Знову осінь буденно
Дерева колише,
Укриває задимленим золотом
Я відчуваю: зима у потилицю дише,
Та не хочуть здаватись остиглі поля.
Пташенята у вирій
Не всі відлетіли,
Цвірінькочуть синички
На всі голоси!
Мов бальзам, в наші душі вливаються сили,
Щоби їх і мороз,
Мов чума, не скосив.
Пісню осені
Вітер кругом порозносить,
Крикне: "Годі курчат
рахувати малих!"
І хмаринок-сестричок
Люб'язно попросить:
" Так зробіть, щоб цей спів
На землі не затих..."
Прекрасна лірика. Особливо фінал вірша. "Так зробіть, щоб цей спів
Гарний Ваш вітер - ТРУДИТЬСЯ 
