Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::



UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 72
Персональный ЧАТ ABIV
Персональный ЧАТ AKM
Персональный ЧАТ Altus Celis
Персональный ЧАТ DVI
Персональный ЧАТ Desert rose
Персональный ЧАТ El DoRaDo
Персональный ЧАТ Fliper
Персональный ЧАТ Gudzyk
Персональный ЧАТ Lu57
Персональный ЧАТ Roman Leschenko
Персональный ЧАТ She said: gray...
Персональный ЧАТ Tom d`Cat
Персональный ЧАТ Ів Ра Марк
Персональный ЧАТ Ілея
Персональный ЧАТ Ірина Полюхович
Персональный ЧАТ Андрій ZNAV
Персональный ЧАТ Богдан Зеленюк
Персональный ЧАТ Віталій Назарук
Персональный ЧАТ Василь Надвірнянський
Персональный ЧАТ Виктория Р
Персональный ЧАТ Володимир Бабієнко
Персональный ЧАТ ГАЛИЧАНОЧКА
Персональный ЧАТ Женьшень
Персональный ЧАТ Жужа Марцепанівна
Персональный ЧАТ К. Простонеба
Персональный ЧАТ Кавалева
Персональный ЧАТ Калініченко Максим
Персональный ЧАТ Каменяр
Персональный ЧАТ Катерина Пташка
Персональный ЧАТ Лєнка
Персональный ЧАТ Лейла
Персональный ЧАТ Лерочка
Персональный ЧАТ Льолька
Персональный ЧАТ Любов Вишневецька
Персональный ЧАТ Любов Матузок
Персональный ЧАТ Мар'яна Верлей
Персональный ЧАТ Марічка9
Персональный ЧАТ Микола Паламарчук
Персональный ЧАТ Мила Позняковская
Персональный ЧАТ МузаСтар
Персональный ЧАТ ОДИНОКА ВОВЧИЦЯ
Персональный ЧАТ Окрилена
Персональный ЧАТ Олекса Удайко
Персональный ЧАТ Променистий менестрель
Персональный ЧАТ Рутакате
Персональный ЧАТ Салтан Николай
Персональный ЧАТ СвітанОk
Персональный ЧАТ Тарпик
Персональный ЧАТ Твоя Сніжинка
Персональный ЧАТ Тетяна Власенко
Персональный ЧАТ Той, що шукає себе
Персональный ЧАТ Тріумф
Персональный ЧАТ Холостий Патрон
Персональный ЧАТ Христина Рикмас
Персональный ЧАТ Хуго
Персональный ЧАТ Шип Сергей
Персональный ЧАТ залюблена у світ
Персональный ЧАТ хмари на шпалерах

 прихованих - 14 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Вороний Микола

Прочитаний : 15544


Творчість | Біографія | Критика

ІВАНОВІ ФРАНКОВІ (Відповідь на його Посланіє)

La  poesie  n'a  pas  la  verite  pour

objet,  elle  n'a  qu'elle-meme.

Charles  Baudelaire[1]


 

Hi,  мій  учителю  і  друже,
Про  мене  все  це  не  байдуже.
Життя  з  його  скаженим  шалом,
З  погонею  за  ідеалом,
З  його  стражданням  і  болінням
І  невгамованим  сумлінням,
Життя  —  се  дві  противні  сили,
Що  між  собою  в  бій  вступили.
Одна  з  них  —  велетень-гнобитель,
А  друга  —  геній-визволитель;
Його  двосічна  гостра  криця
Влучна,  як  з  неба  блискавиця;
 

Але  і  велетень  могучий
В  руці  тримає  меч  блискучий?
Страшні,  тяжкі  його  удари,
А  ще  страшніш  таємні  чари...
Як  маю  я  його  цуратись
Чи  від  ударів  ухилятись?
О,  ні!  Я,  взявши  в  руки  зброю,
Іду  за  генієм  до  бою.
Рубаюсь  з  ворогом,  співаю,
В  піснях  до  бою  закликаю
Всіх  тих,  що  мляві,  чи  недужі,
Чи  під  укриттям  сплять  байдужі.
І  знаю  я,  що  замість  плати
Мене  чекають  кари,  страти...
Та  чи  ж  грізний  удар  обуха
Там,  де  буяє  творчість  духа?
Одна  хвилина  раювання
Там  відкупляє  всі  страждання.
Бо  то  чуття  свобідні,  щирі
Бринять  у  святобливій  лірі.
І  прикро,  як  ураз  зі  мною
Стають,  немовби  теж  до  бою,
А  справді  для  пихи  своєї
З  порожнім  серцем  фарисеї
І  паперовими  мечами
Вимахують  над  головами.
Хто  кликав  їх?  Чого  їм  треба?
Чи  хробакам  потрібно  неба?
Нехай  ідуть  всі  ті  нездари
На  торговиці  та  базариї
Нікчемний  крам,  дрібні  вигоди  —
От  їх  найвищії  клейнодиі
Але  коли  повсякчас  битись,
То  серце  може  озлобитись.
Охляти  може,  зачерствіти,
Зав'януть,  як  без  сонця  квіти.
Душа  бажає  скинуть  пута,
Що  в  їх  здавен  вона  закута,
Бажає  ширшого  простору  —
Схопитись  і  злетіти  вгору,
Життя  брудне,  життя  нікчемне
Забути  і  пізнать  надземне.
Все  неосяжне  —  охопити,
Незрозуміле  —  зрозуміти!
О,  друже  мій,  то  не  дурниці.—
Всі  ті  щасливі  небулиці
Про  райських  гурій,  про  нірвану,
Про  землю  ту  обітовану.
Вони  тягар  життя  скидають
І  душу  раєм  надихають.
Чи  все  ж  те  розумом  збагнути,
Що  дасться  серцеві  відчути?
І  чи  можливо  без  утрати
Свобідний  творчий  дух  скувати?
І  хто  Поезію  —  царицю
Посміє  кинуть  у  в'язницю?
Хто  вкаже  шлях  їй  чи  напрямок,
Коли  вона  не  зносить  рамок?
В  ній  в  с  і  краси  кольори  сяють,
В  ній  в  с  і  чуття  і  змисли  грають!..
До  мене  як  горожанина
Ставляй  вимоги  —  я  людина.
А  як  поет  —  без  перепони
Я  стежу  творчості  закони;
З  них  повстають  мої  ідеї  —
Найкращий  скарб  душі  моєї.
Творю  я  їх  не  для  шаноби;
Не  руш,  коли  не  до  вподоби.
І  ще  скажу,  мій  славний  друже,
Я  не  беру  життя  байдуже.
Високих  дум  святі  скрижалі,
Всі  наші  радощі  і  жалі,
Всі  ті  боління  і  надії
І  чарівливі  гарні  мрії,  —
Все,  що  від  тебе  в  серце  впало,
Не  загубилось,  не  пропало...
Моя  девіза:  йти  за  віком
І  бути  цілим  чоловіком!
 
Харків,  1902  р.

Примітки:

[1]  Предметом  поезії  є  тільки  вона  сама,  а  не  дійсність.  Шарль  Бодлер  (франц.).

Нові твори