Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: САМОТНЯ МАТИ - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Владимир Мищенко, 25.12.2012 - 22:18
Александр, Бога ради, простите за моё столь длительное отсутствие и молчание - тому были свои причины. Благодарю Вас и за предложение опубликовать свои стихи на украинском языке. А что касается перевода, то я мог бы доверить его Вам или, к примеру, Ольге Шнуренко (мне очень нравится и её пейзажная лирика). Относительно украинцев, живущих в Питере или пишущих на украинском языке, хочу переговорить с создательницей первого в России музея Анны Ахматовой ("Анна Ахматова. Серебряный век") Валентиной Андреевной Биличенко. Но обо всём этом - в личке. Ещё раз извиняюсь за долгое молчание! Спасибо.
Владимир Мищенко, 29.11.2012 - 14:06
Да, Александр, имею. Этой осенью у меня вышел поэтический сборник "Времена года". Если возникнет желание, могу выслать.
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Книгами (хоча б електронними варіантами) ми обміняємось. СПАСИБІ за пропозицію. ![]() До речі про "Пори року": В цьому році за сприяння міжнародного літературно-художнього журналу "Склянка Часу" (читачам України, Росії, Німеччини та Австрії) вийшло чотири числа альманаху "Скіфія-2012" - ВЕСНА - ЛІТО - ОСІНЬ - ЗИМА (вийде в грудні). Це збірники приблизно по 500 сторінок. Саме там друкуються й вірші та мала проза й російською мовою. Видавництво в м. Канів. Я представлений по шість-сім сторінок в кожному числі. То, може, так би мовити, зустрінемось в наступних числах журналу чи альманахів? Ще одне питання-пропозиція. Оце саме розмовляв з другом з Луганська, письменником, професором педуніверситету й заступником редактора журналу "Бахмутський Шлях". Хочемо друкувати українців, які проживають в Росії але віршують українською. Що на це відповісте? Перекладати міг би і я, але не про це тут йдеться. Якби сам автор писав чи вже себе переклав. А чи немає у Вас саме таких цікавих знайомих, що пишуть українською. До речі, ось і таке пропоную: Є в Лубнах літоб"єднання й літературна газета "Ліра", то надсилайте мені добірочку віршів і я організую друк. Редактором там, як і головою літературного об"єднання, письменник Олександр Міщенко. Є й моя доволі пристойна (благодійна) газета "РІДНОКРАЙ" - історико-краєзнавче та літературно-мистецьке видання. Та коштів бракне, тому дуже рідко видається. А в "Ліру" можете представити вірші російською. Озивайтесь, нам є про що спілкуватись. Як то кажуть, БУДЬМО ЩЕ! ![]() ![]() Владимир Мищенко, 16.11.2012 - 18:59
МАМЕУже месяц, как пишу тебе письмо, А вернее – только собираюсь. Если скажешь, «это не смешно», Соглашусь с тобою и раскаюсь. Знаешь, я в одном себя виню, Хоть от этого, увы, не стало слаще, Что опять, который раз на дню, Открываешь ты пустой почтовый ящик. *** Сыновья! Щадите матерей, Им ведь так немного в жизни надо. Будьте к ним хоть чуточку добрей, Письма ваши - им уже награда. 1993, Санкт-Петербург. P.S. Благо, сейчас Skype выручает. Но живого общения и он заменит! Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за теплі, щиросердні вірші. ![]() А книжечку свою маєте? Й не одну б Вам вже годилось мати. ![]() Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таке життя. І не хочеш - раниш. ![]() ![]() Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Важка правда, болюча... Тут прикрасами не втішишся. ![]() ![]() Анатолійович, 14.08.2012 - 18:53
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Типова картина. Писана давно, коли ще топили вуліллям більше ніж "газували", а поштові ящики частіше були повними. Запис вийшов неякісним, та й другий рядок підправив. Перечитаю згодом. Ще кілька десятків озвучу й робитиму диск. ![]() Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДЯКУЮ. ![]() Була це й пісня. Була, як і багато інших - не вижила самодіяльно без грошей. ![]() ![]() Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я коли давненько читав цей вірш мамі, вона тулилась до мене і хвалила-дякувала... А батько-фронтовик помер значно раніше. ![]() ![]() Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Болюча одинокість, ой болюча... ![]() ![]() Томаров Сергей, 14.08.2012 - 11:22
Хорошо написали. ![]() Дверь в хату к маме,как всегда открыта И дремлет у порога рыжий кот... Герань в окошке по утру полита, Старушка-мама на крылечке ждет. Ждет почтальона с весточкой от сына, А вдруг, сыночек, все же прилетит... Но, почтальон опять проходит мимо И вновь у мамы сердце защемит. А в доме свежим хлебом пахнет с медом, Кувшин заполнен теплым молоком... Соседка к ней заходит мимоходом И песнь поет сверчок под потолком. А мама ждет, не забывай про маму. Она все понимает и простит... Пишите иногда, пусть и помалу, Скучает мать и по ночам не спит. Віталій Назарук, 14.08.2012 - 11:01
Приїдь, мій синочку, сусіди хворіють,Я тиждень у хаті знаходжусь сама. І квіти померзли, перина не гріє, Поліночка дров вже у хаті нема. Я знаю, тобі тепер вже не до мене, Та в мене в житті ти зостався один. Колись ти мене називав - моя нене, Моя був надія і люблячий син. Я пенсію, сину, для тебе складаю, Поститися мушу - достатків нема... Я скоро помру… То приїдь, я благаю, Бо я в цілім світі лишилась одна. А як же їм жити далі?... ![]() ![]() Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І дедалі важче. Муки народні. Боси благородні... ![]() Крилата (Любов Пікас), 14.08.2012 - 10:04
Сумно. Коржі пече, по воду ходить. В стару плиту дрівця вкида... А діти ж де? Чом не приходять? Їм віддала усе життя! ![]() ![]() ![]() |
|
![]()
|