Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Вороний Микола :: ІВАНОВІ ФРАНКОВІ (Відповідь на його Посланіє)


Вороний Микола :: ІВАНОВІ ФРАНКОВІ   (Відповідь на його Посланіє)
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 71
Персональный ЧАТ 10755701
Персональный ЧАТ @NN@
Персональный ЧАТ Aleex
Персональный ЧАТ Anima Song
Персональный ЧАТ Dominique
Персональный ЧАТ Gocman
Персональный ЧАТ Golod00x
Персональный ЧАТ HellenKa
Персональный ЧАТ Ivanna Tymoschuk
Персональный ЧАТ Julia Kushnir
Персональный ЧАТ Kastoneda
Персональный ЧАТ Lena Greys
Персональный ЧАТ Leonid19682902
Персональный ЧАТ Majra
Персональный ЧАТ Night
Персональный ЧАТ OlgaSydoruk
Персональный ЧАТ SAKHO
Персональный ЧАТ SK
Персональный ЧАТ Sasha Shevchuk
Персональный ЧАТ Soul_
Персональный ЧАТ Tosikosan
Персональный ЧАТ Va
Персональный ЧАТ Void
Персональный ЧАТ Winged
Персональный ЧАТ Іван Мотрюк
Персональный ЧАТ Алексей Буряк
Персональный ЧАТ Алексей Мелешев
Персональный ЧАТ Алина Гай
Персональный ЧАТ Бойчук Роман
Персональный ЧАТ Віктор Ох
Персональный ЧАТ Вадим Верц
Персональный ЧАТ Вацлав Данилів
Персональный ЧАТ Володимир Верста
Персональный ЧАТ Глорія
Персональный ЧАТ Женьшень
Персональный ЧАТ Кицмур Марія
Персональный ЧАТ Консерватор
Персональный ЧАТ Ксенія Ен
Персональный ЧАТ Леонід Ісаков
Персональный ЧАТ Лия***
Персональный ЧАТ Міра Мальська
Персональный ЧАТ Марічка9
Персональный ЧАТ Микита Салапита
Персональный ЧАТ Музи Августи
Персональный ЧАТ НАУМ
Персональный ЧАТ Ника Зимняя
Персональный ЧАТ Ольга Ратинська
Персональный ЧАТ Патара Бачія
Персональный ЧАТ Печерник
Персональный ЧАТ Рижулька
Персональный ЧАТ Салтан Николай
Персональный ЧАТ Таня Кириленко
Персональный ЧАТ Тоору Ватанабе
Персональный ЧАТ Хуго
Персональный ЧАТ Юлия Гармаш
Персональный ЧАТ Янкевич Віктор
Персональный ЧАТ Яся Сингаєвська
Персональный ЧАТ джульєтта

 прихованих - 13 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Вороний Микола

Прочитаний : 13660


Вороний Микола :: ІВАНОВІ ФРАНКОВІ (Відповідь на його Посланіє)

Творчість | Біографія | Критика

ІВАНОВІ ФРАНКОВІ (Відповідь на його Посланіє)

La  poesie  n'a  pas  la  verite  pour

objet,  elle  n'a  qu'elle-meme.

Charles  Baudelaire[1]


 

Hi,  мій  учителю  і  друже,
Про  мене  все  це  не  байдуже.
Життя  з  його  скаженим  шалом,
З  погонею  за  ідеалом,
З  його  стражданням  і  болінням
І  невгамованим  сумлінням,
Життя  —  се  дві  противні  сили,
Що  між  собою  в  бій  вступили.
Одна  з  них  —  велетень-гнобитель,
А  друга  —  геній-визволитель;
Його  двосічна  гостра  криця
Влучна,  як  з  неба  блискавиця;
 

Але  і  велетень  могучий
В  руці  тримає  меч  блискучий?
Страшні,  тяжкі  його  удари,
А  ще  страшніш  таємні  чари...
Як  маю  я  його  цуратись
Чи  від  ударів  ухилятись?
О,  ні!  Я,  взявши  в  руки  зброю,
Іду  за  генієм  до  бою.
Рубаюсь  з  ворогом,  співаю,
В  піснях  до  бою  закликаю
Всіх  тих,  що  мляві,  чи  недужі,
Чи  під  укриттям  сплять  байдужі.
І  знаю  я,  що  замість  плати
Мене  чекають  кари,  страти...
Та  чи  ж  грізний  удар  обуха
Там,  де  буяє  творчість  духа?
Одна  хвилина  раювання
Там  відкупляє  всі  страждання.
Бо  то  чуття  свобідні,  щирі
Бринять  у  святобливій  лірі.
І  прикро,  як  ураз  зі  мною
Стають,  немовби  теж  до  бою,
А  справді  для  пихи  своєї
З  порожнім  серцем  фарисеї
І  паперовими  мечами
Вимахують  над  головами.
Хто  кликав  їх?  Чого  їм  треба?
Чи  хробакам  потрібно  неба?
Нехай  ідуть  всі  ті  нездари
На  торговиці  та  базариї
Нікчемний  крам,  дрібні  вигоди  —
От  їх  найвищії  клейнодиі
Але  коли  повсякчас  битись,
То  серце  може  озлобитись.
Охляти  може,  зачерствіти,
Зав'януть,  як  без  сонця  квіти.
Душа  бажає  скинуть  пута,
Що  в  їх  здавен  вона  закута,
Бажає  ширшого  простору  —
Схопитись  і  злетіти  вгору,
Життя  брудне,  життя  нікчемне
Забути  і  пізнать  надземне.
Все  неосяжне  —  охопити,
Незрозуміле  —  зрозуміти!
О,  друже  мій,  то  не  дурниці.—
Всі  ті  щасливі  небулиці
Про  райських  гурій,  про  нірвану,
Про  землю  ту  обітовану.
Вони  тягар  життя  скидають
І  душу  раєм  надихають.
Чи  все  ж  те  розумом  збагнути,
Що  дасться  серцеві  відчути?
І  чи  можливо  без  утрати
Свобідний  творчий  дух  скувати?
І  хто  Поезію  —  царицю
Посміє  кинуть  у  в'язницю?
Хто  вкаже  шлях  їй  чи  напрямок,
Коли  вона  не  зносить  рамок?
В  ній  в  с  і  краси  кольори  сяють,
В  ній  в  с  і  чуття  і  змисли  грають!..
До  мене  як  горожанина
Ставляй  вимоги  —  я  людина.
А  як  поет  —  без  перепони
Я  стежу  творчості  закони;
З  них  повстають  мої  ідеї  —
Найкращий  скарб  душі  моєї.
Творю  я  їх  не  для  шаноби;
Не  руш,  коли  не  до  вподоби.
І  ще  скажу,  мій  славний  друже,
Я  не  беру  життя  байдуже.
Високих  дум  святі  скрижалі,
Всі  наші  радощі  і  жалі,
Всі  ті  боління  і  надії
І  чарівливі  гарні  мрії,  —
Все,  що  від  тебе  в  серце  впало,
Не  загубилось,  не  пропало...
Моя  девіза:  йти  за  віком
І  бути  цілим  чоловіком!
 
Харків,  1902  р.

Примітки:

[1]  Предметом  поезії  є  тільки  вона  сама,  а  не  дійсність.  Шарль  Бодлер  (франц.).

Нові твори