Дивлюся часто я в вікно,
Ловлю я погляд осені.
Думки в нас різні всеодно,
Приходять незапрошені.
І кожен ранок ти не та,
Краса повільно тане.
Зима холодна наступа,
Так швидко все ж нагряне!
І в час холодної зими,
Я думаю про тебе.
Не вкриють білі килими,
Душевні ці потреби:
Згадати голос ніжний твій,
Гарячих рук стискання.
Почути в котрий раз: Я - твій!
В очах одне і теж питання.
Душа твоя все буде ждать,
Чеканнями сповита.
Не буде мрія покидать,
Що буде спрагле літо.
І стане все на своє місце,
Думки вже будуть кольорові.
І порадіє знову серце,
Бо дочекалося любові...
Душа твоя все буде ждать,
Не буде мрія покидать.
Думки все будуть кольорові,
Бо дочекалися любові...
Мило, гарно, трепетно та зворушливо, дорога Надюшко! Рада зустрічі з Вами! Чомусь давно не зустрічались... Море Вам щастя, гори удачі і океан кохання! БРАВО!
Чарівні рядочки. Найсміливіші наймиліші думки хай збуваються, в кольоровому щасливому літечку.
А серцю вашому - сили і наснаги творити такі чудові твори.