Ольга Калина: Це-моє дитинство. Я була маленькою, але досі пам\"ятаю ті гостинці від зайчика, якого дідусь зустрів по дорозі і той передав спеціально для його онуків. І дійсно, ті кусочки хліба, принесені з морозу і вже трішки засохлі і замерзлі, здавались такими смачними, що ми з задоволення чекали ті гостинці. Мабуть, на той час в дідуся не було коштів, щоб купити дітям цукерків, а може їх ще і не було в продажі. Дякую за відгук!
Ольга Калина: Час уже вийти з підпілля і заявити про себе. Якщо є власна думка. то відкрито про це говорити. Можливо знайдуться однодумці. Подивилась Вашу сторінку на Фейсбуці і мені не сподобалось.. Нема людини: ні прізвиша, ні імені, ні фото. І одні політичні інтриги.. Вибачте, але попрошу на мою сторінку більше нічого не виставляти.
29.06.2025 - 15:23
Кожен розуміє іншого в міру свого розвитку, чи самовпевненості, як самозвеличення...
Розумний шукає в Інеті та знаходить, як я от тебе -- пустодзвін без рими та думки справжнього поета від серця ти є.
Ти нічого також не вартуєш, без лапувки іншим, якщо нема таланту, а лиш зависть...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Щиро дякую, Олечко, за такий точний висновок! Гарного Вам настрою і приємних снів!
