Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Григорівна: Березень - ВІРШ

Ой, березень, березень. Буйний, примхливий, То лагідний, теплий, то в холод верта. Так він же юнак - молодий, несміливий, Невпевнений, зовсім не знає життя. Синочка ясного зима народила, Ростила та пестила, вчила добра, Та час невблаганний, зима вже безсила, Старенькій у вічність відходить пора. А юна весна то в вікно заглядає, То сонячним зайчиком хитро моргне, Дзвінкими струмками пісень заспіває, Веселкою звабить, теплом обійме. Розгублений березень і полохливий, Хоч матері жалко, та дівка миліш. До неньки пригорнеться - холодом віє, До милої юнки - відразу тепліш. Відступить від березня зимонька-мати, Бо хоче, щоб синові добре було. Полине юнак, щоб весну наздогнати, Зустрінуться, і запанує тепло!