По небосхилу, в горизонту яму,
котиться сонце, мов гарбуз городом,
а вечір відкриває зорям браму,
виходить місяць молодий зі сходу,
шукає наречену в очереті,
там, де русалки ніжаться під вечір,
як півень заспіває пісню втретє
та сон на вії упаде малечі,
шукати мавки підуть собі жертву
і тут заблудлим душам не до жартів…
ще сонця тінь у прах не перетерта,
а Коляда уже стоїть на варті.
01.10.26р.
