Я знаю, що ти приходив,
До серця мого стукав, стукав,
Та я Тебе не запросив -
Тепер в житті моїм розпука.
Тепер лиш сльози і печаль,
Лиш смуток, і журба, і туга.
Та я зніму оцю вуаль
І потішу Тебе, як друга.
"Мене, мій Господи, прости,
Прости мені, Ісусе любий,
Твою любов тепер завжди
Ношу у серці я повсюди.
Я став, Ісусе, на твій шлях,
І хочу йти лиш за тобою,
А був, немов невільний птах,
Що у житті не мав спокою.
А потім в небо полетів
І впив чашу цю блаженну.
"О, Боже мій, я полюбив,
І я навіки вже спасенний."
Я став, Ісусе, на твій шлях,
І хочу йти лиш за тобою
Сильні відважні слова - вибір дороги, що веде до спасіння.
Гарні твої, Оксанко, духовні твори і розважання. Відчувається Ісус справді став тобі другом!
