макарчук: Добрий день. Пане Артуре, а ми могли б зустрітися з Вами у Франківську на початку жовтня? Р. S. Пишу тут, щоб привернути увагу до твору. А відповідати можна в особисті
макарчук: Дякую. Я, сумська дівчинка, яка уявила себе в Маріуполі. Хоча Суми мали всі шанси стати таким самим Маріуполем. І теж мали своє горе, хай і не в такій мірі
макарчук: Я Вас прям нещодавно згадувала Цей текст - творче завдання на тему дорослішання. Клуб анонімних авторів, Суми. Я хотіла написати верлібр. Але вийшов не верлібр а вотетовотвсьо. Причому трішки схоже на цикл віршів Юлії Ілюхи \"мої жінки\". В неї кожен вірр починається зі слів \"Жінка, яка
..\". Хоча, можливо, схоже лише в цьому. Бо це мій досвід. Мої сльози у 5 років Мої суїцидальні думки , які миттю вивітрюються у випадку реальної небезпеки. Напевне, після 24 лютого жодного разу щось подібне в голову не приходило. Головний підсумок року - я жива. Облога, евакуація, повернення
макарчук: Ні, не надто жалкую. Суто констатую факт. Я взагалі намагаюся не жалкувати за тим, що не виправиш. А тут саме той випадок. Дороги розійшлися, сторінку перегорнула - живу далі.
макарчук: зверніть увагу на дату написання. А зустріч таки сталася. У вересні аж. І аж у Гданську, хоч планувалася в березні у Львові І так - за якраз пройшов дощ перед тим І нічого особливо гарного з того не вийшло. Грифелі таки зламалися
макарчук: Для мене рак не порожній звук. Бабуся, дідусь, свекор, тітка - причина смерті. А 2021 - дві операції в мене (підозра) і одна в мами (3 стадія). Мама здорова , я теж. Але страшна ж яка хвороба Стільки в тому році надивилася і натерпілася
макарчук: дякую. Ризикую отримати: \"Тобі схвальний відгук пишуть, а ти вумнічаєш\", але хочу трішки поправити Ваш вірш-відповідь:
Було:
(0 Стало краще? Та ні, гірше..
(09) В синіх жилочках на зап\'ясті
(09) Так же само пульсують вірші,
(0 Та без нього нема щастя...
Стало:
(09) Стало краще? Та ні, ще гірше..
(09) В синіх жилочках на зап\'ясті
(09) Так же само пульсують вірші,
(09) Та без нього немає щастя...
А так - ДЯКУЮ! Як алаверди Історія написання: на велелюдному святі Незалежності розминулися з однією людиною. От друзі мої його бачили, а мені не зустрівся. Зв\"язок жахливий був - я не додзвонилася. І там мені стало порожньо в тисячному натовпі і в мільйонному Києві...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Дякую за відгук! 
І "Газелла про втомленого солдата" то для мене 
велика 
Стільки в тому році надивилася і натерпілася 
Стало краще? Та ні, гірше..
Історія написання: на велелюдному святі Незалежності розминулися з однією людиною. От друзі мої його бачили, а мені не зустрівся. Зв\"язок жахливий був - я не додзвонилася. І там мені стало порожньо в тисячному натовпі і в мільйонному Києві...