Світла(Світлана Імашева): Сильна поезія. Так, вражає сюрреалістична реальність, людство об\'єднав не розум, а спільний страх перед цим вірусом. Людство вимушене переосмислити і змінити спосіб життя. З Вашого дозволу, мої роздуми на цю ж тему:
По світлій вулиці весни
Ступає квітень запізнілий:
Вже сон-трава чарує сни
Й цвіт абрикос рожево-білий…
Бруньками вибухли сади,
Зеленолистом марять віти,
Ми так жадали всі весни,
Аби радіти і любити…
Та щось нуртує навіснЕ
Поміж землею й небесами:
Так снігом-холодом несе
І віє страхом поміж нами…
Жадаєм дива, щоб воскрес,
Весь світ - метання і облога;
І зводим очі до небес,
І просим захисту – у Нього.
Мабуть, судилося одне:
І помудрішати, й пізнати…
Бо конче мусимо себе
Й оцю весну порятувати
По світлій вулиці весни
Простують квітень і надія...
Світла(Світлана Імашева): Дякую Вам! Згідно з тлумачним словником української мови, МЕВА - це чайка МЕ́ВА, и, жін., діал. Чайка. Дві білі меви сидять на березі (Ольга Кобилянська, До світа, 1905, 117); * У порівняннях. Вони танцюють, як дерева, Коли їх вітер нагинає. І кожна дівчина як мева, Коли над хвилями зринає (Дмитро Павличко, Пальмова віть, 1962, 95).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 661.
У моїй інтерпретації МЕВИ-це щось летюче, немов крила птахів... Дякую за увагу до слова
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Як тут не станеш філософом? Дякую !!! 
Сильна поезія. Так, вражає сюрреалістична реальність, людство об\'єднав не розум, а спільний страх перед цим вірусом. Людство вимушене переосмислити і змінити спосіб життя. З Вашого дозволу, мої роздуми на цю ж тему:
Посилання: