Dixi: Так сумно...жорстока правда
Потрапим туди,збудуєм кордони-грати,
І вірус ненависті вживим \"чужинцям\" в серця
Підуть в хід слова,пістолети,а потім гармати,
І грудень змиватиме кров із блідого \"лиця\"...
Dixi: Сильно! Аж зуби стискаються....Ви написали \"Досить\", коли мені було 16. А я подібне написала в 2014 вже коли досягла 45 років. Звісно не так майстерно як Ви! http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536051
Dixi: Буває пізно. Я це точно знаю
Коли здається все в минуле відійшло
І раптом звістка, що тебе більше немає...
Завжди болітиме все, що не сказане було
Dixi: Так, зір вихоплює все якось ненароком
Жовток на сковорідці, абрикоси...
Навіть лимон із чаю виглядає жовтим оком
Під стріхою пунктиром світять оси...