Оригінал - http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264388
Пливе спокійно місяць срібний,
Затихла пташка у саду,
Тобі лиш спокій не потрібний,
Бо прагнеш відвести біду.
Закрити хочеш все собою:
І біль, і розпач, і печаль.
Ніколи не була слабкою,
Саму себе в усім не жаль.
Живеш для інших – для народу,
Для нас, для внуків дорогих,
Не ради слави й нагороди,
А щоб лунав довкола сміх.
Моя ти нене сизокрила,
В твоїх очах завжди любов!
Добро мені, голубко мила,
Вплітала в коси між дібров.
Довіру, вдячність, серцю милу,
Вшивала в платтячка малі,
Про вірність і кохання силу
Співала у ранковій млі.
Пливи спокійно місяченьку,
Співайте пташечки, летіть!
До милої моєї неньки
Любов на крилах донесіть
Надзвичайно раді!
Маэстро!!!
Дякую, Алик! 
