Ириша: То моя Вам порада, шановний Олексо, читати лише написане українською, якщо Вас так ображає щось, написане іншою мовою. Чому ж Ви, допустимо, не прокоментували мій вірш українською мовою? Сприймайте поезію через той зміст, який вона доносить до свого читача, а не вишукуйти подвійне дно там, де його нема. І моє Вам побажання бути саме патріотом, а то Ваші фразочки \"Ви ж, Ірино, не бажаєте своїй країні поразки в цій війні?\" під віршем, який написаний про музику (дарма, що російською мовою), звучать не патріотично, а з замашками нацизму. А то ми з піною біля рота кричимо, що нікого не притісняємо за мовною ознакою, Ви ж своїми коментарями доводите зворотнє. Українці якраз тим і відрізняються від нації окупантів: ми - люди, а не звірі; ми - освічені європейці, а не безграмотна орда; ми - добрі, працьовиті, ерудовані, вміємо критично мислити, докопуємось до причин і робимо висновки, а не тупо слідуємо якимось гаслам, не аналізуючи, не думаючи.
Чи Ви за принципом \"Бий своїх, щоб чужі боялися\"? Тоді я Вас запевнюю, що Ви обрали не ту мішень, бо я спілкуюся українською і безмежно люблю свою Батьківщину, хоч і не зараховую всих підряд в категорію \"твердолобих русофілів\". Я знаю багато людей, які задля перемоги роблять більше, ніж інші, щиро ненавидять загарбників, але розмовляють російською мовою, бо так розмовляли все життя. І я не збираюся за це плювати їм в обличчя, бо вони в свої 50-60 років точно не почнуть перелаштовуватися розмовляти українською. Бо я, як педагог, знаю, що це нелегко. Оскільки, щоб почати розмовляти українською, треба почати нею думати, формулювати відповіді, і, бажано, щоб оточення у тебе було україномовне. А у нашому прикордонні, на превеликий жаль, на 10 осіб лише 2 розмовляють українською в побуті. Молоді легше перелаштуватися.
Щодо Вашого \"Невідомо, оденче, як Ви їх екзаменували\" - екзаменували мене, бо в мене диплом філолога.
Ириша: Дуже жаль, що Ви, якраз, прокоментували те, що написано російською. А щодо мови окупанта, то там 70% того наброду навіть нею не володіють. Ті ж самі буряти і чеченці, як приклад.
До того ж, виривати слова з контексту вірша теж не дуже чемно. Там вони ніякого стосунку до мови не мають.
Плюс до всього, я не нав\'язую нікому вибір щодо того, якою мовою розмовляти між собою, якою читати. Але я за те, щоб усі, хто живе в Україні і вважає себе українцем знали українську мову, хотіли нею розмовляти. Я точно за те, щоб наш народ судив інших за вчинки, а не за колір шкіри, віросповідання, національність, орієнтацію чи мову, якою вони розмовляють. Бо це точно неправильно.
При цьому скажу, що я краще знаю рідну мову, ніж більшість, хто закидає мене подібними коментарями.
Ириша: А я вважаю, що будь яка мова - прекрасна, і не має ніякого стосунку до ворожнечі між народами, колись братніми. А ворожою може бути будь-яка мова, тільки от залежно від того, що нею написано. Це моя особиста думка.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Спасибо большое. Будем стараться
