1-24
Братська могила
ЧЕРВНЕВА НІЧ -1941 РОКУ.
Червнева ніч, ще люди спали,
Країна сонною була,
Коли фашистські бомби впали,
Десь на околиці села.
І запалали по країні
Міста, містечка, хутори.
На голови людей невпинно,
Смерть сипалася із гори.
Крізь пожарища, плач, прокльони,
До нас у дім прийшла війна.
Життя людей, скількох мільйонів,
З собою забере вона.
Чума коричнева загрозу,
Несла з собою, горе й жах.
Червоне військо раз по разу,
Що день на нових рубежах.
Відходило із України
Тамуючи і біль і гнів,
Бо залишали тут родини,
На милість, лютих, ворогів.
Та не скорилася країна,
Диктату кованих чобіт.
До бою стали всі єдино,
Щоб скинуть ненависний гніт.
З загарбниками воювала,
Також і армія УПА .
Чому ж тоді вона діждала ,
Лише ганебного стовпа?
Чому від тебе Батьківщино,
Така невдячність та хула?
Вони ж стояла до загину,
Щоб ти щасливою була.
Щоб ти соборна й незалежна
Жила – загинули вони!
Вшануй героїв як належно –
Це ж твої дочки і сини!
|
ПСЕВДОНІМ: євген уткін
ДАТА: 15.02.2013
Повідомлення: 0
Обговорення |
|
|
Урочище Шумейкове поблизу Лохвиці
В УРОЧИЩІ ШУМЕЙКОВЕ до дня перемоги присвячується
Однією з трагічних сторінок історії Великої Вітчизняної війни стало Шумейкове урочище, що знаходиться за 15 кілометрів від Лохвиці
20 вересня 1941 року тут потрапила в оточення колона штабу Південно-Західного фронту та Військової Ради. Намагаючись вийти з фашистського кільця, в низовині склали голови близько 800 радянських солдат. Із зброєю в руках разом із ними цього дня загинули начальник штабу В. Тупіков та член Військової Ради фронту М. Бурмістенко. В урочищі, біля джерельця, поліг смертю хоробрих смертельно поранений кулею й розривом ворожої міни командувач Південно-Західним фронтом, Герой Радянського Союзу, генерал-полковник Михайло Петрович Кирпонос.
В УРОЧИЩІ ШУМЕЙКОВЕ
Не грім гуркотів на межі небокраю.
Не вітер і не буревій.
В полях Полтавщини, гримить ,не стихає
Кривавий із ворогом бій.
Жита й пшениці над Сулою палали,
В пекельному вирі війни,
За тебе вмирали , життя віддавали ,
Твої , Україно, сини.
Ні кроку назад! Циркуляри й накази
Неначе «домокловий меч»
Коричнева грізна, фашистська зараза ,
З боків попереду з-за пліч.
І не розірвати солдатам облогу,
В кошмарі усе шкереберть .
Депеші летять – та не про допомогу,
А грізні – стояти на смерть.
Тріщать кулемети, рокочуть гармати.
Земля мов кривавий заміс.
В жахливому пеклі конають солдати ,
І плаче розстріляний ліс.
Цю землю ласкають тумани і роси.
Тут в тяжкім кривавім бою.
Загинули в битві бійці Кирпоноса,
За волю і гідність свою
На тім бойовищі зростають берізки.
Солдат у граніті стоїть.
І свято чатують святі обеліски,
Навіки зупинену мить.
Євген Уткін
|
ПСЕВДОНІМ: євген уткін
ДАТА: 15.02.2013
Повідомлення: 0
Обговорення |
|
| | | |
Моє рідне місто Лохвиця
ПІСНЯ ПРО РІДНЕ МІСТО
Коли в синім небі, мов срібне намисто,
Засвітяться зорі ясні
На вулицях нашого, рідного, міста
Засяють блакитні вогні.
Приспів
Місто моє над рікою,
У солов’їних садах,
Де б не бував я ,ти завжди зі мною,
В спогадах, в мріях, у снах
Де б доля мене у світах не чекала –
У Лохвиці мій оберіг.
І Лохвиця радо – завжди зустрічала
З далеких ,чи близьких, доріг.
Приспів
Можливо є кращі міста і містечка,
Та все ж рік за роком поспІль,
У Лохвицю любу – у рідне гніздечко,
Злітаємось ,ми, звідусіль.
Приспів
Квітуй моє місто у злагоді й мирі.
Краяни, щасливо живіть
І на Україні, у дружній родині
Нащадкам добро
|
ПСЕВДОНІМ: євген уткін
ДАТА: 15.02.2013
Повідомлення: 0
Обговорення |
|
|
Зустріч однокласників
перелаз
Згадались теплі соловїнні ночі
Старенька хата, ліса, перелаз
Немов весна твої зелені очі –
В десятий ми тоді ходили клас
Згадалось як блукали між зірками
І як за руки вперше узялись
Літа, що промайнули поміж нами
Мережкою в чарунки заплелись
Ми розійшлися кожен своїм шляхом
На згадку фотокартки та листи
З роками усвідомили із жахом,
Що вже давно попалені мости
Що вже давно пішли від нас в минуле
Слова, цілунки,мрії,почуття
А як зустрілися то призабуле
Знов повернулося із забуття
Знов пригадались соловїнні ночі
Старенька хата,ліса, перелаз
Немов весна твої зелені очі
В десятий ми тоді ходили клас.
|
ПСЕВДОНІМ: євген уткін
ДАТА: 18.12.2012
Повідомлення: 0
Обговорення |
|
| | | |
Фоьклорний самодіяльний народний ансамбль;Пісенне джерело; Лохвицького районного будинку культури.
|
ПСЕВДОНІМ: євген уткін
ДАТА: 18.12.2012
Повідомлення: 2
Обговорення |
|
|
|
| | | | |
|
|
|
| | | |
Чарують сади білопінні
Лелека десь юнь стереже.
І знову немов наречені
Яблуні кличуть мене.
Жіночий склад самодіяльного народного ,фолькльорного ансамблю "Пісенне джерело" м. Лохвиця.
|
ПСЕВДОНІМ: євген уткін
ДАТА: 18.12.2012
Повідомлення: 0
Обговорення |
|
|
|
| | | | |
|
|
Пам"ятник Григорію Савичу Сковороді — українському философу, поету, педагогу в м. Лохвиця.
|
ПСЕВДОНІМ: євген уткін
ДАТА: 18.12.2012
Повідомлення: 0
Обговорення |
|
| | | | |
|
|
Благовіщенський храм у місті Лохвиці, що на полтавщині.
|
ПСЕВДОНІМ: євген уткін
ДАТА: 01.04.2011
Повідомлення: 4
Обговорення |
|
| | | |
МАМА
матері
Тобі вклоняюсь вдячно до землі,
За ночі, що недоспані роками,
За хліб святий – що маю на столі,
За ласку, за твою турботу мамо.
Приспів
Мамо, мамо рідненька .
Ти допоможеш завжди,
Ти і зігрієш, і пожалієш,
І порятуєш з біди
Повиростали дочки та сини,
Уже щебечуть весело онуки,
Тобі ж, тривожні , й досі сняться сни
І спокою твої не знають руки
Приспів
Ти постаріла – роки вже не ті
Давно вже, чорної коси немає,
Та не загасло серце у путі –
Воно яскравим полум’ям палає
|
ПСЕВДОНІМ: євген уткін
ДАТА: 04.03.2011
Повідомлення: 4
Обговорення |
|
|
|
| | | | |
1-24
|
|
