Наташа Бруснікіна: Дякую дуже,Вадиме, Вам за коментарі і за підтримку! І взагалі, добре, що ВИ Є!
Щодо нортона, ноу комментс (його коментарі говорять самі за себе)), просто))
Наташа Бруснікіна: "Так світло йти крізь темну ніч удвох.
Дзвенить луна кантати зорепаду..."
Яскраво уявляється картина
Дуже сподобалось-
"Бог є любов. Цим світом править Бог."
А отже, цим світом править Любов?
Згодна з Вами повністю
Наташа Бруснікіна: Колись вже Вам, здається, писала, та повторюся, що слова у Ваших віршах, як теплі хвильки в морі, приємно лоскочуть і до них хочеться повертатися.
А Серце це бездонний і безбережний океан, як своє так і те, що поряд з нами б\'ється, в якому ми плаваємо без маяків, покладаючись то на зорі, то на вітер, а найчастіше наосліп і навмання.
Наташа Бруснікіна: Таак) життєво)
Та з заміжжям за такого, хто не єднає, а обриває, особисто я (не та я, що з благенькою Нокією) б не поспішала))
P.S. за таких не заміж треба виходити, а викидати з життя, як благеньку Нокію в смітник аеропорта (в так званій транзитній зоні)). І Ваша ЛГ правильно зробила))
Люблю close-to-life вірші) дякую Вам!
Наташа Бруснікіна: Можна одразу для надійності й благеньку Nokia викинути перед рейсом на Хітроу
Сподобалась Ваша відчайдушність у вірші, чомусь вона мені нагадала таку ж мою ще колись в далекі часи, коли в мене була теж перша благенька Nokia з зелено-чорним екраном і з полинялими смс-ками)) Тепер коли екрани кольорові і є відео-зв\'язок, смс-ки, певно, невдовзі зникнуть, як зникли паперові листи) не буде що стирати) буде менше клопоту) Хоч в серці все одно ніхто не придумає опцію стирання почуттів) тому не переймайтеся, як кажуть, дон\'т воррі, бі хеппі!))
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
