Сергій Прокопенко: Дякую, Миколо!Перечитайте. Це цікаво. Дуже рекомендую в перекладах Вільгельма Левіка. Українських перекладів Петрарки і Ронсара існує дуже мало. Але я постараюсь щоб їх було більше!)))
Сергій Прокопенко: Дякую! Мені приємно! Хочу додати дещо до Вашого коментаря. 1.Так, це саме той твір! 2. І Павличко і багато наших поетів частіше за все робили вторинний переклад ( з російської). А більш-менш авторський перекла помножений на ще один більш-менш авторський переклад призводить до значної деформації оригінального контексту. Думаю що річ саме у тім. 3. Мені найбільш довподоби російський переклад Вільгельма Вініаміновича Левіка. Але ж він таки страждає сильним відхиленням від образів у оригіналі. Може саме тому я зробив уже другу спробу прямого перекладу з оригінальної. 4. Можливо Ви і праві - звернення до Творця, це деяка вольність. Але в оригіналі \"благословен\". І я виходив з того, що досить логічно запитати - \"ким благословен?\" Невже самим автором? А в багатьох перекладах звучить взагалі,\"благословляю\", що звучить якось досить безглуздо . Як на мене зовсім нелогічно. Людина тієї епохи покладалась значно більше на благословення Всевишнього ніж на своє особисте благословення своїх почуттів і діянь. До Гегеля і Хайдегера було ще досить далеко . Хоча, не можу не погодитись - прямого звертання до Творця у Петрарки в цьму сонеті немає. Я б сказав, що такі звернення досить нечасті взагалі в цих 366 сонетах. Можливо, тому що Лаура була заміжня. І абсолютно невідомо як Господь ставився до Петраркового кохання Щиро дякую за високу оцінку! Стараюсь і буду стараться надалі!!!
Сергій Прокопенко: Ну вот, Света! И Вы туда же))) Где же тут самоуверенность? ЛГ увидел всё в глазах адресата К тому же - ну как жить без юмора и иронии?)))Улыбка всегда лучше чем гримаса.