вже  по  праву.
Не  ваша  буде  воля,  а  воля  кремля
І  Європою  буду  правити  я.

Залишися  ти  при  владі,  Бога  раді,
Зі  мною  будеш  при  параді.
Народ  твій  я  ублажаю,
Що  робити  з  ним  я  чітко  знаю.

Як  президент,  ти  очманів,
Ти  не  живеш  без  кровавих  боїв.
Ти  вже  погубив  тьму  народу.
По  смерть  твоїй  —  твоя  свобода.
2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023

Момент истории.

Молитва  фараона  Єхнатона  1334  рік  до  нової  (нашої)  ери.

Отче  наш,  неведомий  но  сущий,
Да  святится  имя  нам  Твоё,
Пусть  придет  закон  Твой  и  свет
Дающий  миру  звёзд  и  в  наше  бытиё.
В  этот  деньТы  накорми  нас    хлебом  и  прости  
Нам  смертные  долги,  как  мы  прощаем  перед  Небом,
От  соблазна  и  от  зла  обереги.


Молитва   ОТЧЕ  НАШ  (УКРАЇНСЬКОЮ)

Отче  наш,  що  на  небесах,
Най  святиться  ім’я  Твоє,
Най  буде  воля  Твоя,
Як  на  Небі,  так  і  на  Землі.
Хліба  насущного    дай  нам  сьогодні,
І  навчи  нас  любити    і  прощати,
Як  любиш  і  прощаєш  Ти.
Збережи  нас  від    спокуси
 І  визволи  нас  від  лукавого.
Бо  Твоє  нині  царство  і  сила,  і  слава  навіки
В  ім’я  Отця,  Матері,  Сина,  Дочері  та
Духа  святого  і  животворного.  Амінь

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023

Розплата

Людина  завжди  залишає  сліди,
Бажає  вона  чи  не  бажає.
З  народження  дня,  чи  лишає  світи,
Природа  сліди  завжди  зберігає.

На  час,  чи  на  два,  чи  на  многі  віки,  
Це  все  залежить  від  тебе,
Чи  від  твоєї  стопи,  чи  від  твоєї  руки,
 Запитає  Бог  коли  буде  треба.

Коли  немовля  родилось  в  світи,
Криком  воно  весь  світ  сповіщає.
В  серцях  батьків  і  людей  залишає  сліди,
Долю  щасливу  йому  кожний  бажає.

Та  в  кожного  доля  всяк  й  своя,
Людство  долю  всяк  час  корегує.
Хіба  можливо  почати  все  з  нуля,
Тому  людство  звічна  бідує  й  воює.

Сліди  діяній  не  сховати  ніде,
Ні  в  морі,  ні  в  повітрі  чи  на  суші.
Карма  розплати  нас  скрізь  знайде,  
В  повсякденнім  житті,  а  по  смерті  —  душі.
2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2023

Розпач й мудрість

Ой,  мамо,  мамо,  милий
мне  покидає!
Не  журись,  моя  дитино,  хто  кохає
дівоче  серце,  повік  не  забуває.

Ой,  мамо,  як  я  буду  жити,
Тепер  я  не  знаю,  що  мені  робити.

Не  журись,  моя  дитино,  
серденько  потужить.
Час  лікує,  час  мудрує  і  тебе  одружить.
Твоє  серденько  дитяче,  воно  не  палало,
Між  тобою  й  козаченьком  дружба  панувала.

Коли  зустрінеш  судженого  
на  весь  світ  засяєш
І  милого  зі  собою  навік  поєднаєш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2023

Вічність любові

Вечір  тихенько  крадеться  садами,
Вітерець  у  листках  гомонить.
Різно  квіт  манить  пелюстками
І  шепоче  —  любіть,  любіть  і  любіть.

Десь  цикада  в  травиці  стрекоче,
Соловей  почуття  полонить.
Аромат  квітів  душу  лоскоче
І  шепоче  —  любіть,  любіть  і  любіть.

На  вечірньому  Небі  вже  місяць  сріблиться,
Щасливу  стелить  закоханим  путь.
Перша  зірка,  Венера,  яскраво  іскриться
І  ніжно  шепоче  —  любіть,  любіть  і  любіть.

Небо  й  Земля  сповні  любові,  
Живородним  вогнем  спада  на  людей.
І  серця  людські  палають  в  кохані  -  
Від  серця  до  серця  й  від  батьків  до  дітей.
Листопад  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023

Он и она

Она  ласкает  его,  любит
В  его  душе  любовь  разбудит.

Она  ждет  его,  встречает
Её  он  нежно  обнимает.

Она  подаст,    его  пригреет
Он  отдаст  ей,  что  имеет.

Она  обиды  все  прощает,
Он  в  ответ  ей  досаждает.

Она  заглянет  прямо  в  очи,
Он  любовь  готовит  к  ночи.

Тело  к  телу  приголубит,
Вновь  в  душе  любовь  пробудит.

Что  есть  мудрого  в  ответе  -
Любовь,  прощение  и  дети.
2023  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998027
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.11.2023

Насолода

У  Черняхівському  містечку
Є  смакота  на  кожний  день:
Торти,  цукерки  і  тістечка  -
Виготовляє  їх  "Руден".  

Всі  продукти  натуральні,
По  рецепту,  без  приправ.
І  на  вигляд  всі  привабні,
Всі,  хто  їв,  той  смакував.

Перший  був  вівсяний  пряник,
Богатирське  з  кунжутом,
З  маком  теж  смачний  вівсяник,
Є  зі  згущеним  молоком.

А  в  “Асорті”  -  всі  розмаїття,
Приємні  смаки  в  апетит.
Це  дарунок  друзям,  дітям
А  в  компаніях  —  чаєпит.

Є  “Карпатське”  та  “Квіткове”,
Як  на  диво,  -  є  “Каприз”.
Тістечка  всі  святкові.
Вафлі  «Сонечко»,  «Престиж».

Там  «Сніжинка»  і  «Сердечко»,
«Світанок»,  «Спаржа»,    та  «Струмок».
“Чарівне”  зайняло  дечко.
З  печі  в  мить  «Лісовичок».

Віршувати  смак  на  здоби,
Слів  не  хватить  на  сорти.
Куштуйте  все,  що  до  вподоби.
Смакуйте  здоби  та  торти.

Хто  ж  готує  смачні  здоби
З  компонентів  і  муки?
Це  красуні  Українки,
Це  привабливі  жінки.
Листопад  2023р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2023

Не мудруй

Якось,  Бог  Амур  трішки  притомився,
На  траву  Він  ліг  під  дубом  і  усні  забувся.
А  в  тей  час  на  дубі  німфа  спочивала
І  в  Амура  лук  й  кохання  стріли  тихенько  забрала.

Оглядає  лук  й  стріли,  як  цим  управляти,
Яка  ж  мудрість  в    цім  знарядді,  з  чого  починати.
І  крутила,  і  мудрила,  розпізнать  кортіло,
Стрільнула  куди  попало,  скільки  того  діла.

Розлітались  стріли  на  ліво  й  направо,
І  влучили  в    діву  й  хлопця  і  їх  закохало.
Закон  Божий  тут  мудрує  —  любіть,  поважайте
І  на  Божий  світ    діточок  роджайте.

Німфа  так  нерозуміла,  що  вона  творила
І  вона  стрілою  в  двух  мужчин  влучила.
Полишила  почуттів  до  красуні-жінки,
Пустоцвітне  кохання  гріховне  навіки.

Причта:
Коли  слово  попадає  дурням  язикатим,
Цих  дурнів,  як  людину,  з  часом  не  пізнати.
Коли  зброя  попадає  нетямлящій  людині,
То  світ  Божий  й  кохання  будуть  всім  не  милі.
Жовтень  2023р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2023

Наше невідоме

За  обрій  сонечко  заходить
Рожевіє  небосхил.
На  небі  місяць  сходить
З  мільярдами  світил.

Серебрить  довкіл,  чарує,
Манить  в  всесвіт  до  зірок.
Моя  душа  у  світ  мандрує.
Від  почуття  моїх  думок.

В  безмежнім  просторі  шугає,
Там  холод  й  темніша  синева..
Але  відчуваю,  що  незнана  сила
Душу  ніжно  огріва.

Життя  земне  лиш  забава,
Під  Сонцем,  Місяця,  зірок.
Чи  цю  суть  людина  розпізнала,
Коли  сягнула  в  космос  крок.
Жовтень  2023р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2023

Слово істини.

Українці  (слов’яни)  вперто  не  бжають  знати  своєї  історії  розвитку  й  не  бажають  вчитися  на  її  удачах  й  помилках.  І  тому  блудять.  Більше  як  тисячу  літ  слов’яни  втратил    свою  природну  віру,  кровне  Рідство,  Волю  і  знаходяться  під  ярмом  чужих  народів  з  їхнею  культурою  й  вірою  і  приживаються,  і  виживають.  
Та  невтрачають  генетичну  пам’ять  вільного,  нескореного  народа.
З  появою  християнства,  вкоренилося  слово  —  язичнество,  що  означає  не  християнська  віра,  чи  не  Авраамова  віра.  Слово  язичнество,  придумане  тільки  для  слов’ян.
В  термінології  літератури,  міфологій,  різних  систем,    язичнество  —  це  рідна  віра  народу  в  Бога,  віри  в  природу,  зародження  життя,  сутність  космосу,  видимого  й  невидимого  світу.
Слов’яни  вірили  й  молилися  Всевшнему  Богу,  духам  повітря,  видимому  й  невидимому  світу  природи,  тобто,  що    все  видиме  й  невидиме  -  це  проявлення  Бога  для  людей.  Все  явне  й  невидиме  слов’яни  назвали  йменями  богів.
Кожен  з  Богів    у  древніх  слов’ян  мав    назву,  богословну  значимість,  календарну  дату,  для  кожного  Бога  була  своя  молитовна  поезія.
У  слов’ян  Всевишній  Бог,  Він  же  Триглав,  творець  всесвіту,  творець  живої  й  не  живої  природу  на  землі,  сонця,  місяця,  неба,  зірок,  повітря,  водних  стихій.  Так  чому  слов’ян  називають  язичнеками?  В  них  була  рідна,  вільна,  природня  віра  слов’янського  народа.  
Слов’яни  не  просили  Бога,  вони  славили  Його  молитвами,  рахували,  що  Бог  дав  все  небхідне  для  життя  Роду  на  Землі.  Бог  є  Сам  Рід.
Зауважу,  я  не  проти  християнської  чи  любої  віри.  Я  хрещений  й  молюся  перед  Богом.  Я  описую  життя  древніх  слов’ян  (українців)  з  відомостей  які  мені  відомі.
Ми  завжди  були  під  чужим  ярмом  і  тому  страдаємо  тисячоліття,  і  я  лише  подумав,  можливо,  що  це  і  є  наші  історичні  невдачі  рідного(слов’янського)  народу,  як  карма(відплата)  за  зраду  родових  Богів.  Тому,  що  слов’яни  появилися  на  світ  разом  із  своїми  Богами.  
Правослана  віра  слов’ян  є  древніша  від  усіх  увірувань,  вона  заснована  на  законах  Бога  —  ПРАВА,  на  космічних  законах  всесвіту.  
Хочу  зауважить,  що  частина  людей  на  землі  не  зрадили  своїм  богам  -  Крішна,  Буда,  Ісламська  віра  і  так  дальші  і  їх  не  називали    язичнеками.
2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2023

Кругобіг

Прощається  осінь  із  літом,
Чепуриться  стрічати  зиму.
Оділа  сади  різно  квітом
І  вкрила  барвисто  траву.

Небо  злегка  вже  сіріє,
Вкрили  хмари  його  дощові.
Ще  трішечки  сонечко  гріє,
В  осінні  короткі  дні.

Вітерцем  холодним  повіє,
Килимом  стелить  листву.
Прохолодним  дощиком  землю  полиє,
Готує  природу  до  зимного  сну.

Завихрює  сніжок  і  завіє,
Засніжить  лани  й  ліси.
Сніжок  від  морозу  землю  зігріє,
Щоб  проснулися  в  пору  веснянки-краси.
2023р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2023

Люди і уявлення Бога

Моя  розмова  нескінчена  з  Богом,  
З  Творцем  Всесвіту  й  Землі.
Творця  Законів  править  Родом,  
Любові  й  світло  для  душі.

Я  розмовляю  з  Сонцем  й  Небом,
Серцем  я  лечу  в  Ефір*.  
В  цілому  -  ми  творіння  Богом,
В  безмежнім  просторі  Сузір.

Бог  між  нами  й  в  серцях  наших,
Він  життєрятівний  вогонь.
Природа  -  Він  в  очах  ваших,
Та  світ  ми  бачим  з  під  долонь.

Нам  Бог  послав  Свободу  Духа,
Свободу  виборів  шляхів.
Світлий  шлях  -  Славити  Бога,
Інші  —  то  шляхи  гріхів.
2023р.
Ефір  —  це  тонкий,  чистий  шар  повітря,  де  перебувають  Боги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2023

Генетична хвороба москалів

Я  не  беру  до  уваги  пагубну  царську  Московію,  яка  вела  постійні  віни  і  була  губітельна  для  свого  народа  й  завойованих  сусідів.
Щоб  зрозуміти  масштаби  трагедії  народів  Радянської  (комуністичної)  влади,  наведу  приклади  диких  дій  хворобливих  москалів,  починаючи  з  1917  року.  Короткі  відомості  про  убитих  й  ранених  радянських  воїнів  й  простих  людей.    Зауважу  в  тім,  що  ранені  -  це  бійці  й  люди  які  стали  інвалідами  від  бойвих  дій  -  без  руки,  чи  ноги,  або  без  обох  рук  чи  ніг,  сліпі  й  полу  сліпі,  психично  трамвовані  війною.
Громадянська  вйна,  1919-1923  рр.  Убитих  2-4  мільйона,  ранених  7-8  мільйонів.
Радянсько-польська  війна,  1919-1923рр.  Убитих  15-25  тисяч,  ранених  більше  12  тисяч.
Конфлікт  на  Китайсько-Східній  заліничній  дорозі,  1929р.  Убито  281,  ранених  729.
Бої  у  озера  Хасан  і  річки  Туманна,  1938  р.  Убито  865,  ранених  2  752,  пропавші  бевісті  95.
Бойовий  конфлікт  на  річці  Халхингол,  1939р.  Убито  й  ранено  18,5  тисяч.
Польський  похід    радянської  армії,  1939р.  Убито  1  475,  ранено  3  858.
Радянсько-Фінська  війна,  1939-1940рр.  Убито  126  875,  в  госпіталях  умерло  від  ран  264  908.  Про  інвалідів  не  указано,  за  досвідом  бойових  дій  -  ранених  в  три  рази  більше  від  погибших.
Друга  мирова  війна,  1941-1945рр.  Убито  7  мільйонів,  ранено  21  мільйон.  Також  відомі  факти,  що  Українських  воїнів  убито  2,5  мільйона,  а  простого  українського  населення  убито  майже  5-7  мільйонів  і  випалена  Україна.
Радянсько-Японська  війна,  1945р.  Убито  12  031,  ранених  24  425.
Афганістан,  1979-1989рр.  Убито  15  051,  ранених  53  753.

  Також  були  багаторазові  воєнні  операції  за  1946  по  1982  роки,  в  бойових  діях  приймала  Московія,  про  які  ми  не  знаємо  статистики  погибших  й  ранених.
Перерахую  бойові  дії  Радянської  Армії:
-Громадянська  війна  в  Китаї,1946-1850рр.  -Бойові  дії  в  Північній  Кореї,1950-1953рр.  -Бойові  дії  в  Алжирі,  1962-1964рр.  -Карібський  Кризис,1962-1964рр.  -  Чехословакія,  1968р.  -Даманський  острів,  1969р.  -В  районі  озера  Жаланашколь,1969р.  -Египет,  1962-1975рр.  -Йменська  Арабська  Республіка,  1962-1969рр.  -Вєтнам,1961-1974рр.  -Сірія,  1967-1973рр.  -Мозамбік,  1967-1979рр.  -Камбоджа,  1970р.  -Бенгладеш,  1972-1973рр.  -Ангола,  1975-1979рр.  -Ефіопія,  1977-1979рр.  -Сірія  і  Ліван,  1982р.  
Тобто,  18  непреривних  воєн  з  1946  по  1982,  це  кожні  два  роки  війна.  

За  період  з  1991  по  2023  роки  нова  Московія  продовжувала  кроваві  війни  проти  людяності.  Тобто,  на  протязі  32  років  Московія  вела  війни  проти    8  мирних  держав.  
Придністров’я,  Абхазія,  Южна  Осетія  і  Карабах.  В  1994  році  воювала  в  двух  чеченськіх  війнах  і  в  Дагестані.  В  1908  році  в  Грузії.  
В  2014  році  почалася  війна  Росії  проти  України,  котра  точиться  до  тепер  -  вересень  2023  року.  Повністью  випалюються  села,  міста  разом  з  людьми.  Геноцид  українському  народу.
 Не  буду  перераховути  після  воєних  калік  з  орденами  й  медалями,  котрих  москалі,  як  тварин,  мільйонами  вивозили  товарними  вагонами  в  нікуди  і  безповоротно.
А  Європа  і  світ  мовчали,  виражали  занепокоєння,  а  люди  гибли,  міста  й  села  горіли.  І  виростили  москаля-монстра.

Крім    того,  2  вересня  2019  року  за  наказу  Путіна  ФСБ  Росії    в  Беслані  вогнеметами  “Джаміля”,  РПШ  і  РПГ-18  “Муха”  обстріляли  школу  і  було  вбито  334  школярів.  Так  звільняли  заручників  від  терористів.
4-16  вересня  1999  року  були  зірвані  житлові  будинки  в  Москві,  Владивостоці,  Буйнакске  загинуло  307  мешканців  1700  травмовано  різної  тяжесті.  Звалили  на  чеченців  і  почалася  війна  Росії  з  Чечнею.  
23-26  жовтня  2002  році  в  Москві,  в  театрі  на  Дубровці,  під  час  в  концерту  мюзикл  Норд-Осту  було  вбито  174  відвідувачі  і  34  терористи,  Їх  травили  анестетичним  газом,  людина  втрачає  свідомість,  маючи  наркотичний  афект.  Людей  добивали  відважні  російські  бійці.  В  полон  нікого  не  взяли.
Помніть,  що  москоське  логово  тільки  мало  признаки  свого  заснування  з  1147  року,  по  приказу  татарського  хана  і  було  урусулом  Золотої  Орди  до  1462  року.  Москалі  це  суміш  угрофінських  племен  з  татарським.  Ніякого  відношення  до  слов’ян  не  мають  “ни  по  Родине,  ни  по  Матери”.  Думайте  люди  з  ким  дружити  й  з  ким  мирний  хліб  їсти.  
Мною  аносовані  коротенькі  відомості  із  статьї  Олега  Панфілова.  Реалії.
Пізнавайте  люди  свою  історію  і  міркуйте,
Свою  долю  чужім  людям  не  даруйте.
2023р.  Вересень.
Прошу  повідомити  рідних,  друзів  щоб  знали  сутність  “старшого  брата”-демона,  який  живе  за  рахунок  чужої  крові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2023

Така правда.

Україна  без'ядерна  держава,
І  не  готувалася  до  війни.
Любов  й  мир  вона  плекала,
Яровину  й  жита  вона  зростала,
Щоб  у  світі  не  було  біди.

Та  московська    ядерна  держава,  
Поправ  закони  мирних  угод.
Війну  проти  України  розв'язала,
Людей  з  попелом  мішала,
Та  на  захист  встав  народ.

А  Європа  й  НАТО  —  всі  змовчали,
Так  страх  пройняв    їх  до  кісток.
Всі  посольства  Київ  залишали,
Погибель  Києву  чекали.
Та  який  з  цих  дій  був  прок.

Не  так  сталося,  як  бажалося
Москалям  і  не  гадалося,
Що  це  смертельний  їх  похід:
Вони  посягнули  на  Святиню,  
На  вільну  Неньку-Україну,
Непоборну  в  єдності  Родину.
А  вільна  Україна  на  краще
змінить  світ.
Липень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2023

Доля — Божа воля. .

Льон  квітує  голубим  квітом,
Ніби  небо  лягло  на  пелюстки.
І  колишеться  під  світлом.
Що  дарує  сонце  залюбки.

Стрункий  льон  з  вітерцем  шепоче,
Я  радість  людям  принесу.
Скраю  поля  хтось  регоче:
‘’Я  твою  долю  не  суджу’’.

Твоя  доля  важка  й  стражденна,
Тебе  зірвуть  й  пов'яжуть  у  снопки.
А  я  рослина,  зроду  неприємна
Мене  бояться  дуже  смільчаки.

Я  знаю,  ти  дурман  колючий
І  на  вид  не  по  нутру.
Грізним  кажеться  й  зло  пахучий,
Заповнюєш  ти  лише  пустоту.

А  мене  зберуть  й  вимочать  у  водах,
Сушити  розстелять  на  лугах.
Потруть  мене  майже  в  порох,
А  прядиво  заправлять  у  станках.

Ткацький  стан  з  мене  скрутить  нитку
І  сплете  в  широку  'ткань'.
Я  терплю  важкі  питки,
Це  насолода,  від  важких  страждань.

Мене  поріжуть,  голками  поколють,
Покрасять  в  різні  кольори.
І  люди  з  радістю  мене  носять,
Я  дарую  щастя  їм  кожної  пори.
Серпень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2023

Спокуса.

Коли  жінка  йде  переді  мною
І  принадно  тілом  грає.
Почуття  заволодіє  мною,                            
Спокуса  в  серці  оживає.

Як  побачать  очі  в  очі,
Ніби  в  землю  провалюся,
Чи  піднімуся  до  сонця
І  там  трішки  обпечуся.

Мову  нібито  віднято,
Слова  на  мить  я  позабув.
Щось  вона  мені  казала.
Та  я  оглух  і  її  не  чув.

Згодом  я  осмілившись,  
Щось  у  відповідь  молов.
Потім  ми  за  руки  взявшись,  
Без  слів  єднала  нас  любов.

Слово  як  вітер,  куди  вітер  повіє.
А  очі  кажуть  -  серце  мліє.
Серпень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2023

Мої мрії.

Я  заснув  під  зрив  снарядів,
У  смороді  згарища  руїн.
А  проснувся  спозарання,
Під  спів  пташок  й  солов’їв.

Мені  казалося,  що  це  сниться,
Ми  ж  другий  рік  ще  під  вогнем.
Настав  час  цій  мрії  збутися,
Здобули  Волю  ми  мечем.

Ранок  сонцем  золотиться,
Земля  омилася  дощем.
 В  полі  жито  колоситься,
Україну  славлять  з  новим  днем.
 
Чутно  десь  із  недалеку,
Музики  й  радісний  спів.
У  вирій  вже  летить  лелека,
А  ми  прогнали  москалів.

Він  покинув  свою  зброю,
В  болотне  логово  заліг.
Мир  политий  людською  кров’ю,
Ціною  життів  світ  переміг.
Серпень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2023

Благі вісті

Тепер  не  можу  я  радіти,
Плачуть  люди,  плачуть  діти.
Москаль  напав  без  причини,
Війна  покрила  всю  Вкраїну.


Та  мені  чомусь  приснилось,
Що  війна  вже  скінчилась.
І  світло  ярке  в  небі  сяє,
Україна  вільна  й  розквітає.

Слава  лине  по  всьому  світу,
Москалів  вщент  розбито.
І  мир,  як  благо  святкували
Хвалебні  гімни  ми  співали.

Там  де  згарища,  руїни
Постала  нова  Україна.
А  в  ній  об’єднані  народи  -
Вірі,  Славі  й  Свободи.
Липень  2023р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2023

Глухий кут

(Роздуми  про  дитинство)
Це  було  давним-недавно,
Я  збирався  в  перший  клас.
А  мені  було  забавно,
Полюбив  я  школу  враз.

Нагромадився  портфелем:
Ручка,  зошит  і  буквар,
Олівець,  лінійка  й  гумка,
Для  олівців  поклав  пенал.

Ось  і  я  йду  до  школи,
Ніби  радість,  ніби  сум.
Вранці  довше  спати  ніколи,
Бо  будильник  бум  та  бум.  

Шикували  нас  в  лінійку,
На  пришкільному    дворі
І  нам  призначили  училку,
Тепер  ми  діти-школярі.

Звуки  дзвоника  лунали,
Насторожив  дуже  нас.
Тихо  вчителька  сказала:
Дітки,  ми  йдемо  тепер  в  клас.

Розсадили  нас  за  парти,
Хлопчик  й  дівчинка  -  як  є.
Це  були  не  зовсім  жарти,
Дружба  нас  об'єднує.

Не  буду  голову  морочить,
Нас  учили  так  і  сяк.
Партія  вчила  нас  торочить,
Ми  вторили  що  це  так:
“Труд  по  спроможностях,
 споживати  по  потребностях.”
Що  бажали,  туди  й  приїхали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2023

Вірю в Перемогу

(Вірш  написаний  на  мотив
 телефонної  розмови  з  моїм  другом.)
Я  не  дуже  так  хотів,  
Що  на  край  світу  злетів,
На  чужих  землях  вселився.
Не  моя  ця  земля,
Це  чужі  є  края
І  сум  сльозою  скотився.

Тут  і  сонце  золоте,
Круглий  рік  все  цвіте,
Але  втіхи  я  не  маю.
Тут  не  чутно  солов’їв
І  гудіння  над  вишнями  хрущів,
Моє  серце  сумно  крає.

Якось  вгледіти  зумів
Між  густих  дерев  й  кущів,
Юрбились  в  купці  чорнобривці.
Серце  йойкнуло  за  мить  
В  моїх  грудях  щось  щемить
І  сльозами  суму  я  вмився.

Чому  ж  доля  є  така,
На  край  світу  нас  звела
Мене  і  мої  чорнобривці.
Я  хотів  би  в  цю  мить,
В  небо  птахом  злетіть
І  полинуть  разом  на  стражденну  Україну.

Та  не  маю  вже  сили,
Що  колись  мене  носила
І  лишаюсь  я  на  чужині.
Щоб  громити  ворогів,
Московських  катів
Надсилаю  для  ЗСУ  допомогу.

Слава  Збройним  Силам  України!  
Слава  Україні!  Героям  Слава!  
Липень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2023

Наша перемога

Україна  співає  й  пише  вірші,
При  нагоді  любій  —  настирно  й  вперто.
Під  шквалом  вогнів  і  в  кімнатній  тиші
Про  кохання  пише  відверто.

Не  гасне  в  серці  вогник  надій,
Він  освічує  шлях  Перемоги.
Ми  твердо  йдемо  по  Україні  своїй,
І  квітнуть  за  нами  шляхи  й  дороги.

Сповна  могутті  наша  Земля,
І  надає  нам  силу  й  наснагу,
Незламність  духа  в  грізних  боях
І  мужність  й  бойову  звитягу.

На  весь  світ  чуються  кроки    війни,
Ми  громимо  московського  ката.
Життя  віддають  герої-сини
За  Волю,  це  наша  ціна  і  плата.

Під  прапором  волі  все  буде  цвісти
Й  кожна  українська  Родина,
Вишиванки  вдягнемо  і  ми  ніби  квітки
І  квітне  з  нами  вся  Україна.
Червень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2023

Загляньте в майбутнє

Союз  розпавсь,  пропало  пекло
Серце  радісно  щеміло.
І  минуле  все  померкло,
Ця  подія  світ  змінила.

Радість  наша  є  безкрая
В  синьо-жовтих  прапорах,
Українська  пісня  на  світ  лунає,
Бо  неволі  прийшов  крах.

Обрали  нині  президентів,
І  Ради  ми  змогли  обрати.
Надали  їм  ми  дивіденди,
Щоб  змогли  народи  процвітати.

А  вони  насправді  хитра  зграя,
В  овечій  шкурі  вожаки.
І  жадібність  у  них  безкрая,
І  нещадні  степові  вовки.

Розікрали,  розірвали  
Україну  на  шматки,
Олігархи  й  рекетири
І  офшорові  братки.

А  народ,  життями  платить
За  діяння  наших  вожаків.
Чи  є  мета  їм  все  прощати:
Олігархів  і  обранців,  і  продажних  суддів?  
2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2023

Повернуся з перемогою.

На  війну  йду  я  полем,
Зелене  жито  наче  море.
Котить  хвилі  з  краю  в  край,
Зростає  гарний  врожай.
І  ніби  шепче  на  дорогу,
Повернись  живим  в  пору
І  збереш  зерно  в  комору,
Щоб  не  було  голодомору.

І  рукою  повів  над  житом,
Йду  я  ворога  громити.
За  свій  дім,  за  Родину,
За  вільну  Неньку-Україну.
Щоб  москалі  на  віки  пропали,
Мирно  жити  світу  не  давали.
А  наша  Віра  й  Правда  на  весь  світ  лунали.
2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2023

Під маскою

Над  Україною  вічне  сонце  світить,
І  буйно  колосяться    жита.
Москаль  прийшов  все  знищить,
Спалить  Землю  і  людей  до  тла.


Не  раз  громив  він  нас  війною,
Не  раз  голодом  морив.
Та  ми  зростали  з  силою  новою,
Життя  за  Волю  століттями  платив.

Не  може  жить  москаль  без  України,
Живу  кров  він  конче  хоче  пить.
Де  пройде  там  пекло,  там  руїни
І  людям  не  дає  спокійно  жить.

Він  не  схожий  на  людей  у  світі,
В  серці  він  не  має  співчуття.
По  зовні  вроді  б  привітний,
Війна,  голод  -  це  його  буття.

Гордиться  сам  собою  величаво,
Ніби  з  честю  людської  чистоти.
Є  реальна  путь  його  началом,
Під  покровом  сили  темноти.
2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2023

Секрет кохання

Йшов  я  ранці  на  роботу,
І  придбав  собі  турботу.
Вроді  грім  мене  прибив,
В  мить  дівчину  полюбив.
Мільком  на  неї  подивився
Ніби  світ  увесь  змінився.  

Я  невдовзі  оженився,
Будь-то  іншим  народився.
Вранці  очі  відкриваю,
Дружину  гарну  поруч  маю.
І  радію  й  веселюся,
Та  за  минулим  я  журюся.

Я  був  вільний  як  козак,
Все  робив  і  сяк,  і  так.
Ніхто  зі  мною  не  перечив
І  не  чув  порадні  речі.
Співав  в  голос  пісню  Мурку
А  в  ложці  я  гасив  окурки.

Ковтав  потрохи  оковиту,
Їжу  коштував  не  ситу,
Раз  чи  два  вкусив
І  гірким  пивом  її  запив.
Ходив  часто  на  рибалку
На  Дніпровський  пляж  -  Наталку.

Нині  маю  заморочку,
Ходжу  ніби  по  шнурочку.
Поради  жінки  йдуть  завчасно,
Віддихати  став  нечасто.
Домашні  справи  лягли  на  плечі,
А  послуги  стали  дорожнечі.

Та  не  втрачаю  я  надію
І  за  минулим  не  жалію.
Я  ще  тебе  не  знав,
А  уже  тебе  кохав.  
Ласкаве  слово  маю,
Свою  дружину  я  кохаю.
2023

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2023

Боротьба за Волю

Мамо,  чому  взимку  грім  гримить,
Ярко  блискавка  миготить?
Ой,  синочку,  то  не  грім  гримить
Та  й  не  блискавка  миготить.
То  прийшов  москаль  війною,
Щоб  Рід  Український  погубить.

Піду,  мамо,  ворога  громити
За  Україну  й  будемо  в  мирі  жити.
Щоб  навічно  москалі  пропали,
Вони  на  чужі  землі  завжди  нападали.
А  люди  терпіли  й  в  страсі  мовчали.

Ти,  синочку,  ти  ще  молоденький,
Ти  ж  у  мене  один  одненький.
І  в  руки  не  брав  ти  ще  зброї,
А  москалі  -  не  люди,  вони  є  ізгої
І  не  мають  милості  до  долі  людської.

Не  боюся,  мамо,  москалів  здолати  
І  незабаром  повернуся  до  своєї  хати.
Якщо  доля  судила  голову  покласти,
Прилечу  я  птахом  вісточку  подати.
Така  Доля  Українців  Волю  здобувати.
 24  лютого  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2023

Люди Енеоліта.

Хіба  нам  треба  рай  чи  пекло,
Після  смерті  -  для  душі.
Можемо    сказать  відверто,
Що  пекло  тут,  в  нас  на  Землі.

Недалеко,  в  нас  під  боком  -  
Це  сусіди  москалі.
Не  моргнеш  навіть  оком,
Як  вже  в  їхній  петлі.

Газ  й  нафта  —  їх  наживка,
Війна  й  голод  —  їхня  суть.
На  це  клює  слабка  людинка,
А  для  народу  —  рабська  путь.

Гвалтівники  й  мародери,
Вбивці  й  кати.
Брехня  від  них  тече  без  міри,
Без  чужої  крові  їм  канти.

Вас  одіто  все  в  сучасне,
Айфон,  комп'ютер  у  вас  є.
Та  по  суті  ви  несучасні,
Вас  по  діях  пізнаєм.

Немає  вас  добрих  чи  поганих
Ви  незмінні  москалі.
А  досягти  вершин  сучасних,
Потрібні  століття  й  не  одні.
Квітень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2023

Комашка і людина.

Божа  корівка  прилетіла
На  теплу  руку  мою  сіла.
Покрутилась  туди-сюди,
Вона  шукала  висоти.

Я  підняв  руку  вище,
Небо  стало  зовсім  ближче.
І  на  прощання
Обігрів  її  диханням

На  верх  руки  вона  забралась
На  задні  лапки  припіднялась.
Крильця  жорсткі  розпустила,
І  Сонечком  у  справах  полетіла.  
Квітень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2023

Земля - наш дім

Між  нескінченних  галактик
В  морозній  темноті,
Небесний  є  маленький  клаптик,
Для  нашої  Матінки-Землі.

Земля-Мати  поселилась
В  проміннях  Сонця  й  зірок.
В  зелені  шати  обгорнулась
І  вбранням  з  різно  квіток.

Жовто-синю  вдягла  корону,
Земних  квітів,  сіючі,
З  васильків  й  квітів  льону,
Зірками  всипана  в  ночі.

Величава  й  хлібородна,
Сповна  силами  життя.
І  як  мати  для  всіх  рідна,
Все  надає  без  воріття.

А  ми  беремо  дари  даремно,
Та  й  Землю  риємо  до  дна.
І  не  вклоняємося  їй  чемно,
Вона  ж  у  нас  тільки  одна.
Квітень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2023

Потрощена весна

На  крилах  весну  кожний  бусол  приніс,
Та  в  селах  безлюдно,  згарища  скрізь.
Нечутно  пісень,  дитячого  сміху.
Вони  ж  не  збились  з  пташиного  шляху.

Вони  ж  прилетіли  до  рідної  хати,  
На  рідний  Землі  буслинят  зростати.
Здалеку  летіли  та  й  притомились,
Та  й  на  Україні  з  війною  зустрілись.

Бусли  прилетіли  та  й  гнізда  шукають,
Хати  й  гнізда  в  вогні  палають.
Їм  природа  дала  час  і  минути,
Щоб  в  пору  змогли  буслинят  зростити.

Кружляють  бусли  під  небом  високо,
Стражденна  Вкраїна,  куди  сягне  око.
І    гнізда  будують  навіть  там  де  руїна,
Щоб  буслами  раділа    кожна  людина.

Москаль  руйнує  дома  і  природу,
За  Волю  повстали  цілі  народи.
Не  зможе  москаль  нас  здолати,
Ми  ж  прилетіли  до  рідної  хати.  

Під  осінь  ми  станемо  на  міцне  крило,
Війна  пропаде,  вроді  її  не  було.
З  руїн  постане  в  дружбі  Вкраїна,  
І  відродиться  нова  Вкраїнська  Родина.
Квітень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2023

Злочин і покарання

Якщо  злочин  не  покараний,  то  він  як  голова  Гідри  при  відрубанні,  подвоюється,  потроюється.  Упродовж  нашого  життя  злочин  узаконився,  прижився  в  наших  душах,  набуло  чинності  Право  на  життя.
Злочин  й  бешкет  комуністи  робили  без  гранично  і  без  покарань  упродовж  72  років.
 В  документах  КГБ  це  відомо,  там  є  все  і  фамілії,  і  чини,  і  люди  ЦК  партії  Росії    й  те,  що  вони  чинили  над  своїм  народом,  а  не  один  Сталін.
І  ось,  як  відлуння  тих  часів,  деякі  послідовники  тих  нелюдів  і  дотепер  сидять  при  владі,  судах,  прокуратурах,  управлінні  держави.  Зло  живуче,  як  Гідра.  
Вони  й  деякі  наші  прихвосні  зрадили  Україні  й  українському  народові,  вони  породили  війну  Росії  проти  України  з  2014    до  сьогодні  й  дозволили  легко  зайняти  територію  України.  
Це  вони  обікрали  Україну  починаючи  1990  року  і  свої  прибутки  загнали  в  офшори,  це  вони  роззброїли  Українську  армію,  це  вони  приватизували  землю  і  життєважливі  державні  об'єкти  за  безцін  й  припинили  їх  розвиток.  
Це  вони  діють  тепер,  як  і  раніше,  що  довели  Український  народ  до  страшного  випробовування  -  життю  й  смертю,  а  самі  жирують  за  кордоном.      Їхнє  зло  не  осуджене  й  не  покаране,  а  примножується  і  діє  сьогодні.
Сьогодні  московська  орда,  відчувши  воєнну  слабкість  України,  перевершила  дії  фашистів,  вони  вщент  нищать  села  і  міста,  і  грабують  все  підряд,  нищать  нас  -  як  українців,  це  сучасний  дійсний  геноцид  Української  нації.
Я  не  бажаю  їх  вішати,  садить  в  тюрму,  я  бажаю  Нюрнберзького  процесу  над  злом  комуністичної  епохи  й  сучасними  олігархами,  над  їхніми  злодіяннями.  Покарати  зло  судом.

Висновки.  
Наша  Русь,  Ненька  Україна,  ніби  створена  для  руїн,  всіх  родів  розорення  і  спалення,  покрита  попелом  і  людською  кров'ю.  Вона  була  і  є  ніби  ковадло  під  гарячим  молотом  добротного  кузняра  і  дзвінкий  дзвін  й  грохот  несеться  через  віки,  через  світи  від  краю  до  краю.  
В  цьому  полум'ї  вогнів,  під  ударами  вогняним  молотом  відроджувалася  й  гартувалася  Українська  нація  з  українською  мовою  й  піснею,  особистими  звичаями  й  культурою  і  православною  Вірою  України  в  єдиного  Бога.  
Березень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2023

Людино, стоп.

По  Божій  волі    світ  ожився  -
Тварини,  Звірі  й  Птахи.
В  кублі  своєму  кожний  окублився,  
Вони  не  знають,  що  таке  гріхи.

Кожний  знає  своє  місце,
Свою  долю  для  життя.
Ніхто  на  кого  там  не  тисне,
Гармонійне  в  них  буття.

У  них  немає  зради  чи  лукавства,
Вони  не  брешуть,  вони  беруть  своє.
Щоб  Рід  їхній  не  перервався,
Щоденну  норму  кожний  спожиє.

А  ми  живемо  в  любові  Божій
І  в  любові  до  ближнього  свого.
На  кого  ж  ми  тепер  схожі?
То  б’ємося,  то  миримось,  то  чарку  п’ємо  за  столом.

Ну,  а  кацап  московський  на  кого  схожий?
По  його  творіннях  не  важко  встановити.
Хіба  тварина  він,  чи  на  людей  похожий?
Без  війни  й  катувань  він  не  може  жити.

Брататись  з  ним  й  домовлятися  не  можна.
Він  до  миру  кличе,  тут  же  в  спину  ніж.
Життя  у  них  із  віку  у  вік  схоже,
А  нелюдяність  немає  меж.

Обвили  світ  брехнею  й  лукавством
І  купили  держаних  вожаків.
Де  пройдуть  там  кров  й  рабство
І  до  тепер  зупинити  їх  ніхто  не  зумів.

І  життям  пливуть,  ніби  в  них  Титанік
І  гордяться  самі  над  собою.  
На  Україну  напоролися,  як  на  айсберг
І  будуть  почивати  вічно  під  водою.  
Березень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2023

Присвячується Українській церкві.

Напоминаю  українцям,  як  чиновники  не  бажали  наділити  землю  під  будівництво  Української  православної  церкви  Неопалима  Купина  на  Оболоні  міста  Києва  в  часі  2009-2011  років.
1.В  той  час  збудували  УПЦ  МП  на  видному,  просторому,  людному  місті  району  Оболонь.  За  дуже  короткий  час  ввели  в  дію.
2.  Райрада  Оболоні  також  наділила  землю  для  будівництва  католицькій  церкві,  без  згоди  жителів  цього  району.  Надали  ділянку  прямо  під  вікнами  наших  домів,  на  місці    дитячого  майданчику.  Слава  Богу  ми  відстояли.  Запропонували  інше  місце.
3.  Ділянку  під  забудову  УПЦ  (Неопалима  Купина)  Облонська  Райрада  не  наділила.  Священник  Василь  оббив  пороги  київських  організацій  і  упродовж  складного  тривалого  часу,  отримав  план  під  забудову,    на  піщаному  пустирі  дикого  озера  у  верболозах,  в  далечині  від  дороги  -  ні  доріжки,  ні  стежинки.  Вроді  насмішка  -  хоч  будуйте,  хоч  ні.
Та  на  Землі  кожне  місце  святе.
Ми  вдячні  священнику  Василю  який  дав  надію  і  зумів  організувати  громаду  Оболоні,  на  розбудову  маленької  церкви  для  служби,  яка  переросла  у  велику,  простору,  величаву  церкву.  Підведені  дороги,  окультурена  у  дворі.  Я  присвячую  церкві  вірш.

Неопалима  Купина  ходила  по  світу,
Не  могла  відродитись,  не  було  привіту.
В  людських  серцях  ти  радістю  стала
І  громада  людська  тебе  збудувала.

Ти  родилось,  як  маленька  капличка
Була  дерев'яна,  без  бань  —  невеличка.
Та  Божа  любов  в  душу  запала,
Ти  в  новій  будівлі  величавою  стала.

Дзвін  ранковий  ллється  довкола,
Це  слово  живе  віри  до  Бога.
Запрошує  нас  на  службу,  причастя,
Щоб  на  душі  не  було  ні  гріха,  ні  нещастя.

 В  церкву  йдуть  люди  -  по  одному,  чи  двоє
І  своїх  діток  ведуть  за  собою.
Відкриті  тобою  стежки  й  дороги,
Ми  з  любов'ю  ступаємо  на  твої  пороги.

Нам  вказуєш  шлях  до  Єдиного  Бога,
Що  б  ми  не  блукали  по  життєвих  дорогах.
І  любов  надихаєш  -  як  бездонна  криниця,
Щоб  кожний  приходив  до  тебе  напиться.
Лютий  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2023

Прозріння.

Воля  серце  будить,  як  весна  природу.
Вільні  ми  Українці  з  древнього  Роду.
Ми  поклались  на  москаля  “брата”,
Та  й  життям  платимо,  це  наша  розплата.

Москаль  підкорив  нас,  бо  ми  добродушні,
Ми  любили  його,  за  це  стали  грішні.
І  поневолив    він  українців  конче,
І  чотири  століття  Україну  топче.

Ми  на  війні  ніби  пробудилася,
Ніби  з  вічності  появилися.
Воля  й  Мир  -  це  наші  надбання,
Життя  в  піснях,  а  в  словах  кохання.

Хай  квітне  життя  вільного  Роду,
Кладемо  голови  за  нашу  свободу.
І  знищмо  ми  ворога  “брата”,
На  нього  чекає  по  заслузі  розплата.

Війна  на  світанку  нас  полонила,
До  бою  постала  вся  Україна.
І  кончина  прийшла  московському  кату,
Бо  він  погромив  батьківську  хату.
Лютий  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2023

Материнська воля

Проводжала  мати,  сина  захищати
Україну-Неньку  й  батьківську  хату.
Йди,  синочку,    й  здобуй  перемогу,
Живий  і  здоровий  повернись  додому.

Ти,  синку,  велике  серце  маєш,
В  боротьбі  за  Волю  ти  перемагаєш.
І  в  боротьбі,  щоб  ти  не  томився,
Земля  силу  тобі  дала,  коли  народився.

Україна-Ненька  з  Роду  була  вільна,
Та  московська  орда  ланцюги  наділа.
В  серцях  наших  Воля  не  покута,
Воля  з  Роду  нам  дана,  вона  не  забута.

В  боротьбі  за  Волю  встала  вся  Вкраїна,
Поєдналися  народи,  як  одна  Родина.
За  Волю  Вкраїни  голови  поклали,
Щоб  московське  зло  навіки  пропало.

Не  жалій,  синочку,  ворога  громити,
Він  прийшов  війною,  щоб  нас  погубити.
Цей  запеклий,  грізний  бій  -  останній,
Волю  ми  здобудемо  і  війни  не  стане.
(Або  Волю  здобудемо,  або  нас  не  стане).
Лютий  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023

Афоризми

Та  й  що  з  того,  що  ми  знаємо,
Живемо  на  дереві  котре  рубаємо.

Правду  не  знаєш  і  не  бажаєш  знати,
Легше  тоді  в  ярмі  конати.

Живемо  в  просторі  якого  не  знаємо,
Тоді  на  себе  біду  накликаємо.

Коли  людина  свого  Роду  не  знає,
Чужа  воля  її  підкоряє.

Якщо  не  відчувши  своєї  неволі,
Ти  дорікаєш  своїй  важкій  долі.
Життям  мандруєш,  куди  вітер  повіє,
А  в  черствій  душі  мелькне  лише  надія.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023

ЖУК-РОГАЧ

Щось  над  вухом  прогуділо,
Щось  ся  шумно  пролетіло.
Ледве  чутно  легкий  стук,
Приземлився  на  гілку  жук.

Величенький  ще  й  рогатий,
Забіяка  він  завзятий.
Став  на  лапки  обдивився,  
Чи  суперник  не  явився.

Поводив  довкіл  вусами,
І  поцокавши  рогами:
-  Я  нікого  не  боюся,
З  ким  завгодно  поборюся.

Він  не  довго  веселився,
Інший  жук  йому  явився.
Схожий  в  капельку  води,
Як  близнята  —  два  брати.

Шлях  не  хочуть  уступати,
Два  суперники  рогаті.
На  задні  лапки  повставали
І  грозилися  рогами.

Не  терпіли  -  стій  не  стій,
Обоє  кинулися  в  бій.
Вони  труться  бік  до  боку,
Це  була  лише  морока.

Обоє  вперті,  хай  їм  грець
І  прийшов  би  їм  кінець.
Вони  щепились  рогами,
Та  й  упали  вверх  “ногами”.

Самім  піднятьсь  їм  ніколи,
Для  їх  “ніг”  нема  опори.
Я  підняв,  їх  роз’єднав
І  в  різні  сторони  поклав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973523
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 11.02.2023

ЖУК-РОГАЧ

(  мрія  літа)
Щось  над  вухом  прогуділо,
Щось  ся  шумно  пролетіло.
Ледве  чутно  легкий  стук,
Приземлився  на  гілку  жук.

Величенький  ще  й  рогатий,
Забіяка  він  завзятий.
Став  на  лапки  обдивився,  
Чи  суперник  не  явився.

Поводив  довкіл  вусами,
І  поцокавши  рогами:
-  Я  нікого  не  боюся,
З  ким  завгодно  поборюся.

Він  не  довго  веселився,
Інший  жук  йому  явився.
Схожий  в  капельку  води,
Як  близнята  —  два  брати.

Шлях  не  хочуть  уступати,
Два  суперники  рогаті.
На  задні  лапки  повставали
І  грозилися  рогами.

Не  терпіли  -  стій  не  стій,
Обоє  кинулися  в  бій.
Вони  труться  бік  до  боку,
Це  була  лише  морока.

Обоє  вперті,  хай  їм  грець
І  прийшов  би  їм  кінець.
Вони  щепилися  рогами,
Та  й  упали  вверх  “ногами”.

Самім  піднятись  їм  ніколи,
Для  їх  “ніг”  нема  опори.
Я  підняв,  їх  роз’єднав
І  в  різні  сторони  поклав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2023

Помста

Якось  я  прийшов  з  роботи,
Добре  притомився.
Дружина    каже  із  турботи,
Ти  б  краще  вмився.

Здивувався  цій  команді,
І  в  дзеркало  глянув.
З  дзеркала  у  помаді
Двійника  стрічаю.

День  народження  справляла
Одна  робітниця,
Вона  мене  цілувала,
Не  міг  відступиться.

В  душі  жінка  закипіла
І  тихесенько  сказала:
Ловеласа  я  зустріла,
Краще  б  я  не  знала.

Тепер  мила  із  роботи
Прийшла  на  підпитку.
Тепер  маю  я  турботу
За  свою  провинку.

На  ювілеї  у  Кіндрата
Пила,  скільки  я  хотіла,
Петро  кинувся  обняти,  
Скільки  того  діла.

Бог  парує  у  коханні
Чоловіка  й  жінку.
А  ви  живете  в  обмані,
Підкладає  кожний  “свинку”.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2023

УВАГА

З  джерел  виступів  мольфар,  стало  відомо  наступні  новини.
Московські  медики  Зотов,  Воронцова,  Ерін,  розробили  препарат  який  пробуджує  людину  до  нелюдських  керованих  дій.  Це  є  потвора  на  двох  ногах.  Навіть  не  подібна  до  звіра,  тому  що  звір  полює  заради  життя,  а  ця  істота    діє  на  знищення,  отримувати  насолоду  від  катування,  гвалтує,  краде  все  що  бачить,  руйнує  цивілізований  світ.
Вони  назвали  препарати  першою  буквою  свого  імені:
Z  -  Зотов;
V  –  Воронцов;
E  –  Ерін.
Тобто  —  ZVE  (звір..  ін,  озвірін).
Ці  літери  є  на  їхньому  транспорті,  на  їхніх  домах.  Це  Їхній  символ  життя.
Я  вважаю,  що  ці  препарати  входить  в  пайок  воєнних.  Іначе  людина  не  може  скоювати  такі  страшні  злочини.
З  повагою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2023

Напоминалка.

З  історії  слов’ян,  тобто  -  Русичів  потом  Українців.

За  тисячі  років  до  християнства  у  слов’ян,  діяв  календар  природи,  який  не  втратив  ні  долі  секунди  від  космічного  часу  і  на  поточний  період.
До  древніх  слов’ян  на  землю  явився  бог  Коляди  Дар,  який  склав  календар  природи  й  впорядив  хід  життя  слов’ян.    
Від  імені  бога  Коляди  Дар  пішли  назви:  -  Коляда  (наші  предка  знали  сотні  колядок,  деякі  дійшли  до  нас)  і  слово  -  календар.  
Календар  -  це  слово  появилося  у  світ  першим,  аналогів  немає.
  Слов’яни  мали  свій    (тобто  наш)  гороскоп,  чужим  не  користувалися.
-  2022  рік  —  Золотий  тур,
-  2023  рік    -  Огненний  кінь.
Талісман:  
з  10  грудня  по  10  січня  -  Ведмідь.
З  10  січня  по  10  лютого  —  Росомаха.
З  чим  і  поздоровляю.

Ще  одне.  
Згідно  з  сучасною  дією  війни  в  Україні,  я  впевнений,  йде  геноцид  української  нації,  українського  народу.  
Після  Будапештського  меморандуму  Україну  роззброїли  чини  всесвіту.  Україна  віддала  атомну  зброю,  ракети,  літаки.  В  замін  миру  й  гарантії  безпеки.
1.  Коли  москалі  взяли  Крим.  Всесвіт  мовчав.
2.  Коли  москалі  взяли  Донецьк  й  Луганськ  світ  промичав.
3.  Коли  москалі  масштабно  напали  на  Україну  світ  затрясся  й  мовчав  і  повні  штани  наклав.  А  ми  зупинили  звіра  без  допомоги  всесвітніх  чинів.
4.  Москалі  повністю  нищать  села,  міста,  вбивають  мирних  людей,  гвалтують,  грабують,  знущаються.  Використовують  фосфорні  бомби.  А  світ  зберігає  лице  Путіну,  щоб  не  образити.  Зброї  дають  нам  на  деякий  час  бою    і  не  більше.  
Українців  москаль  убиває  як  хоче.  А  москаль  і  в  НОТО,  і  в  Європейських  комітетах.  Йому  дано  право  знущатися  над  українцями.  
Нам  літаків,  танків,  важкої  артилерії  не  дають,  щоб  зберегти  лице  Путіну.  Якщо  щось  дали  занадто  замало,  копійки.  Я  рахую,  це  зарано  передбачено.
Моя  думка,  війна  договірна  на  знищення  українського  народу,  як  нації.  А  Українська  земля  буде  чиєюсь  вотчиною.
Не  бійтеся  москальської  атомної  зброї.  Після  перемоги  над  Москалівщиною,  введете  для  охорони  миротворчі  війська  на  об'єкти  атомної  зброї  й    інші  об'єкти.  А  бізнесмени  зможуть  спокійно  торгувати  з  залишками  московії.
З  повагою.
Грудень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022

В борототьбі за Волю

Мороз  з  вітром  ще  лютують,
Ледве  снігом  порошить.
Дітей  наших  не  турбує,
Сани  й  лижі  їх  гуртують,
В  мирі  й  дружбі  добре  жить.

Ось  збудився  зимній  ранок,
Спалах  світла  йде  з  вікна.
Чому  з  рання  встав  світанок?
Сонця  в  небі  ще  нема.
Це  прийшла  до  нас  війна.

Люди  стали  в  оборону,
Москалів  ущент  громить.
Наша  доля  нам  добре  відома,
Ми  сильні  -  це  наша  земля,  ми  вдома.
Війна  не  питає  —  жить  чи  не  жить.

Ті  хто  до  неба  полинув,
Будуть  світлом  на  вашім  путі.
І  я  б  ніколи  вас  не  покинув,
Та  серце  поклав  за  Україну,
За  Волю  для  вас  в  боротьбі.

А  ви  пронесіть  стяги  Свободи,
Віри  й  Миру  через  віки.
Вам  воздадуть  Славу  народи,
Що  дійшли  до  єдності  згоди,
Поєднавши  в  дружбі  рука  до  руки.
Грудень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2022

Крок за кроком

На  мить  звільнився  від  війни
І  маю  краплю  насолоди.
Я  не  вірю  у  віщі  сни.
Я  вірю,  переможемо  ми,
На  вічність  нашої  свободи.

Не  раз  палили  нас  до  тла,
Корчували  пам’ять  Роду.
Та  Воля  з  роду  в  нас  жива
І  єдність  теж  у  нас  міцна,
Незламного  народу.

Вогненним  валом  ми  йдемо,
За  Землю,  за  Свободу.
Московське  зло  ми  знищмо
І  Шану  й  Славу  віддамо,
Волелюбному  народу.

В  братній  дружбі  всіх  країн,
З  руїн  постане  Україна.
І  від  матері,  батька,  доньки  й  сина,
Зросте  нова  Вкраїнська  Родина
На  Землі,  яка  зветься  Україна.
Грудень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2022

Кохання вічне

Ввійшла  в  серце  весняним  серпанком,
Як  будь-то  з  тобою  життя  все  прожив.
І  душа  проснулась  світанком,
Вмить  я  тебе  полюбив.

Ясними  стали  -  і  небо,  і  зорі,
Яскравіше  місяць  на  вечірці  світив.
І  пливу  в  життєвому  морі,
Як  же  на  світі  без  тебе  я  жив.

Часто  й  гучно  билося  серце,
Твій  аромат  мене  полонив.
Ти  є  для  мене  -    і  медом,  і  перцем  
Така  як  ти  є,  тебе  полюбив.

Дні  чомусь  стали  занадто  за  довші,
В  надії  чекаю  вечірню  зорю.
І  рука  в  руці  поєднаються  наші,
В  поцілунках  тебе  за  хмелю.

Це  так  треба  сильно  влюбиться,
В  серці  є  ти,  тільки  одна.
З  криниці  кохання  сури  напиться,
Що  б  її  не  допити  ніколи  до  дна.
 2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2022

Єдність — це сила.

1.  Питання  на  які  потрібно  звернути  увагу:  -  Української    мови  й  опіка  меншин  в  Україні.
Тільки  ворог  може    розмивати  цільність  державної  мови  й  придумувати  меншини  в  Україні.  Це  все  придумали  політики-самодури,  які  розпалюють  міжнародну  ворожнечу  в  нутрі  держави.
В  Україні  немає  меншин,  старшин  -  є  громадяни  українці  єдиної,  неподільної,  соборної  України.  Держава  Україна  має  конституцію,  кодекс  Законів  життєдіяльності  України  і  її  громадян.  
В  Україні  проживають  122  нації  на  рівних  правах  вибору  своєї  релігії,  культури,  мови,  навчання,  вибору  любої  праці.  
У  нас  одна  нація  -  Українець.    
  Чому  потрібно  мати  в  Україні,  єдину  державну  мову  спільною  для  всіх  громадян  і  народностей.  
Наші  меншини  живуть  на  рівні  зі  мною,  а  я  нарівні  з  ними.  
В  державі  багатонаціональній  не  можна  виділяти  привілею  для  окремих  національностей  в  мові,  культурі.  Це  смерті  подібно  для  держави.  
Будьте  ласкаві,  в  побуті  розмовляйте  своєю  мовою,  радуйтеся,  учіться,  веселіться,  будуйте  свій  мир,  а  за  Україну  дбайте.  
 Знати  єдину  державну  мову  —  це  гарант  єдності,  неподільності.  Це  гарантія  працювати  в  державних  і  в  не  державних  структурах.  Це  гордість  держави,  це  міць  держави  й  сім'ї,  це  гордість  самої  людини,  яка  живе  в  Україні.  
Мені  доводилося  побувати  в  Германії,  Франції,  Польщі  й  в  USA.
Ні  одна  держава  світу  ніколи  не  ставила  питання  мови,  чи  меншин.  У  нас  це  міна  рашистів  і  комуністів  та  їх  залишків.  Наведу  приклад  сучасного  життя  з  багатонаціональної  Америки.
Приклад    з  Америки.  Там  є  багато  різних  національностей,  але  їх  об'єднує  Конституція  і  закон  кодексу  загальної  діяльності  громадян  Америки  й  одна  мова.  В  Америці  діє  одна  державна  мова  -  американська  (англійська),  без  знання    американської  мови,  ти  ніде  не  зможеш  працювати.  Хіба  що,  там  де  свої.  
Поза  межами  праці  люди,  за  бажанням,  розмовляють  кожний  рідною  мовою,  вірою,  національною  культурою,  наукою,  театрами  й  т.д.  Люди  працюють  потужно  й  мають  велику  повагу  один  до  одного.  
Якщо  ти  не  знаєш  американської  мови,  тобі  на  законних  правах  допоможуть  в  любій  ситуації  з  усмішкою  і  щирим  побажанням.
Чи  ми  досягнемо  такого  рівня.

  2.  Ще  одне  питання,  що  розділяє  Україну  —  це  те,  що  політики  й  ведучі  телеканалів  поділяють  Україну  на  південь,  північ,  схід  і  захід,  тобто  її  розділяють.
Немає  країн  світу  що  б  просто  так  ділили  свою  територію  на  частини  світу  в  побуті.  Хіба  що  в  географічних  та  наукових  трактатах.
Використовувати  географічні  назви  в  побуті,  вони  чисто  абстрактні  до  уяви,  вони  не  прив'язують  людину  до  реальності  свого  міста  життя,  до  території  проживання  і  розмивають  цільність  території  України.
Називайте  території  України  від  їхнього  роду  —  Причорномор'я,  Приазов’я,  Придністров’я,  побережжя  Чорного  та  Азовського  морів,  Слобожанщина,  Волинь,  Прикарпаття,  Карпати,  Поділля,  Київщина,  Галичина  і  т.д.  
Ці  назви  надають  реальну  географічну  картину  України,  її  цільності  в  природному  середовищі  й  в  уяві  громадянина  України.
З  повагою  до  читача,  Володимир,  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2022

Їхнє кредо - війна

Московія  невільними  обнята,
Одурених  народів  і  племен.
Війною  не  була  вона  потята,
Вона  сама  в  собі  заклята
І  розум  залишається  без  змін.

Бо  розум  їх  недавньої  епохи,
Можливо  сотні  літ  тому  назад.
Сучасний  світ  освоюють  потрохи,
В  одежах  модних  і  в  одежі  скоморохи,
Та  йдуть  життям  все  не  в  попад.

Москаль  гнобить  свої  народи
І  йде  війною  до  чужих  земель.
Урвати  в  чужих  ковток  свободи
І  себе,  настирно,  хвалющі  народи,
А  без  війни  вони  умруть  в  один  день.

Війна  за  війною  і  знову  почата,
Щоб  поживиться  й  кров  чужу  пить.
Пішов  війною  на  званого  брата,
І  в  серці  не  ойкне,  що  спалена  хата,
І  кругом  все  рветься  й  горить.

Москаль  лютує,  над  людьми  наруга,
Брехнею  світ  весь  забрудив.
І  шукають  собі  подібного  друга,
Це  смертельна  для    них  остання  потуга,
Бо  світ  в  брехні  його,  уже  прозрів.
Грудень  2022р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2022

Пересторога

На  війні  палаємо  в  вогні
І  поля  горимо  на  пашні.
Перемагаємо  в  кожні  дні
В  битві  рукопашній.

Що  б  московське  слизло  зло
Із  людського  світу.
Світ  війною  затягло,
Наче  спрутом  жертву.

І  світ  в  страсі  весь  бринить,  
Як  сльоза  на  віці  ока.
Хай  нікому  не  щастить,
Пізнать  московського  порока.

Москаль  лютує  й  не  конає,
Від  людської  крові.
Та  й  над  світом  зазіхає,
Панувати  в  людськім  горі.  

Стань  на  захист  праведний  світ,
Людському  горю  зупиниться.
І  наче  ти  пізнаєш  гніт
Від  московського  кровопивця.
Грудень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2022

Один день життя.

Одного  разу  ми  зібрались
В  ліс  сходити  по  гриби.
І  сходить  захотілось
В  Темний  ліс,  там  де  дуби.
Чомусь  “Темним”  його  звали,
Нам  цього  не  зрозуміть.
Страшно  там  -  люди  казали
Що  там  легко  заблудить.
До  схід  сонця  повставали,
Небосхил  зарожевів.
Зорі  в  небі    догоряли,
Місяць  майже  не  світив.
Ми  пройшлися  далеченько,
Ранок  холодом  свіжить.
Вже  сонечко  зійшло  низенько,
І  роса  довкілля  сріблить.
Ось  і  ліс  стоїть  стіною,
Понад  житами  височить.
Нас  зустрівши  тишиною
І  загадково  манить  в  глиб.
 Зросли  дуби  аж  до  неба,
Густими  шатами  сплелись.
Ніби  це  було  так  треба,
Щоб  не  проникало  сонце  в  низ.
Темнувато  і  занадто  тихо
Ніхто  спокій  не  рушав.
Нас  чомусь  спіткало  лихо,  
Ніби  хтось  за  нами  слідкував.
Пахло  прілістю  й  грибами,
Зелень    густо  проросла
Між  могутніми  дубами.
І  очевидно,  тут  сокира  не  була.
Швидко  ми  грибів  набрали:
Піддубник,  білий,  боровик.
Назад  стежку  не  пізнали,
Слід  у  зарослях  зник.
Блукали  ми  між  дубами,
Довго  плинув  лісний  час.
Підмогу  ми  тривожно  звали,
На  щастя  нас  лісничий  спас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2022

Основа життя

Ми  живемо  в  повітрянім  просторі,
Не  бачимо  його  і  в  руки  не  візьмеш.
Крізь  нього  видно  небо  й  зорі,
І  в  обійми  його  не  обгорнеш.

Його  взнаємо  через  аромати  квітів,
І  садів  весняних  й  польових  трав.
Відчуваємо  і  тоді,  як  половіє    жито
І  запах  землі,  яку  орач  зорав.

Вдихаємо  повітря  повсякчасно,
І  коли  повіє  теплим  вітерцем.
Про  повітря  стає  більше  ясно,
Коли  щічки  підрум'янить  морозцем.

Деколи  повітря  збуриться  ураганом,
Дерева  валить  до  землі.
І  на  морі  котить  грізним  валом,
Скелі  рушає  й  топить  кораблі.

В  цій  повітряній  стихії,
Ми  живемо  й  кожний  всяк  своє.
Хай  збуваються  наші  мрії.
Бережім  повітря,  що  під  боком  є.
2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2022

Перевернуті душі.

Я  сходив  на  вечорниці,
Співали  хлопці  й  дівиці.
Мені  до  вподоби  одна  дівчина,
Вона  щось  шукала  по  залу  очима.

Можливо  мене  хотіла  знайти,
Щоб  я  вподобав  й  просив  їй  руки.
Вперше  в  серці  кохання  горіло,
Та  склалось  не  так,  як  серце  хотіло.

Тая  дівчина  —  дівчину  любить,
Ніжно  ляскає  й  ніжно  голубить.
Їм  не  потрібні  пісні,  хороводи
Їхня  любов  пристала  в  пригоді.

Серце  моє  те  дійство  не  любить,
Не  пригорне  дівчину  і  не  приголубить.
Бо  стала  відраза  з  того  кохання,
І  до  дівчини  пропали  бажання.

Чому  дівоча  душа  заблукала?
Краще  б  вона  життя  не  пізнала.
Не  буде  діток  з  тієї  любові,
Це  не  Боже  веління,  а  спокута  в  гріхові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2022

Пізнавай себе

Ми  живемо  під  сонцем  й  небом,
Й  повітрям  дишемо  одним.
Споживаємо  все,  як  треба,
Тому  ми  звемося  людьми.

Вдихаємо  аромати  квітів,
Промерзлим  зимним  вітерцем.
Ми  вміємо  радіти,
Гострим  здивувать  слівцем.

Всяк  і  все  змогли  любити,
У  весь  час  життя  прожить.
Та  не  можемо  зрозуміти,
Як  кохать  хоча  б  на  мить.  

Якщо  край  прірви  не  лякався,
В  коханні  не  горів  у  вогні,
А  всім  в  любові  зізнавався,
То  жив  дарма  ти  на  Землі.
Вересень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2022

Божа благодать

Пошли,  Боже,  благодать
Українському  народу.
Освіти  перемоги  путь
Здобувать  Свободу.

Злинь  зорями  світів
На  зранену  Вкраїну.
І  благослови  воїнів-синів,
А  ворога  до  згину.

Спади  до  нас  дощем,
Загоюй  рани  України,
Дихни  теплим  вітерцем
На  хлібородні  ниви.

І  щоб  із  попелу,  з  руїн
Постала  нова  Україна.
І  в  дружбі  народів  усіх  країн,
Жила  нова  українська  Родина.

Хай  над  світом  сонце  сяє,
І  квітне  Україна.
Нехай  війни  ніхто  не  знає,
Земля-Мати  в  нас  єдина.
Вересень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2022

Мої роздуми.

1.  Два  слова  про  назву  Україна.
З  відомих  мені  джерел,  стало  відомо,  що  в  1187  помер  Київський  князь    Гліб.  
З  рукописів,  що  збереглася  є  такий  запис:
-  ......  всі  плакали  й  плакала  Україна.
Назва  Україна    вже  була  до  князя  Гліба  і  до  появи  Московії,  яка  значиться  Московським  князівством  (Тмутаракань)  з  1277  року.
2.  Походження  слова  кацап.
У  Московії  слово  кацап  очевидно  появилося  від  1552  року  за  царя  Івана  Грозного,  коли  була  знищена,  зґвалтована  і  вирізана  -  тобто  стерта  з  лиця  землі  Казань.
Кацап  в  переводі:  
Татарською  мовою  слова  —  касан,  касап  в  переводі  означає:  живодер,  м'ясник,  гвалтівник,  гицель.
-  Караїмською  мовою  —  кат,  гвалтівник.
-  Тюркською  мовою  —  палач,  лютий  чоловік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2022

Єдність - це сила.

Нам  не  снилось  й  не  кортілось,
Щоб  з  москалями  жити  нам  хотілось.
Понад  триста  літ  в  неволі,
Ми  пролили  ріки  крові,
За  рідну  Неньку  й  за  Волю.
Тепер  йдемо  в  бій  ми  знову!
Щоб  не  знати  більш  біди,
Москалів  знищмо  на  завжди.

Сам  москаль  не  може  жити,
Він  хоче  кров  чужу  пити.
Життя  не  добре  в  них  своє,
А  жити  світу  не  дає.
Ніби  спрут  сповив  країни,
Де  пройде    -  одні  руїни.
Та  й  притворні  б'ють  чолом,  
І  гордяться  своїм  злом.

Скільки  б  той  спрут  не  глумився,
На  Україні  клюк  його  зломився
Й  буде  в  муках  помирати.
Святу    Неньку  не  здолати!
Українці  -  це  незламна  сила,
Єдність  Воля  народила.
Україна  Ненька-Мати,
Буде  Вільна  розквітати.
Серпень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022

Благодать

 Закінчив  в  п’ятницю  роботу.
Вранці  встав  я  у  суботу,
Помолився  —  “Отче  наш”,
Ти  єдиний  Боже  наш,
Що  живущим  Духом  в  нас,
І  світлом  серце  наповняєш.

В  Храм  піду  й  прийму  причастя,
І  згинуть  усі  мої  нещастя.
Й  легкокрилий  йду  додому,
Ніби  відродився  знову
У  святу  земну  основу,
У  світ  сонця  й  зірок.  

І  не  зичу  зла  нікому,
Миру  й  блага  всім  і  всьому.
Дружні  будьте  між  собою,
Світ  єднається  любов'ю.
Цим  шляхом  нас  Бог  веде,
Від  сотворіння  земного  віку.
Серпень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022

Ранена весна

Все  так  же  сонечко  зійде
І  місяць  в  ніч  буде  світити.
Весна  настирливо  йде,  
Зимний  холод  замінити.

На  крилах  сонячних  вітрил,
Теплом  веснянка  прилетіла.
В  зелені  шати  й  різноквітт,
Неньку  зранену  оділа.

Клич  весняний  був  птахам,
Повертатися  додому.
Вони  не  знали,  що  вже  там
Зустрінуться  вони  з  війною.

У  цей  весняний  світ,
Орда  московська  налетіла.
Вони  раби  й  щоб  рабський  гніт,
Зазнала  вільна  Україна.

Палають  села  й  міста,
Палають  колосисті  ниви.
Та  наша  звитяжна  помста,
Москалі  поповнили  могили.

Ні  звук  сирен,  вогонь  ні  дим
Птахів  не  можна  залякати.
Птахи  летять  в  рідний  Дім,
По  парі  до  своєї  хати.

Вони  на  згарищах  руїн,
Гнізда  будуть  будувати.
Немає  кращої  країни,
Як  Україна  —  рідна  Мати.

Любов  до  рідної  Землі
Єднає  нас,  нас  не  здолати.
В  дружбі  світових  країн,
Україна  буде  процвітати.
Серпень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022

Покаяння.

Ой  ти  -  Боже,  милосердний
За  що  нас  караєш?
Чому  нашу  долю,
Ти  так  зневажаєш?

Чому  ми  віками,
Під  ярмом  ходили?
Чому  нас  війнами
І  голодом  морили?

Ви  свою  вину,
Не  кладіть  на  мене.
Я  вас  люблю,  
Тиняйте  на  себе.

Чужим  богам  молитесь,
Своїх  зневажаєте.
Бо  лукавством  й  брехнею,
Душу  спокушаєте.  

Ви  молились  царям,
Царям  -  сатаністам.
Потім  душу  віддали,
Ідолам  —  комуністам.

Коли  церкви  закривали,
Ви  всі  мовчали.
А  з  мовчазної  згоди,
Вас  катували.

Ви  молитесь  перед  мною,
Коли  вже  конаєте.
Коли  щастя  даю  в  руки,
Мене  забуваєте.
Липень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2022

Віримо в Перемогу

В  тривожних  спалахів  вогнів,
Нахилилась  до  колиски  мати.
Нечутно  співу  солов'їв,
На  світанку  вдарили  гармати.

Змінився  світ  в  один  час,
Хоча  мінявся  він  віками.
Москаль  підло  напав  на  нас,
І  перевернув  світ  вверх  ногами.

В  перші  дні  глобальної  війни,
Весь  світ  завмер  в  мовчанні.
А  москалі  ордою    йшли,
І  рахували  Україні  дні  останні.

І  весь  світ  тривожно  ждав,
Що  наступить  та  лиха  година.
Та  весь  народ  без  зброї  став,
І  живе  нескорена  Україна.

І  будемо  жити  й  процвітати,
Взірцем  для  всього  світу.
Бо  вміємо  Україну  захищати,
І  захищати  рідну  хату.
Серпень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022

Не ищите виновных

Среди  холмов,  лесов,  полей
Звенит  хрустальный  там  ручей.
И  слышен  звон,  звенит  металл,
Меча  судьбы  кузнец  ковал.

И  руны  твердою  рукой,
Чеканил  он  в  меч  стальной.
Что  б  не  прервалась  судьба  людей,
С  древних  лет  до  наших    дней.

И  вдруг  слышит  за  спиной,
Женский  голос,  не  земной.
Кузнец  в  мгновении  застыл,  
Что  шевельнутся  нет  сил.

Не  мог  вымолвить  слова,
Стеклом  стала  голова.
На  тень  смотрел  он  скоса,
А  при  ней  была  коса.

Не  бойся  меня,  я  не  краса,
У  меня  ущерблена  коса.
Ты  есть  мастер  своих  дел,
По  работе  мой  удел.

Дрожит  рука,  он  весь  дрожал,
Но  косу  он  править  стал.
И  мыслил,  сколько  ж  людей
Ты  косила  косой  своей.  

Ну  так  скажи,  сколько  у  людей
Было  от  меня  смертей.
Чего  молчишь,  ты  не  дрожи,
А  в  слух  мечты  свои  скажи.

Ты  боишься,  я  всё  знаю
И  глаза  вам  открываю.
Я  была  млада,  красива
Белое  платье  я  носила.
Что  б  не  блуждали  вы  во  тьме,
И  не  остались  на  земле.
С  цветами  души  я  встречала,
По  судьбе  на  место  провожала.
А  вы  легко  и  просто,
Видите  во  мне  монстра.


Люди  стали  не  простые,
В  искушении  стали  злые.
Кров  пролить  для  них  кураж,
А  обмануть,  предать  —  ажиотаж.

Война,  голод,  жизнь  разврата,
Вы  идете  брат  на  брата.
Честь  и  совесть  продаёте,
А  взамен  вы  зло  берёте.

Не  лежит  вина  на  мне,
Ни  на  Богом  созданной  Земле.
Вы  создали  злую  силу,
Что  бы  вас  она  косила.

Ваша  злость  меня  сменила,
Чёрная  вуаль  меня  покрыла.
А  дорогу  в  Рай  кошу  косой,
Она  давно  заросшая  травой.
Июль  2022  г

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955164
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.08.2022

Хто є хто

Ой  ти,  ненько-Україно,
Чому  затужила?
-Бо  тілами  моїх  дітей,
Сповнені  могили.

А  щоб  слов’яни-українці,
На  світ  не  являлись,
Москаль  вдерся  війною,
Бо  так  домовлялись.

Підкорити  Україну
Самим  управляти.
А  по  ходу  війни,
Легше  заробляти.

Підло  нищать  -
Спадщину,  могили.
Тож  не  стане  вже  кому
Любить  Україну.

Заздрить  ворог,
Вільному  народу,
Що  походять  Українці,
Від  Божого  Роду.

Поселив  нас  Бог,
На  тернах  Вкраїни,
Дав  закони  Родом  править
І  берегти  Україну.
Липень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2022

Ми переможемо

Вранці  щось  мене  турбує,
Сну  нема  і  щось  хвилює.
Сів  за  стіл    я  з  олівцем,
Рядки  пишуться  стовпцем.

Думки  рояться  у  серці,
Чи  писати  щось  із  перцем.
Чи  описать  лиху  годину,
Що  спіткала  Україну?

Серцем  рвуся  я  до  бою,
Та  тримати  не  можу  зброю.
Слово  також  гострий  меч,
Ворогу  воно  -  картеч.

За  вікном  весна  буяє,
Спів  пташок  у  світ  лунає.
Розквітають  бузку  квіти,
Та  не  можу  я  радіти.

Сади  на  згарищах  квітують,
Птахи  гніздечка  там  будують.
Війна  покрила  Україну.
За  Волю  стали,  й  за  Родину.

Не  родилась  у  світі  сила,  
Щоб  Вкраїну  підкорила.
Напав  москаль  на  Україну  -
І  тут  знайде  свою  кончину.
Липень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2022

Кохання не в подобі

Ой  ти,  Галю,  Земної  краси.
Ти  казала,  що  даси
Слово  вірності  кохання.
Та  зустріч,  та  була  остання.

Чим  тобі  не  догоджав,  
Завсігди  квіти  дарував.
За  твою  вродливу  вроду,
Я  піду  в  вогонь  і  в  воду.

Чим  же  я  не  до  вподоби,
Може  костюм  не  тієї  моди.
Тебе  з  ніжністю  тримав,
І  в  насолоді  цілував.

То  поцілунок  не  п’янкий,
А  обнімок  не  палкий.
Твоє  серце  не  горіло,
І  моє  кохання  заніміло.

Ой  ти,  Петре,  не  журись
Ти  на  другій  одружись.
І  кохання  там  знайдеш,
А  мене  ти  забудеш.
2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2022

Чуточку про мову

.
Володимир  Мономах  (1010-1030)  у  своєму  “Поученії’’  зазначив:
1.  Коли  щось  умієш  добре  —  не  забувайте  цього,  а  коли  не  вмієте  то  учіться,  як  мій  батько  учив  і  знав  5  мов  сусідніх  держав.
Людина  народжена  для  добра,  але  щоб  діяти  добро,  людина  повинна  знати  світ  і  розбиратися,  що  є  добро,  а  що  зло.
У  всьому  цьому  насамперед  потрібно  знати  свій  Рід    і  Родовід,  цілісну  сутність  світу  в  різноманітності  та  своє  призначення  в  ньому.
Щоб  пізнати  все  людське,  цілісне  потрібно  знати  свою  Мову  і  мову  інших  народів.

Шевченко  Т.  Г.  сказав,  мова  —  це  найвищий  дар  людині  й  народу,  талісман  їхньої  долі,  таланту  безсмертя.
Ну  щоб  здавалося  —  слова,
Слова  то  голос  більше  нічого.
А  серце  б’ється  —  ожива,
Як  їх  почує.
Липень  2022  р.

Довідка.  Відомо,  що  Московія  появилася,  приблизно    в  1250-1300  роках  з  народів  Угрофінів  і  Азітаів,  за  накзом  татаро-монгольського  князя  Менгу-Тімра,  була  улусом  Золотої  Орди  і  ніякого  відношення  до  слов’ян  вони  не  мають.
Слово  Моск  означає  —  брудна  вода,  болото,  сирість.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2022

24 лютого, поновлено

Вже  треті  півні  проспівали,
І  Зірка  вранішня  зійшла.
Ще  люди  всі  відпочивали.
Вже  повним  ходом  йшла  війна.

Війною  небо  потемніло
Гул  сирени,  всюди  дим...
Кругом  плавилось,  горіло.
Здригнувся  світ.  Що  стало  з  ним?

Люди  зойкнули  від  болю,
Від  жаху  світ  увесь  тремтів.
Ставали  люди  в  бій  без  зброї,
Ніхто  вмирати  не  хотів.

Москалі  ж  залізним  валом,
Громлять  села  і  міста
Чинять  ґвалт,  що  не  пристало,
Як  тисяч  літ  назад  орда.

Так  що  ми  винні  москалям?
Ми    вільна  Україна!
А  вони  війною  вдячні  нам,
І  ллється  кров  людська  невинна..
24  лютого  2022  р.
(  вдячний  Валентині  Ланевич)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2022

24 лютого

Вже  треті  півні  проспівали,
Зірка  вранішня  зійшла.
Ще  люди  всі  відпочивали.
Уже  повним  ходом  йде  війна.

І  ось  небо  потемніло
Чутно  зриви,  спалахи,  дим
І  враз  кругом  все  горіло.
Світ  здригнувся.  Що  стало  з  ним?

Люди  зойкнули  від  болю,
Аж  світ  увесь  затремтів.
Люди  встали  без  зброї  до  бою,
Хоча  вмирати  ніхто  не  хотів.

А  московіти  залізним  валом,
Громлять  села  і  міста
І  грабують,  і  гвалтують  що  попало,
Як  з  тисячоліття  в  давнину  орда.

В  чом  же  люди  світу  винні?
Це  що,  Третя  світова  війна?
І  знають  всі,  що  Московією  правлять  свині,
Але  чашу  горя  люди  всі  зіп'ють  до  дна.
24  лютого  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022

Один день літа

Верба  схилилась  на  рікою,
Ранок  прохолодою  свіжить
І  шепоче  нишком  з  осокою,
Верба  з  тихим  вітром  гомонить.

Мої  віти  колихаєш,
Не  раз  туманом  заросиш.
Ти  вітер  і  вільно  все  гуляєш,
І  що  раз  до  мене  прилетиш.

І  всякий  раз  ляскаєш,
Дощем  поллєш  і  ген  у  світи.
Мене  на  річці  залишаєш,
Мій  світ  довкілля  берегти.

Я  по  над  лугами  височію,
І  по  над  калинових  кущів,
Сонця  промені  стрічаю,
Хор  пташиний  і  солов’їв.

По  обіді  сонце  сяє
І  смілива  дітвора
У  воду  з  гілок  стрибає
Сміху,  радості  й  добра.
Липень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2022

Почалося

Сонце  сяє,  небо  синє
Веснянкою  аромат  п'янить.
А  що  ще  людині  треба?
В  мирі  й  радості  жить.

Творити  добро  й  любити,
Що  б  не  знали  ми  біди.
Діточок  ростити,
Що  б  був  мир  на  завжди.

В  одну  мить  все  змішалось
І  палає  все  вогнем.
Бомби  гучно  розривались
Завалювали  людей  живцем.

Тривожний  чутно  звук  сирени.
Це  початок  війни.
Не  підготували  люди  схрони,  
Бо  сказали,  що  в  мирі  з  ворогом  ми.

Так  що,  чини  війну  проспали,
Чи  може  треба  так  було.
Супротив  люди  з  прапорами  стали
І  призупинили  Московське  зло.

А  там  і  воїни  поспіли,
Негайно  виконав  приказ.
Вогнем  й  мечем  рашистів  били,
Рашист  тікав  та  все  ж  поцупив  унітаз.
Червень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2022

Синьо-Жовтий прапор

Прапор,  Герб  і  Гімн  -  це  неодмінні  атрибути  Держави,  разом  з  мовою  формується  нація.  
Опишу  про  Прапор  тезисно.
Національні  кольори  —  синій  й  жовтий,  вони  є  національним  атрибутом  Держави,  які  відомі  з  ранньої  культури  життя  слов’ян  (українців),  а  використання  цих  кольорів  більше  відомо  з  1710  року  на  стягах  Війську  Запорізького  війська.
1803  році  синьо-жовті  кольори  на  прапорах  використовували  Чорноморське  козацьке  військо.
25  червня  1848  році  жовто-синій  Прапор  був  вивішений  на  Львівській  ратуші  Королівства  Галичини  й  Володимирії.
З  1917  по  1921  роки  був  синьо-жовтий  Прапор  Української  Народної  Республіки  й  Української  Держави.
З  1918  по  1919  роках    синьо-жовтий  Прапор  був  в  Карпатській  Україні.
В  першій  конституції  Української  держави  було  ухвалено  Всеукраїнською  Національною  Радою  з  9  -13  травня  1920  року  в  Кам'янець-подільському:
-  Державний  Герб  України  є  Тризуб  золотої  барви  на  синьому  тлі;
-  Державними  барвами  України  є  синьо-жовта.
18  вересня  1991  року  Президія  Верховної  Ради  України  юридично  закріпила    синьо-жовті  біколори  статут  офіційного  Прапора  України.
28  січня  1992  року  Верховна  Рада    офіційно  затвердила  Синьо-Жовтий  стяг  як  Державний  Прапор  України.  23  серпня  щорічно  святкуємо  День  Прапора  України.
Липень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2022

Гімн Прапору Русі-України.

Прапор  Синьо-Жовтий  обгорнув  Україну,
І  теплом  він  обгорнув  кожну  Родину.
І  єднає  всі  народи  у  Вірі  й  Славі,
Нездолана  сила  Духу  у  вільній  державі.

Століттям  москалі  кайдани  кували,
Синьо-Жовтий  Прапор  в  кайданах  тримали.
В  боротьбі  за  Прапор  голови  поклали
І  кайдани  москалів  навіки  розірвали.

Синьо-жовтий  прапор  -  символ  України,
Здобували  ми  його  в  лихій  годині.
Всім  народом  Прапор  освячали,
Гімни  перемоги  з  радістю  співали.

Синій  колір  -  ясне  Небо,  жовтий  —  промінь  Сонця,
А  народ  назвав  той  колір  Небо  і  Пшениця.
Де  б  не  був  ти  в  полі  чи  на  морі,  чи  десь  проживаєш,
Як  побачиш  Прапор    Неньки,  серцем  завмираєш.

Коли  Прапор  височіє,  на  вітру  полоще,
То  в  державі  є  потужна  сила  ворогів  потроще.
Прапор    Русі-України  завжди  в  серцях  з  нами,
Ми  непоборні  громадяни  вільної  держави.
Липень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2022

Воїнам присвячується.

Воїни  Слави,  воїни  Добра,
Боронить  Україну  настала  пора.
Вам  шлях  віщають  зорі  світів,
Пам’ять  предків  і  Героїв  Синів.

Ваша  відвага  січових  стрільців,
Звитяжна  хоробрість  славних  козаків.
Звільняйте  Україну,  громіть  ворогів  -
Орків  потворних  з  древніх  віків.

Воїни  Слави,  воїни  Добра,
Величність  і  могутність  вам  з  Роду  дана.
Переможно  крокуйте,  співайте  пісні
Відлуння  кроків  звучать  по  Землі.

Ви  сильні  духом  і  з  вами  весь  світ,
Єдність  народів  для  ворога    гніт.
Гуртом  поборемо  Московську  чуму,
Вона  мирно  жити  не  дала  нікому.

Були  ми  віками  в  полоні    “братів”,
Волю  плекали  ціною  життів.
Нам  Бог  надсилає  зіркову  хвилину,
Що  б  ми  зберегли  Русь-Україну.
Червень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2022

Чи знаєте ви?

Згідно  з  переписом  українського  населення  від  5  грудня  2001  року  стало  відомо:  1.  Україну  населяє  понад  130  різної  нації.
Загальна  сума  населення    48  457  000  млн.
   2.  Нижче  наведу  лише  окремі  приклади  численності  населення  в  Україні.
           З  них  проживають:  -  Українців   37  541  693                (77,8%)
          -  Росіян                8  334  141              (17%)
Білоруси            257  763                  (0,6%)
Кримські  татари          248  193              (0,5%)
-Болгари          204  574                  (0,4%)
-Поляки          144  130
-Євреї          103  591                  
-Татари              73  304                      
-Турки   8  344                                  
-Німці   33  302
-Армяни   99  894
-Караколпаки  117
-Алеути   11/31
Думайте  українці  над  своєю  очевидною  трагедією:
 Не  глуміться  над  собою,  вивчайте  свою  історію,  та  навчайтеся  на  життєвому  досвіді.    
Не  віддавайте  своє  в  чужі  руки.
Не  покладайтеся  на  чужих.
Не  робіть  кумирів  з  обранців.
Не  робіть  з  мови  трагедію.  Україна  неподільна  і  єдина  українська  мова.  
А  в  побуті  розмовляйте  та  співайте  кожний  своєю  рідною  мовою.
Яка  ж  численність  народу  буде  в  Україні  на  кінець  2022  року?  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2022

Чуточку з літопису

.
Чи  несхожа  сьогоденна  агресія  рашистів  на  Україні  з  минулим.  Рашисти  з  того  часу  зависли  у  своїй  дикій  ментальності,  вони  не  помінялися.  
Лише  кілька  фактів  за  часів  СРСР  (комуністичного  режиму),  та  періоду  з  1991  року.
Потрібно  знати  в  обличчя  “старшого  брата”  чи  ворога,  чи  перевертня  -  це  назва  на  ваш  помисел.  Наведу  нижче  лише  деякі  факти  нашої  трагічної  історії  при  комуністичному  режимі.  Також  поставлю  запитання  людям.  
Чому  український  народ  не  вчиться  на  життєвому  досвіді,  чому  забуває  свою  історію  і  чи  знає  своє  коріння?  Відповідно  до  цього  будується  життя,  а  без  знань  своєї  історії  —  це  життя  без  мети.  Людина  стає  прислужником  чужої  віри,  чужому  пану  або  рабом.  Так  хто  ж  ми  є  на  сьогодні?
Дотепер  є  наші  громадяни,  українці,  які  твердо  вірять,  що  росіяни  наші  брати  й  що  потрібно  жити  разом.  Роздивимося  реальні  факти  дій  росіян  до  українців.  Чи  вони  є  наші  брати,  та  чи  вони  старші.  Почнемо  з  часу  початку  1917  року.
Чому  люди  байдужі  до  своєї  Долі.  Не  хочуть  знати  людей  які  привезли  нам  революцію,  що  за  люди  які  були  з  Леніним  і  Сталіним  і  були  в  ЦК  комуністичної  партії.  Там  є  імена,  фамілії,  їхнє  походження.  Вони  давали  накази  й  контролювали  виконання  наказів.  А  виконавці,  це  також  люди  відомі.  А  де  ж  судді,  та  вони  і  є  самі  судді.  А  ви  холопи  хваліть  себе  і  радійте,  що  ми  брати,  ми  партія  ум  і  честь  сучасної  епохи.  Розглянемо  -  чи  це  є  честь  і  ум,  чи  ми  залишаємося  блудні.
1.  22  січня  1918  тестом  четвертого  Універсала,  вперше  було  проголошено  Незалежність  України.  А  9  лютого  1918  року  Ленін  направляє  на  Україну  війська  (близько  3000  тисяч  військових,  три  бронепоїзди,  бронемашини,  40  гармат)  під  командою  Михайла  Муравйова,  якоба  піддержать  повстанців  на  Арсеналі.  З  боями  дійшли  до  Києва.  Військ  оборонних  в  Києві  вже  не  було,  а  з  лівого  берега  Гармати  гатили  безперервно  по  мирному  Києву  майже  три  дні,  знищили  гарматами  сотні  будинків  і  тисячі  мешканців  Києва,  пожежа  була  декілька  днів.  Після  обстрілу  війська  Муравйова  ввійшли  в  Київ,  їм  було  наказано  вбивати  всіх  хахлов  без  винятку.  Був  наказ  знищити  киян  поголовно.  Близько  чотирьох  днів  було  бешкет,  військові  убивали  і  гарбували.  Тисячі  мертвих  тіл  декілька  днів  лежали  на  вулицях  і  в  домах  Києва,  кров  лилася  струмками  вулицями.  Мій  батько  киянини  й  мені  це  розказував.
2.  Постановою  Політбюро  ЦК  ВКП(б)  Росії  від  30  січня  1930  року  “Про  ліквідацію  розкуркулення  і  створення  колгоспів”.  Фактично  це  було  знищення  українського  селянства  (понад  80  процентів  тоді  в  України  були  селяни).  Майже  всіх  селян  називали  кулаками  і  цілі  сім’ї  -  одних  садили  в  тюрму,  інших  висилали  в
13
Казахстан,  Північний  Кавказ,  Дон,  Поволжя,  Сибір.  Всього  було  вислано  понад  6  мільйонів  українців,  загинуло  по  дорогах  1,5  мільйона.  Розкуркулення  продовжувалося  і  в  1936-1939  роки.
3.  Штучні  Голодомори:  1921-1922,  1932-1933,  1946-1947  роки.  Штучні  голодомори  проведено  Радянською  владою  —  комуністами.  Масове  знищення  корінного  українського  сільського  населення  з  ознаками  етнічної  чистки  через  мор  голодом,  конфіскацією  у  селян  і  вивезення  хліба  в  Росію,  Європу  і  Америку.  Голодомори  охватили  всю  Україну  і  райони  Росії  куди  були  вислані  українці  -  це  Сибір,  Казахстан,  Північний  Кавказ,  Дон.  Це  був  геноцид  української  нації.  В  страшних  муках  з  голоду  вимерло  понад  восьми  мільйонів  українців.  Це  робили  комуністи,  чекісти  з  наказу  ЦК  ВКП(б),  очевидно  є  їхні  імена  і  їх  національна  особливість  цих  людей.  Можливо  і  сьогодні  їхні  прихвосні  працюють  у  вищих  органах.
Особливості  штучного  голодомору  в  33  році.  Заборонено  в’їзд  і  виїзд  з  України  і  в  Україну,  а  в  нутрі  України  заборонено  переміщатися,  були  кордони  з  охороною  КГБ,  міліції,  армії.  Служителям  і  робочім  в  городах    всіх  рівнів  давали  пайки.  Ці  події  голодоморів  мені  розказували  мої  батьки.
 Ще  одне,  сільське  населення  не  мало  паспортів  до  1972  року,  тобто  були  кріпаки.
4.  Репресії  ворогів  революції  виявляли  і  знищували  впродовж  72  роки  існування  комуністів  в  СРСР.  Десятки  мільйонів  громадян  наповняли  ГУЛАГ,  тюрми.  Потім  їх  реабілітували,  як  невинних.  А  хто  за  це  відповість,  це  ж  робили  живі  люди,  комуністи.  Комуністичний  режим  потрібно  судити  міжнародним  судом.  
Один  з  прикладів,  в1937  році  в  урочище  Сандармох  капітаном  НКВС  Михайлом  Матвеєвим  масово  було  розстріляно  1112  репресованих  з  української  інтелігенції,  із  загального  числа  1825.  Інших  топили  в  баржах.  А  в  Биківнянських  могилах  поховано  близько  75  тисяч  жертв  Сталінського  режиму.  І  таких  безліч............!
Також  Радянська  комуністична  влада  тобто,  Сталінська  влада  розв'язала  війну  1941-1945  роках.  (Шукайте  самі  правду  і  вам  засвітить  Сонце.)  Війна  два  рази  прокотилася  по  Україні,  коли  наступали  німці  і  коли  відступали.  Убито  воїнів  українців  2,5  мільйони,  громадян  українців  вісім  мільйонів.  Спалені  села,  порушені  міста.    
Поминаю,  в  Бабиному  Яру  в  Києві  німцями  розстріляно  українців  понад  60  тисяч,  євреїв  згідно  з  сучасною  інформацією  30  тисяч.  Царство  небесне  всі  загиблим.  
А  22  червня  1944  року  за  наказом  0078/42  “Про  ліквідацію  саботажу  на  Україні”  підписаний  Жуковим  і  Берія,  щоб  депортувати  всіх,  поголовно  українців,  як  зрадників  в  Сибір  в  одну  ніч  і  всіх  зразу.  І  в  1944  таки  почали  виконувати  наказ  і  було  відправлено  декілька  вагонів  наших  громадян,  потом  зразу  ж  отямилися.  Скоріше  злякалися,  що  не  встигнуть.
  5.  Розглянемо  режим  Путіна,  які  війни  вела  Росія  починаючи  з1991  року:  
-  Молдова  Придністров’я  1992  рік,  Абхазія,  1992-1993  роки,  Осетія  1991-1992,  Абхазія-Осетія  2008,  Таджикистан  1992-1997,  Чечня  1994-1996,  Чечня-Дагестан  1999-2009,  Сирія  2015,  Україна  2014-  2021.  До  уваги  не  висвітлюю  Європейські  події.  
14
2  вересня  2019  року  за  наказу  Путіна  ФСБ  Росії    в  Беслані  вогнеметами  “Джаміля”,  РПШ  і  РПГ-18  “Муха”  обстріляли  школу  і  було  вбито  334  школярів.  Так  звільняли  заручників  від  терористів.
4-16  вересня  1999  року  були  зірвані  житлові  будинки  в  Москві,  Владивостоці,  Буйнакске  загинуло  307  мешканців  1700  травмовано  різної  тяжесті.  Звалили  на  чеченців  і  почалася  війна  Росії  з  Чечнею.
23-26  жовтня  2002  році  в  Москві,  театрі  на  Дубровці,  під  час  в  концерту  мюзиклу  Норд-Осту  було  вбито  174  відвідувачі  і  34  терористи,  Їх  травили  анестетичним  газом,  людина  втрачає  свідомість,  маючи  наркотичний  афект.  Людей  добивали  відважні  російські  бійці.  В  полон  нікого  не  взяли,  кому  потрібні  свідки.  Путін  сказав:  Будемо  мочити  всіх  без  розбору  в  сартірах.  Це  дуже  коротенький  діагноз  російському  ‘брату’.  
Люди,  цінуйте  своє  життя:  Україна,  це  не  Росія.
Травень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2022

Зоряний путь

Бог  звернувшись  до  нас:
Ви  в  Мені,  а  Я  у  вас,
Я  дух  в  серцях  живущих,
Я  є  світло  в  переді  ідущих.
Я  вогонь  й  незгасиме  горіння,
По  смерті  вашій,  Я  воскресіння.

Я  вас  створив,  дав  пристрасті  різні,
Вільну  Волю  й  пороки  капризні.
В  любові  й  радості  ви  змогли  жити,
В  почуттях  задоволені  й  не  грішити.
І  не  просіть  в  Мене  прощення,
Нечесно  прожив  —  це  твої  прогрішення.

Якщо  не  відчув  Мене  ти  на  природі,
Чи  при  любій  життєвій  нагоді.
Не  відчув  Мене  в  горах,  лісах,
Біля  річок  на  їх  берегах.
Не  відчувши  Мене  коли  милу  цілуєш,
В  храмах  й  книжках  ти  за  Мене  забудеш.  

Мене  не  вини  за  нечесне  життя,
Твоїм  гріхам  нема  воріття.
Мене  не  проси,  щоб  щось  тобі  дав,
Вільну  Волю  ти  з  колиски  придбав.
Не  проси  прощення,  не  взивай  жалю.
Просто,  Я  тебе  люблю.

Я  знаю  все,  що  було  й  що  може  настати,
Про  Мене  людині  заказано  знати.
Не  гріти  там  Сонцю  й  зіркам  не  світити,
Звідтіль  не  вернутися,  а  там  Мені  жити.
Лиш  частку  Мою  для  живих  зміг  віддати,
Де  Доля  вершить,  де  Сонцю  світати.
2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2022

Чотири пори року

Вже  весна  стрічає  літо,
Осипа  травичку  білим  квітом.
Духмяним  ароматом  полонить
І  літо  до  весни  спішить.

 Весняний  аромат  вдихнути,
Сонечко  в  плоди  налити,
Розсипати  різно-квіти,
Що  б  раділи  дорослі  й  діти.

Що  б  врожаї  були  пудові,
І  картопляні  й  гарбузові.
Що  б  було  все  до  столу,
Що  збирається  в  комору.

Швидко  літечко  промчало,
Врожаї  вже  всі  зібрали.
Поля  готують  на  зяб,  пари
До  наступної  весни.

Осінь  з  літечком  зустрілись,
У  віночки  різні  нарядились.
Осінь  стелить  жовті  листа,
Щоб  зимі  була  колиска.

Зима  завіє,  завихрює.
Морозенко  залютує.
Землі  будуть  сняться  сни,
До  ласкавої  весни.
Травень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2022

Ми переможемо зло.

Україно,  ти  квітучий  сад
Де  колосяться  буйні  ниви,
Різнонаціональний  твій  народ,
У  Вірі  й  Дружбі  вони  щасливі.

Пісні  лунають,  сміх  дітей.
Весняні  пахнуть  квіти.
На  мить  притихнув  соловей,
На  світанку  вдарили  гармати.

Ракети,  танки,  літаки  -
Ревіло  все  і  всюди.
Палали  хати  й  садки,
В  попелі  змішались  люди.

Залізним  валом  орда  прийшла,
Російські  варвари  —  солдати,
Громили  села  і  міста  до  тла,
Помістя  стали  грабувати.

Грабували  все  підряд  -
Одежу,  унітази  й  машини.
Гвалтували  дівчаток  і  хлоп'ят,
Його  рідня  прощала  ці  провини.

Катували  простих  людей,
В  затилок  їм  стріляли.
Вбивали  жінок  й  дітей
Стареньких  також  не  минали.

Не  довго  ворог  лютував,
Прийшла  йому  кончина.
Український  воїн  грудьми  став,
Орду  лавини  зупинила.

У  цій  Священній  боротьбі
За  Віру,  Правду  й  Свободу.
Українці  встали,  вже  не  самі,
А  з  підтримкою  всесвітнього  народу.
Травень  2022  р.
ps.  Чи  є  такий  народ,  що  з  дуру
             прийме  варварську  російську  культуру.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2022

Дивовижний світ

Весна  прийшла,  весна  прийшла
У  квіт  сади  вона  вдягла.
Все  квітне,  все  буяє
Весна  природу  пробуждає.

Луги  покрились  різноквіттям,
Лани  зросли  зеленим  житом.
В  зелений  лист  ліси    вдяглися,
Дивовижно  світ  змінився.

П'янкі  в  повітрі    аромати,
Жасмин,  вишня  й  квітка  м'ята,
Яблуневий  й  сливовий,
Черемшини  й  полиновий.

Різнобарвні  квіткограї,
Хор  пташиний  не  змовкає.
Линуть  різні  голоси,
Дивовижної  краси.

Світ  у  квіти  оповився,
Ніби  Бог  до  нас  спустився.
Спів  пташок  в  саду,  в  гаю,
Ніби  я  живу  в  Раю.
Квітень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2022

З нами перемога

У  відлунні  канонад  не  спить  Вкраїна,
І  сирени  розтинають  тишину.
До  бою  встала  вся  Родина
За  Землю,  дім  і  за  свою  сім'ю.

Колони  залізяччя  з  москалями,
Під  корінь  нищать  села  і  міста.
Затремтіли  проліски  з  житами,
Що,  тільки  що,  з  під  снігу  вироста.

Весняний  сад  з  набухлими  бруньками,
На  згарищі  стрічає  весну.  
Нечутно  сміху  поміж  діточками!
Для  кого  ж  я  весною  зацвіту?

Калина  зеленіє,  та  нема  вже  хати,
Бузок  піднявся  з  під  руїн.
Та  не  радіє  з  діточками  мати,
І  не  почують  більше  солов'їв.

Піднялися  в  небо  вони  зорею,
Сповіщати  перемоги  шлях.
Єдність  наша  і  єдність  з  Землею,
Непереможний  наш  народ  тепер    і  в  віках.
Квітень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2022

Голос України.

О,  Народе  Великий,
Тобою  пишається  Вкраїна.
Єдиний  ти  й  многоликий,
І  я  у  вас  одна  єдина.

Не  раз  попелом  покрита,
Не  раз  горіла  я  в  вогні.
Кров'ю  вкраїнців  полита,
За  нашу  Волю  в  боротьбі.

Кожний  раз  я  воскресала
На  попелищах  ворогів,
Міць  в  боях  я  гартувала
Славних  дочок  і  синів.

Не  довіряйте  більше  кату,
Він  війною  на  нас  напав,
Бувши  за  ”старшого  брата”.
Весь  народ  проти  повстав.

Ти  Народ  гостинний,  дружний
З  любов'ю  до  Матінки-Землі.
В  єдності  ти  непорушний,
Мир  бережете  в  дружбі  і  любові.
18  березня  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2022

Ми переможемо

Знов  Московія  проклята
Полонить  Україну  хоче.
Вони  хижаки-звірята
Духовно  незрячі.  

Вони  взяли  в  руки  зброю
І  спалили  мою  хату.
Не  маю  я  спокою
Відомщу  я  кату.

За  домівку,  за  родину,  
Що  земельку  топчуть.  
Москалів  доб'єм  до  згину
І  не  будуть  світ  морочить.

Ми  боремося  за  Свободу
З  піснею  в  серці.
Бо  не  має  кращого  Роду,
Ми  всі  Українці.

13  березня  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2022

Ворог не пройде

З  Росії  залпи  загриміли,
Без  оголошення  війни.
Народ  піднявся  України,
Батьки,  доньки  й  сини.

Не  бажали  нагороди,
Користі  ніхто  не  мав.
Піднялися  в  бій  народи,
Щоб  тиран  російський  впав.

Сила  духа  до  свободи,
Серця  сповнені  надій.
Руками  зупиняли  танки,  гради
На  смерть  йшли  у  бій.

За  Україну,  за  родину  
Ми  громили  ворогів,
За  отчий  дім,  до  згину
Топимо  його  в  його  крові.
3  березня  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2022

Послание русскому народу.

Кремль  обитель  ада,
Обитель  зла  и  сатаны.
Русские  цари  его  чадо,
Коммунисты  его  сыны.

Кровавый  Путин  это  демон,
По  призванию  кегебист.
Крови  русской  ему  мало,
Украину  топчет  как  садист.

И  пьёт  кровь  в  православных,
Пьёт  кровь  в  их  друзей.
Послал  орду  на  бой  кровавый,
Сынов  российских  матерей.

А  что  российские  народы,
Благословили  путь  войне.
Они  не  знают  путь  свободы,
Приказам  верны  сатане.

С  нами  Бог,  Дружба  народов
Орду  Московскую  истребить.
Ми  будем  Знаменем  Свободы,
Свободный  народ  не  победить.
Январь  2022  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941470
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.03.2022

Русские хотят войны?

Хотят  русские  войны!
Спросите  вы  в  русской  жены.
Спросите  вы  в  русских  солдат,
Что  под  берёзами  лежат
И  вам  ответят  их  сыны,
Мы  русские,  хотим  войны!
Чтоб  кровь  лилась  в  детей
И  слёзы  вдов  и  матерей,
Чтоб  украинский  вымер  Род,
Его  заменит  наш  народ.

Расширяем  мы  страну
И  мы  придумали  войну.
Чтобы  люди  всей  земли,
Ни  спать,  ни  петь  не  смогли,
И  пусть  не  дремлет  Нью-Йорк,  Париж
В  нас  ракеты,  наш  престиж.
Не  видать  вам  больше  сны.
Хотят  русские  войны!

Мы  только  умеем  воевать,
На  мир  нам  только  наплевать.
В  нас  война  в  роду  й  в  крови,
Чуток  урвать  чужой  земли
И  покорить  чужой  народ.
Никто  нас  дальше  не  пошлёт,
В  мире  мы  одни  сильны.
Хотят  русские  войны!
Февраль  2022  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940128
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.02.2022

Чуточку історії.

Черпаю  знання  історії  з  книг  древнього  вчення  слов’ян.
Ми  слов'яни  народжені  Богом  на  своїй  Землі  й  вона  є  наша  споконвіку.  
 Нас,  слов’ян,  створив  Бог  своїми  перстами,  поселив  на  тернах  сучасної  України.  Скинув  з  Неба  плуг,  ковальське  знаряддя  й  навчив  порати  Землю  й  ковальству,  відкрив  духовний  світ  Роду,  ввів  літочислення,  заклав  Божественне  начало  й  знання  космосу.  
Я  зроблю  невеликий  огляд,  з  відомих  джерел  про  життя  древніх  слов’ян  за  багато  тисячоліть  до  нашої  ери  й  до  прийняття  християнства.  Хочу  пізнати  —  хто  ми  були  й  хто  ми  є.
Я  просто  спираюся  на  факти  мною  вичитані  й  хочу  зрозуміти  історію  предків    слов’ян.
Опис  про  віру  слов’ян.
Слов’яни  славили  Триглава,  який  дав  тому  Роду  божеське  начало  і  це  є  всьому  Роду  криниця  і  з  тієї  водиці  п’ючи  живемо.
 Слов’яни  славили  Троїцю  —  це  Зоряний  Закон  слов’ян-русичів.
Перша  Троїця:
-  Закон  творіння  Всесвіту  Всевишнім  Богом,  Його  сином  Сварогом  і  Духом  Святим;
Друга  Троїця:  
-  Закон  будови  Всесвіту  ПРАВА,  ЯВА,  НАВА;
Третя  Троїця:
-Закон  Роду  буття  ЯВА,  творіння,  Закон  Велеса.
Четверта  Троїця:
Закон  Коляди  Дар,  це  явлення  про  Велике  Зоряне  Коло,  коло  життя  людей,  коло  Всесвіту,  коло  Богів,  життя  по  календарі  літа  (часу).  Увага,  цей  календар  діяв  до  наших  часів  не  втратив  ні  секунди  світового  часу.
Цар  Петро  1  його  скасував  і  ще  будуть  сотні  ударів  московітами  по  знищенню  пам'яттю  слов’янського  Роду  аж  до  поточного  часу.
Слов’яни  вірили  в  єдиного  Всевишнього  Творця  Всесвіту,  а  також  у  проявленого  Бога  через  природні  явища  і  називали  їх  Богами  і  Божествами  -  духи  повітря,  струмки,  ріки,  ліси  й  так  дальше
Наведу  приклади  їх  назв:  Першобог,  Сварог,  Дажбог,  Велес,  Перун,  Світовід,  Коляди,  Купала,  Білобог,  Чорнобог,  Мокош,  Рарог  і  так  дальші.  Богів  й  божеств  у  них  було  декілька  сотень.  І  вони  цим  жили,  говорили  мовою  Богів  й  природи.
 Їхнє  життя  проводилося  по  закону  всесвіту  ПРАВА,  земного  життя  по  закону    ЯВА,  і  закону  смерті  НАВА.  Тобто  -  коло  життя  по  божому,  коло  життя  по  земному  і  коло  смерті  і  душа  повертається  до  Бога,  а  потом  на  Землю.  
Слов’яни-русичі  були  вільною  природо-божественною  расою,  вони  не  просили,  а  славили  Єдиного  Бога  й  славили  Божества  природного  земного  й  космічного  світу,  жили  по  календарю,  який  подарував  їм  Бог  Коляди  Дар.  Від  цього  ввійшло  розуміння  слово  календар  й  коляда,  які  були  ще  до  нової  ери.  
У  слов’ян  була  здорова  благородна  культура,  не  затьмарена  соціальним  життям  людської  рівності.  Вони  берегли  кревність  Роду,  в  цьому  бачили  міцність  його  виживання,  свою  природну  науку  і  філософію.

Зверніть  увагу,  древні  слов’яни  вірили  тільки  в  єдиного  Бога  й  Божества,    а  не  в  придуманих  людьми  святих,  вони  не  знали  слово  гріх  й  пекло.
А  інші  народи  придумали    гріх,  пекло,  заповіді  -  тому,  що  таке  було  в  них  життя  і  потрібно  було  їм  оправдовуватися  перед  Богом,  чи  перед  своєю  совістю  очищатися.  
Читаючи  Біблію  й  історичні  книги  хочу  зрозуміти,  чи  є  істина  в  нашому  сучасному  житті,  чи  ми  овечки  бездумні,  та  що  ми  знаємо  про  історію  свого  Роду.  Чи  ми  просто  затуркані  раби.  Нам  кажуть  що  завгодно,  а  ми  віримо  й  вірністю  відповідаємо.
Єврейські  ремесляники  й  риболови,  які  не  вміли  ні  читати,  ні  писати,  названі  апостолами,  нам  православнім  принесли  єврейську  християнську  віру  й  молитви.  І  ми  це  прийняли.  Я  пишу  те  що  читав.
Фактично  апостоли  і  їх  ученики  ліквідували  православний  слов’янський  природний  світ,  древню  віру  й  ідеї,  перенаправили  наше  призначення.  Ми  ніби  під  контролем  віри  чужого  народу  з  їхніми  властивостями  й  традиціями.  
Та  є  одна  пред  осторога  в  сучасній  вірі:
1.  В  Біблії  сказано,  хто  хулить  на  Святий  Дух  (Бога)  гріх  не  прощається  і  будете  вічно  горіть  в  пеклі.
2.  А    це  у  вірі  слов’ян.
Син  Бога  Всевишнього  Сварог  сказав:
“Ви  недбало  ставилися  до  своїх  Богів  так,  бо  є  одні  перед  ворогом”.
Ось  така  колізія  двох  поколінь.
Напоминаю  -  буддисти,  кришнаїти  й  деякі  другі  віри  не  залишили  своїх  Богів.  А  що  буде  з  ними  коли  Бог  Ісус  судити  буде  людей.  
Читайте  Об’явлення  св.  Івана  Богослова  й  можливо  зрозумієте  хто  ви  є.
 А  що  ми  зробили  в  нашому  житті?  
Чи  ви  знаєте  древню  і  свою  сучасну  історію  свого  Роду?  Забули!  
Ми  сотні  років  находимося  під  ярмом  Московії,  що  чужі  люди  принесли  нам  чужу  утопічну  комуністичну  антирелігійну  ідеологію,  яка  принесла  українському  народу  три  голодомори,  репресії,  війни,  розкуркулення,  Гулаги,    десятки  мільйонів  погибших,  невинно  убієнних  українців.  Це  скоріше  був  геноцид  українському  народу,  особливий  удар  був  нанесений  селянам.
Не  знання  прошлого  свого  Роду,  немає  майбутнього.
Та  й  на  сьогодення  історія  слов’янського  Роду  затьмарена,  а  наша  щоденна  історія  втопилася  в  комуністичній  заразі  й  вакханалії.  Свою  Долю  ми  віддаємо  завсігда  в  чужі  руки  на  поталу,  а  наше  серце  обмануте  й  охололо.  
Наше  життя  було  б  по  іншому,  не  таке  затьмарене.  Чи  не  подібні  ми  на  ведмедя,  який  був  випущений  на  волю,  а  він  щораз  повертався  в  клітку.  Тому  що,  коли  він  був  у  клітці  його  гарно  годували.
А  нас  годують  не  Духовним  життям,  а  чим  попало  і  брехнею,  і  обіцянками.  Ми  клюнули  наживу  лукавства,  проковтнули  її  й  щасливі  в  словоблудстві.  Що  хочуть  те  й  роблять  з  нами.  А  ми  живемо  у  своїй  Україні,  на  своїй  Землі  й  облапошані  духовно  й  матеріально  і  радіємо  ніби  прихвосні.
 На  мій  погляд,  ми  пустили  під  откіс  рухомий  поїзд  в  якому  живемо  -  Україну,  свій  Рід,  мову,  рідну  пісню  й  себе.
Хочу  попередити,  я  пишу  про  те  що  пізнав,  не  ревізую  і  не  нехтую  християнською  вірою.  Я  в  ній  народився  й  пройду  з  нею  своє  життя.  
Та  хто  знає,  що  буде.  Думайте.
2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2022

Ревність півня

В  нас  був  півень  розбишака,
До  курей  не  можна  підійти.
І  кидався  як  собака,
Клювком  вдарить,  то  крильми.

Мама  квочку  підсипала,
Яєць  було  десятка  два
І  два  гусячі  поклала,
Що  б  гусочка  була.

Та  не  так  склалось  діло,
До  кладки  півня  чорт  приніс.
Подивився  гордо,  сміло
І  враз  змінився  ніби  біс.

Кукурікнув  та  й  запнувся
І  швидко  до  курятника  злетів.
Ґвалт  в  курятнику  зчинився,
Курей  ганяв  він  як  хотів.

По  курятнику  носився,
Що  курка  з  гусаком  була.
І  на  курках  злобно  мстився,
Ніби  курка  від  гуся  яйце  знесла.

Ті  два  яйця  були  ж  Гусині,
Ревність  півня  дойняла.
Люди,  будьте  щирі  й  милі,
Доля  ж  вірність  вам  дала.

Тож  не  глумитесь  над  собою,
Не  завдавайте  людям  болю.
2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022

Жіноча пристрасть.

(Пробачте  жінки,  я  цю  розмову  нечаяно  почув)
Я  є  жінка  сексапільна
І  кругом  вродлива.
І  в  роботі  я  мобільна.
Заміжня  й  щаслива.

Одночасно  з  чоловіком
Лягли  разом  спати.
Не  злипались  мої  очі,
Щось  хотілось  і  цей  час  мати.

Пригорнулась  до  милого,
Його  гладжу  й  цілую.
А  йому  нідочого,
Та  й  у  вус  не  дує.

Щоб  мені  зробити,  що  сказати?
Та  й  з  дуру  стала  лепетати:
-Приступай,  коханий,  до  своєї  роботи,
Бо  ж  настали  радісні  минути.
Та  мій  милий  не  дотямив  про  мої    турботи,
Він  щось  говорив,  ніби  вода  в  роті.                                .

Ти  що,  мила,  уже  вечір,
Я  відпочиваю,
На  роботі  притомився  і  турботи  маю.
А  в  ранці,  моя  мила,  дров  я  нарубаю
І  води  в  цеберки  поналиваю.
А  ти  хочеш  робить  це  зараз,
Я  тебе  благаю.

Відвернулась  я  до  стінки,
В  серці  злобу  маю.
Було  б  стільки  клопоту?
Я  за  все  прощаю

А  на  другий  вечір,
Лягли  з  милим  спати.
Пригорнувся  він  до  мене,
І  став  мене  цілувати.
Гладить,  ніжить  моє  тіло
Де  рука  хотіла.
Коли  приступив  до  роботи,
Я  від  щастя  мліла.
2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2022

Хвала Півню.

Мамо,  мамо  пора  вставати,
Син  до  мами  гомонить.
Зарано  ще,  не  буде  світати
Ще  наш  півень  досі  спить.

Хіба  півень  Сонце  будить,
Й  тому  ранок  настає.
Космічна  сила  Землю  крутить,
Тоді  ніч  і  день  чередує.

Так  то  так,  розкажу  пригоду,
Що  котилась  по  Землі.
Була  сумна  нагода,
Були  знищені  півні.

Це  було  давно  й  недавно,
Незапам'ятних  часів.
Золоте  було  одне  царство,
Люди  славили  царів.

Промайнув  той  час  їх  слави,
Загордилися  царі.
Щоб  без  шуму  довше  спали,
Були  знищені  півні.

Один  парубок  завзятий,
Півня  в  клітку  заховав.
Півень  був  горлатий.
Хіба  в  неволі  хтось  співав?

Та  ось  сталось,  те  що  сталось,
Чомусь  Сонце  не  встає.
Людям  на  думку  спалось,
Кінець  світу  настає.  

Ніч  до  ночі,  без  світанку,
Не  чутно  Півня,  хоч  вовком  вий.
Нічний  сич  гугукав  без  перестанку
В  димарі,  ніби  домовий.

Пройшов  страх  по  всьому  царстві,
Цар  видає  указ,
Хто  розбудить  Сонце  вранці,
Даю  пів  царства  й  царівну  враз.

Парубок  ходив  по  світу,
Він  так  півня  рятував.
Відпочити  сів  на  прилавку
І  пустив  півня  що  б  гуляв.

Стрепенувши  Півень  крила,
Він  на  дерево  злітав,
Де  й  взялася  в  нього  сила,
Півень  враз  закукурікав.

Все  навколо  зашарілось,
А  на  морі  стався  штиль.
Сонечко  враз  проснулось
І  світати  стало  довкіл.

Що  це!  Парубок  подумав,
Невже  сила  в  Півня  є,
Після  співу  кукуріку,
Сонечко  встає.

Про  півнів  з  того  часу  дбають,
Півням  шану  віддають.
Півні  в  курятнику  порядок  знають,
Кури  яйця  частіше  несуть.

Те  що  сталось,  навіки  осталось,
Сонечко  щодень  встає.
Пів  царства  парубку  дісталось
І  царівна  в  жонах  є.
Січень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2022

Розмова метеликів

Чи  те  правда,  чи  то  снилось,
Чи  насправді  так  було.
Два  метелики  розгомонілись,
Кожний  про  своє  житло.

Один  іншого  питає:
Тебе  раніше  тут  не  було,
Щось  тебе  не  знаю
Ти  залетів  в  моє  кубло.
Я  в  цій  хаті  народився.
Ти  миттєво  появився,
Тут  скрізь  стіни  й  скло.

Я  на  вогник  спокусився,
Його  я  бачив  з  темноти
І  крізь  вікно  до  вас  прибився,
Прошу  мені  допомогти.
Відлетіть  у  світ,  на  волю,
Там  де  сонце  і  вітри,
Там  безкрає  небо  —  лети,  лети.

Що  ти  кажеш  —  простір,  небо
В  моєму  мирі  все  те  є,
І  на  картинах  все  що  треба
І  простір  тут  і  все  моє.
Де  захочу  там  літаю,
Де  захочу  там  сідаю,
Як    світло  включать  то  кружляю,
Мені  навіщо  твої  світи.

Твій  світ  рукотворний
Стіни,  стеля  та  вікно,
І  твій  вік  двотижневий,
Богом  так  тобі  дано.
А  мій  світ  -  це  ясне  сонце,
Небо,  місяць  й  зірки.
Давай  вилетімо  в  віконце,
Там  де  простір,  дерева  й  квітки.

Я  щось  мало  довіряю,
Світу  іншого  нема.
У  своєму  просторі  літаю,
Між  стінами  й  до  вікна.
Ти  не  віриш  я  це  знаю,
Та  мені  не  все  одно,
Я  одне  лише  бажаю,
Глянь  на  Божий  світ  крізь  своє  вікно.
Січень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2022

Осінь зимоньку стрічає

З  мрійним  почуттям  і  з  дрімотою,
Пірнув  в  осінь  з  головою
І  в  уста  пахнула  осінь  золота,
Слабо  прілим  листям  і  травою.

Зачарований  різнобарвною  порою
І  вітерцем  шепочучи  з  листям  і  зі  мною,
Сонцем,  хоча  не  так  вже  гріє,
Золотистим  диском  наді  мною  височіє.

Там  під  небом  кубляться  хмаринки
Темні  дощові,  то  білі  як  перлинки.
Не  часто  осінь  тішить  нас  теплом,
То  дощем  накриє,  то  трусить  сніжком.

Осінь  вкрилася  в  барвисті  шати,
Щоби  зимоньку  в  красі  стрічати.
І  віночок  наділа  з  осінніх  квітків:
Чорнобривців,  хризонтемів,  жоржини  й  айстрів.
Листопад  2021  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2022

Ромашка.

Між  травами  я  народилась,
Купалась  в  ранковій  росі.
Вище  травички  пробилась,
І  красувалася  на  весні.

 До  неба  хотілось  долинуть,
А  там  і  до  сонця  сягнути.
Краще  між  травами  квітнуть,
І  земною  Ромашкою  бути.

Щоб  милуватися  Небом  глибоким
І  купатися  під  теплим  дощем.
Під  сонечком  бути  зігрітим
І  гомоніти  з  вітерцем.

Квітну  я  і  весна  буяє
Поряд  Люпин,  М'ята  і  Дивосил.
І  куди  не  глянеш,    очі  вбирає
Різноквіття  до  небосхилу.
2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2022

Вишиванка Роду

Сорочку  мама  вишивала
Червоні  й  чорні  стіжки,
Мудро  гладдю  вкарбувала
Сучасні  й  пройдені  роки.

Червона  стрічка  —  сила  Сонця,
Жагуча  пристрасть  і  любов.
Чорна  стрічка  —  смуток  серця,
Пам'ять  предків  і  їх  мудрий  зов.

Спадок  Нації  струмилась
На  вишиванці  й  в  серцях,
Сучасне  з  пращурівським  злилось
Символами  й  в  кольорах.

Вишиванка  —  Гордість,  Мрія,
Символ  Роду  й  Оберіг,
Радість,  Воля  і  Надія,
Щоб  нас  ніхто  не  переміг.
2021р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2021

Птахи це радість

У  нас  над  дверима  було  маленьке  віконце,
Заглядував  день  і  вранішнє  сонце.
Розбив  я  нечайно  з  рогатки  шибки,
Почали  гніздиться  у  нас  ластівки,

Батьки  побачили  шкоду,  та  було  запізно
Пташки  гніздо  там  змостили,  це  всім  стало  звісно.
З  часом  батьки  те  вікно  відкривали,  
Коли  ластівки  на  весні  прилітали.

До  гнізда  прилітала  одна  і  та  пара,
Ми  подружились,  пара  рідною  стала.
До  гніздечка  вони  стрімко  літали,
Як  відчинені  двері,  рядом  шмигали..

Коли  зустрінуть  кота,  ґвалту  не  оберешся,
Тривожно  цвірінькотять,  ніби  світ  роздерся.
То  крилом  його  зачепить,  то  клювком  дратує
Тоді  всі  коти  втікають,  пташок  більше  не  турбує.

Сумно  стало,  пташки  більше  не  прилетіли,
Не  видно  й  інших  ластівок,  де  їх  поділи.
Тай  жайворонка  тепер  не  чуть  над  полем,
Нема  пісні  з  під  неба,  серце  обливаєтья  болем.
2021р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2021

Благодать

Вода  шепче,  вода  хлюпоче
То  струмочками  дзюрчить.
Про  людей  вона  хлопоче,
Щоб  людина  могла  пить.

Щоб  дерева  і  травичка
Розквітали  на  весні.
Для  них  є  дощова  водичка
І  роднічки  що  є  в  Землі.

Вода  і  Сонце  відрождають,
Зелений  світ  і  людський.
Дерева  повітря  очищають,
Щоб  процвітав  світ  земний.
2021р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2021

Земля-Планета в опасності

На  безкрайньому  просторі
Де  мільярди  є  зірок
В  космічній  сонячній  системі,
Є  окремий  рукавок,
Земля-Планета  там  родилась,
Блакитним  небом  оповилась
І  шле  тепло  у  світ  зірок.

Величава  і  тендітна,
Промінням  Сонця  обігріта.
Життям  життю  дає  живому
І  істотам,  і  людському.
Та  важка  Доля  її  спіткала
Хай  би  людей  вона  не  знала,
Причина  зла  вони  земному.

Що  для  людей  природа?
Важно  благо  і  нагода.
Звір  не  звір.  Звір  норму  знає,
Баланс  в  природі  він  тримає.
А  ти  насититися  ніяк  не  можеш
Гребеш,  руйнуєш  і  не  відродиш,
Що  по  твоїй  волі  занепадає.

Занедбали  чисті  ріки,  моря,  океани.
Та  чи  люди  ви  є  добрі,  ви  є  погани.
Повітря  забруднили,  землю  хімікатом,
Та  ще  забруднили  в  радіоактивний  атом,
Бо  жадоба  гріє  серце,  хоче  буть  багатим.
Зупинись,  бо  все  не  можна  мати.
Дана  Богом  нам  Земля,  щоб  про  неї  дбати.
2021р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2021

Зимонька-зима

Ось  грудень  в  двір  заходить,
По  листопаду  шелестить.  
Де-інде  снігом  припорошить,
Зимою  тіло  холодить.

Бува  відступить,  теплом  повіє
Ніби  вдихнув  зимний  дух.
Про  тепло  людина  мріє,
І  одіває  наверх  кожух.


В  грудні  дні  все  коротіють,
Ночі  темні  й  затяжні.
Та  люди  вдячні  й  радіють
Конькам,  санчатам  і  лижні.

Січень,  лютий  завихрює,
В  лід  водойми  закує.
Нас  це  не  хвилює,
На  лижню  й  коньки  стаєм.

З  гірки  снігом  пронесемось,
На  санчатах  із  дітьми
І  в  курган  із  снігу  впремось  -
Сміху,  радості  від  зими.
2021р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2021

Ворона — сусідка.

Ворона  до  нас  прилітає  щоранку
І  сяде  на  поручнях  ганку.
Уважно  загляне  в  небо  у  квартиру:
-Чи  люди  дадуть  хліба  чи  сиру.

Та  ми  без  вагання,
Хліб  і  сир  кладемо  з  бажанням.
Не  зразу  ворона  з'їдає  поклажу:
-Чи  може  воронам  раніше  покаже?

Не  стала  чекати.  Взяла  хлібину,
В  дзьобик  поклала,  ніби  в  торбину
І  там  примостила  кусочок  сиру.
Полетіла  з  сніданком  додому  з  миром.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932698
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 02.12.2021

Метаморфоза жінок

Жінки  кохані  й  загадкові
Коли  вбрані  вони  чудові.
Мужчини  знають  в  жіноцтві  толк,
Вони  в  полоні  від  чар  жінок.

Та  що  сталося  з  жінками?
Чи  скучають  за  чоловіками,
Чи  їх  чари  полонили,
Що  своє  тіло  оголили.

Оголили  живота,
Видна  пуповина,
Груди  більше  половина.
Оголена  спина  аж  до  ягодиці,
І  видно  з  під-низу  обидві  сідниці.
Ще  придумали  вбрання
Тіло  обгорта  в  об  тяжку,
Видно  прорізи,  горби
Як  відбиток  на  промокатку.

Ми  дивились  на  спокусу,  аж  серце  тремтіло
Вилазили  на  лоб  очі,  ніби  щось  хотіли.
Надивились,  наситились  на  їх  різне  тіло,
Тай  набридло,  наїлися  і  більше  не  кортіло.

Я  не  хочу  наклепати  на  тіло  жіноче,
Краще  б  одному  належало,  тепер  всім  хто  хоче.
І  спотворене  кохання  не  є  чоловіче,
Бо  інстинкт  тепер  вирує,  аж  вилазять  очі.
2021.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2021

Жінки — оберіг

Немає  гарніше  за  жінок,
На  нашій  голубій  планеті.
Вони  букет  живих  квіток,
Завжди  в  жіночому  секреті.

Вони  приховують  вбранням
Принаду,  що  манить  і  лоскоче
І  будить  серце  з  почуттям,
Душа  марить  і  любити  хоче.

І  любов  непрошено  зайде,
Власна  буде  над  тобою.
Світ  розкриється  і  розцвіте
Небесною  музою  і  земною.

І  приклоняємся  до  їх  ніг,
Кохання  даримо  в  нагороду.
Жінки  в  житті  —  оберіг
Миру  і  людському  роду.
2021р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2021

На пам'ять українцю

Наша  Ненька,  Русь-Україна,  нам  дана  Богом  в  рівній  долі  і  на  вічно.  Вона  належить  народові  і  ніхто  не  має  права  ні  продавати,  ні  купувати.
Продасте  землю  —  продасте  душу.  Будете  кріпаки,  раби.
Продаж  землі,  як  і  комуністична  зараза  чуже  нашій  нації,  це  чуже.  Воно  приводить  до  знищення  державності  України,  це  елемент  геноциду  нації.
Наразі  в  народі  зубожіння,  мільйони  труднодоступних  людей  за  границею  шукають  кращої  долі,  правителі  здали  московії  Крим,  Донецьк,  Луганськ,  продовжується  війна,  а  в  цей  час  вороги  придумали  продавать  землю.  Продасте  землю  —  продасте  Русь-Україну,  продасте  Мову  і  нашу  Пісню.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2021

Вимираючі села.

Село  —  це  мовина  колиска,
В  селі  лунає  солов'їний  спів
Одягнено  в  калинове  намисто
Купається  в  морі  квітів  і  садів.

Немов  чума  по  селах  прокотилась,
Чи  вихор  чар  уніс  людей.
Тисячі  сіл  в  ізгоях  залишились,
Безмовні  привиди  відчинених  дверей.

Хати  покинуті  й  забуті,
Залишилося  незаймане  майно.
Ніби  господар  вийшов  покурити
І  залишив  недопите  вино.

На  вікнах  шторки  не  заслонні,
На  образах  розшиті  рушники.
На  столах  обруски  вишивані,
На  кухні  вимиті  миски.

Висять  на  стінах  фотокартки
Шкільних  років,  весільних  і  батьків
І  чекають,  що  рідня  прийде  до  хати,
Та  марно,  тьма  пройшла  неходжених  років.

Сиротою  стала  Земля-Мати,
Немає  топтаних  стежок,  доріг.
Ніхто  не  прийде  вже  до  хати,
На  забутий  батьківський  поріг.
Листопад  2021р.
Обрусок  —  синонім  скатерки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2021