Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::



UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні студії | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 72
Персональный ЧАТ #tenderness
Персональный ЧАТ *Уляна Квітка*
Персональный ЧАТ AlienVetrova
Персональный ЧАТ B0BAN
Персональный ЧАТ CONSTANTINOPOLIS
Персональный ЧАТ Feniks
Персональный ЧАТ Ganzer
Персональный ЧАТ Lesya Vladimirova
Персональный ЧАТ Nesmi
Персональный ЧАТ SVETOK
Персональный ЧАТ Samolichenko Svitlana
Персональный ЧАТ Stawitscky
Персональный ЧАТ Svetastik
Персональный ЧАТ Yarchik
Персональный ЧАТ Єлена Дорофієвська
Персональный ЧАТ Андрій Майоров
Персональный ЧАТ АндрійМазан
Персональный ЧАТ Бенджамінка
Персональный ЧАТ Г. Король
Персональный ЧАТ Д З В О Н А Р
Персональный ЧАТ Дід Миколай
Персональный ЧАТ Деймон Парслі
Персональный ЧАТ Евгений Познанский
Персональный ЧАТ Ендрю Мітін
Персональный ЧАТ Зайдисвіт
Персональный ЧАТ Знамя Ветра
Персональный ЧАТ Израэль
Персональный ЧАТ Ирина Лысюченко
Персональный ЧАТ КВолынский
Персональный ЧАТ Кавова пані
Персональный ЧАТ Квітка))
Персональный ЧАТ Ксенія Фуштор
Персональный ЧАТ Кушнір Марина
Персональный ЧАТ Леонид Жмурко
Персональный ЧАТ Людмила Пономаренко
Персональный ЧАТ Маня Папироскина
Персональный ЧАТ Марамі
Персональный ЧАТ Маркіяна Рай
Персональный ЧАТ Наташа Бруснікіна
Персональный ЧАТ Наташа Марос
Персональный ЧАТ Оксана Квитка
Персональный ЧАТ Олексій Сонях
Персональный ЧАТ Процак Наталя
Персональный ЧАТ Роман Савчин
Персональный ЧАТ Сергій Пікарось
Персональный ЧАТ Сергій Улько
Персональный ЧАТ Сергій Усенко
Персональный ЧАТ ТАИСИЯ
Персональный ЧАТ Твоя Сніжинка
Персональный ЧАТ Шостацька Людмила
Персональный ЧАТ Юліанка Бойчук
Персональный ЧАТ Юлія Котвицька
Персональный ЧАТ Янош Бусел
Персональный ЧАТ геометрія

 прихованих - 18 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Вороний Микола

Прочитаний : 15544


Творчість | Біографія | Критика

ІВАНОВІ ФРАНКОВІ (Відповідь на його Посланіє)

La  poesie  n'a  pas  la  verite  pour

objet,  elle  n'a  qu'elle-meme.

Charles  Baudelaire[1]


 

Hi,  мій  учителю  і  друже,
Про  мене  все  це  не  байдуже.
Життя  з  його  скаженим  шалом,
З  погонею  за  ідеалом,
З  його  стражданням  і  болінням
І  невгамованим  сумлінням,
Життя  —  се  дві  противні  сили,
Що  між  собою  в  бій  вступили.
Одна  з  них  —  велетень-гнобитель,
А  друга  —  геній-визволитель;
Його  двосічна  гостра  криця
Влучна,  як  з  неба  блискавиця;
 

Але  і  велетень  могучий
В  руці  тримає  меч  блискучий?
Страшні,  тяжкі  його  удари,
А  ще  страшніш  таємні  чари...
Як  маю  я  його  цуратись
Чи  від  ударів  ухилятись?
О,  ні!  Я,  взявши  в  руки  зброю,
Іду  за  генієм  до  бою.
Рубаюсь  з  ворогом,  співаю,
В  піснях  до  бою  закликаю
Всіх  тих,  що  мляві,  чи  недужі,
Чи  під  укриттям  сплять  байдужі.
І  знаю  я,  що  замість  плати
Мене  чекають  кари,  страти...
Та  чи  ж  грізний  удар  обуха
Там,  де  буяє  творчість  духа?
Одна  хвилина  раювання
Там  відкупляє  всі  страждання.
Бо  то  чуття  свобідні,  щирі
Бринять  у  святобливій  лірі.
І  прикро,  як  ураз  зі  мною
Стають,  немовби  теж  до  бою,
А  справді  для  пихи  своєї
З  порожнім  серцем  фарисеї
І  паперовими  мечами
Вимахують  над  головами.
Хто  кликав  їх?  Чого  їм  треба?
Чи  хробакам  потрібно  неба?
Нехай  ідуть  всі  ті  нездари
На  торговиці  та  базариї
Нікчемний  крам,  дрібні  вигоди  —
От  їх  найвищії  клейнодиі
Але  коли  повсякчас  битись,
То  серце  може  озлобитись.
Охляти  може,  зачерствіти,
Зав'януть,  як  без  сонця  квіти.
Душа  бажає  скинуть  пута,
Що  в  їх  здавен  вона  закута,
Бажає  ширшого  простору  —
Схопитись  і  злетіти  вгору,
Життя  брудне,  життя  нікчемне
Забути  і  пізнать  надземне.
Все  неосяжне  —  охопити,
Незрозуміле  —  зрозуміти!
О,  друже  мій,  то  не  дурниці.—
Всі  ті  щасливі  небулиці
Про  райських  гурій,  про  нірвану,
Про  землю  ту  обітовану.
Вони  тягар  життя  скидають
І  душу  раєм  надихають.
Чи  все  ж  те  розумом  збагнути,
Що  дасться  серцеві  відчути?
І  чи  можливо  без  утрати
Свобідний  творчий  дух  скувати?
І  хто  Поезію  —  царицю
Посміє  кинуть  у  в'язницю?
Хто  вкаже  шлях  їй  чи  напрямок,
Коли  вона  не  зносить  рамок?
В  ній  в  с  і  краси  кольори  сяють,
В  ній  в  с  і  чуття  і  змисли  грають!..
До  мене  як  горожанина
Ставляй  вимоги  —  я  людина.
А  як  поет  —  без  перепони
Я  стежу  творчості  закони;
З  них  повстають  мої  ідеї  —
Найкращий  скарб  душі  моєї.
Творю  я  їх  не  для  шаноби;
Не  руш,  коли  не  до  вподоби.
І  ще  скажу,  мій  славний  друже,
Я  не  беру  життя  байдуже.
Високих  дум  святі  скрижалі,
Всі  наші  радощі  і  жалі,
Всі  ті  боління  і  надії
І  чарівливі  гарні  мрії,  —
Все,  що  від  тебе  в  серце  впало,
Не  загубилось,  не  пропало...
Моя  девіза:  йти  за  віком
І  бути  цілим  чоловіком!
 
Харків,  1902  р.

Примітки:

[1]  Предметом  поезії  є  тільки  вона  сама,  а  не  дійсність.  Шарль  Бодлер  (франц.).

Нові твори