Сирко: дуже гарно!Особливо сподобалось:Між будинком й небом кілька слів.
Там завмерла вічність, наче в кадрі.
Сонно марить стародавній Львів.
я із ним, завмерла в білій ватрі... Якось дивно ввечері самій
задивлятись у серця хмаркові,
домальовувати чудернацьких змій
в вуличках туманних і казкових. і ще:
Сирко: але можна вимуштрувати строки
Так, Тарасе! Все тепер, як було "під паном".
Краще б ми жили, Тарасе, вже під клятим ханом.
Тоді було не солодко, та ще мали волю:
Не хилили свої спини, під чиюсь долоню.
А тепер - все продали, честь свою зганьбили.
- «Де ж то зраді, гіркій зраді,вас, синки, навчили?»
- За копійку віддавати України душу.
Ні, Тарасе, - краще спи, бо ж як ти порушиш мирний сон
То божа кара упаде «на діти».
Вони мати свою бідну рішили зганьбити.
Ганьба ж їм! Свята правда хай їх покарає!
За матусю, що сьогодні - в злиднях погибає!
Чи ж то вам не стидно їй в очі зазирати?
Коли квіти… До ТАРАСА несете у свято?
Ні… не соромно, бо гроші очі замастили!
Гроші, гроші…із дітей собак поробили.
Сирко: повертайтесь.. поки ще стоїть над землею хата.
Доки ще жива у хатинці мати.
Повертайтесь, рідні діти, на свою Вкраїну,
Бо за рік чи два може все загинуть.