Марічка Султана: вот думаю хочу щоб мені написали вірш про кохання до мене хіба такий напише мені та ні сумніваюсь я в цьому та очі сумні виплакані достатньо у болі в душі у серці болить.чекаю я судженого свого за якого молюсь що раз щоб зявився обняв мене та поцілував та вкрав від батьків мене. та хіба є такий та ні нема.що мене він украв де ж то й сміливий суджений коли мені треба його дуже.
Марічка Султана: Ви молодець Пане Тарасе,адже Церква святе з Богом.Хай Бог вам допомагає усьому.і ощасливить вас моментом життя.успіхів у творчості вам.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
зі прошедшим вас новим роком 