Юля Фінковська: якщо про зміст - то сильно і потужно.
але мені більше хочеться говорити про форму, бо вона така неймовірна, така нова і мозаїчна. ніби рими попадали з разків перлів, а нам треба їх щоразу визбирувати.
дуже!
Юля Фінковська: Дуже гарно!
Такий собі кругообіг поетичного натхнення між циклами \"життя-смерть\", і хочеться залишитися у пам\'яті Всесвіту бодай одним вдалим рядком.
Юля Фінковська: щемко Вас читати, люба моя, але разом з тим - втішно. Втішно, що виливаєте біль рядками, а не заганяєте в закапелки душі, де вони болять в сотні разів гірше.
Віримо в краще!
А Ви мені - більше осіння жінка, така тепла і закутана маревом туманів... Щедра і добра...
10.09.2015 - 12:03
ЮЛЮ,
Дякую за такий щедрий відгук!
Я справді тримала БІЛЬ у закапелках душі, а потім не стрималася і народився цей вірш...
Після твоєї фрази про осінню жінку я змінила передостанній рядок і тепер ЖІНКА "занурена у роздумів суцвіття"
Завжди тобі рада...
Чекаю на твої неординарні, унікальні вірші, які я знаю, зріють у твоїй душі!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
cпасибі,приємно 
