Ми з Ярославом були знайомі десь з 2012 року. Познайомив нас поет Олексій Тичко (пішов в засвіти в 2021 році). Олексій тоді започаткував сайт для творчих людей «Натхнення». У нас склався своєрідний мистецький тріумвірат – я на вірші Ярослава (бувало і на тексти інших авторів) писав музику, Ярослав пісню виконував і записував в студії, а Олексій робив на пісню відеоряд і виставляв його на своїй сторінці в YouTube. (Посилання на них можна знайти на сайтах «Клуб Поезії», «Поетичні Майстерні», «Натхнення» та інших.)
Ярослав Олегович був солістом-бандуристом Національної заслуженої капели бандуристів України імені Георгія Майбороди, належав до Національної спілки кобзарів України. Разом з тим, як він мені зізнавався, Ярослав хотів розвивати неокобзарський напрямок - відроджувати, пропагувати розвиток і створювати україномовні твори в жанрі міського романсу, шансону, естрадної пісні ліричної та лірично-інтимної тематики.
Я поділяв його прагнення і за ці роки в нашому творчому доробку назбиралося близько сотні пісень.
Ярослав доклав зусиль, щоб три десятка наших пісень вийшли на двох компакт-дисках - "Вишиванка" (2013 р.), "Українська незабудка" (2014р.)
Там представлено пісні в різних пісенних жанрах. В цих в збірниках є і пісні-романси («Туга», «Світло кохання», «Реквієм кохання»), пісні в народному стилі («Українська незабудка»), художні пісні («Венеціанська баркарола»), патріотичні пісні («Героям слава»), пісні-пародії («Любов і традиції»), жартівливі пісні («Па-де-де на хвилях», « Міліціонерка»), пісня-буфонада («Арія березневого кота»), пісні, які можна віднести до жанру шансону («Таксі шансон», «Осіння дефіляда») чи шансонетки(«Вчора ти взяла», «Ла-Ла-Лариса») і навіть «блатної» пісні («Відрадний», « Бомжацький дон»).
Ярослава всі знали, як багатогранну творчу особистість. Він був членом Національної спілки письменників (НСПУ) та Національної спілки журналістів (НСЖУ), творчої спілки «Асоціація діячів естрадного мистецтва України».
У творчому доробку митця — сім поетичних збірок та історичні нариси «Кобзарська Січ». Він подолав сврєрідний поетичний еверест - написав дві корони сонетів "Світло кохання" і "Танець ендорфінів". (В кожній короні по 226 сонетів – титанічна творча праця.)
Прощавай, друже Ярославе.
Світла пам'ять!
Царство небесне, вічний спокій і світла пам'ять нашому талановитому другу одноклубнику...
Царства Небесного Ярославу. Вам - співчуття 
