звичайно,я над тим не задумувалась ще,хоча неозначає якщо б все продовжити до ранку і продовжити в розумінні сюжет вірша,щоб вони могли проснутись хочаб разом,то Лг в вірші була б самою щасливішоююі їй більше нічого б не хотілось,банально)
є маленьке але..це не перше кохання,яке там згадують все житт.Це інше,це просто саме ТА людина,..я хотіла тут вже пофілософствувати))але боюсь що це дуже довго пояснювати)))тому,це просто прагнення,до спорідненості,скажем так Чорний котику
)
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
тримай в лапки ромашки,і все буде добре,і дякую за розуміння,інколи воно теж потрібне 
)) <img src=){kind=small}
але це вже не має ніякого значення,все що лишається мені,це ховати лише свій же погляд...і грати роль</span></td></tr></table><br><br><table border=0 cellpadding=3 cellspacing=1 bgcolor=#F57979 width=80%><TR bgcolor=#FFF1E3><TD COLSPAN=3><IMG SRC=){kind=link}
, ми все розуміємо і самовільно здаємось...</td></tr><tr><td bgcolor=#FFFFFF align=center valign=top>23.12.2011 - 10:16</td><td bgcolor=#FFFFFF><img border=0 align=middle src=img/answ.gif width=19 height=21> <span class=answ>ми виправдовуємо самі себе завжи...інколи самі спогади цього варті,хоча і свідомо знаєш,що потім,ті самі спогади будуть так ятрити все,шо одною стороною хотілось би їх позбутись,тому що від них боляче,а з іншої розумієш,що без тих самих спогадів якщо нечайно все забудеш то робиться страшно.вони ж такі важливі...</span></td></tr></table><br><br><table border=0 cellpadding=3 cellspacing=1 bgcolor=#F57979 width=80%><TR bgcolor=#FFF1E3><TD COLSPAN=3><IMG SRC=){kind=link}
і можливо ти прав,на рахунок того що в коханні губиться все,а в дружбі...хоча я скажу що хороші стосунки базуються на дружбі це як фондамент. <img src=){kind=link}
