Veliara: Про цю війну справді неможливо не писати. Особливо боляче, що через корисливі ідеї Кремля гинуть найкращі наші хлопці. Навіть коли настане мир, спогади про цей жах нічим не зітруться...
Veliara: У нас цілі плантації тих ялинок повикидали. Така ж сумна картина. Мені здається, це якесь звірство, особливо у наш час, коли можна купити відмінний пластиковий замінник. Шкода живої природи, яку нищать просто для короткочасної втіхи...
Veliara: Сумна правда. Хочеться вірити, що скоро цей жах скінчиться, хоча з пам\'яті таке вже нічим не зітреш. Гарно написали за наших захисників, молодих хлопців, у яких могло б бути попереду ціле життя, але, на жаль.... Залишається тільки молитися і вірити, що мир таки настане. Поезія прекрасна. Змушує задуматися. Натхнення Вам, Людмило!
Veliara: Дякую, Єлено! Отой соловей виник мабуть того, шо вірш писався ще весною. Наслухалася його тьохкання Втім, перечитала вірш і не можу не погодитися, дійсно кінцівку трохи змазала. Треба виправити на щось типу : \" І лиш Морфей пісні хмільні співав\". Ну або щось таке.
Veliara: Вірш дуже сильний, під час прочитання мимоволі згадуєш оті жахіття, які нині відбуваються. Будемо сподіватися, шо скоро все замириться, хоча у спогадах та клята війна житиме до скону
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Дякую за коментар, заходьте ще 
Беріть, дарую! 
Втім, перечитала вірш і не можу не погодитися, дійсно кінцівку трохи змазала. Треба виправити на щось типу : \" І лиш Морфей пісні хмільні співав\". Ну або щось таке. 