Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Стус Василь :: "Як добре те, що смерті не боюсь я..."


Стус Василь :: "Як добре те, що смерті не боюсь я..."
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 49
Персональный ЧАТ @NN@
Персональный ЧАТ Bard of pain
Персональный ЧАТ Blondberry
Персональный ЧАТ Desert rose
Персональный ЧАТ Flexis
Персональный ЧАТ Kaplichka
Персональный ЧАТ LizaNikols
Персональный ЧАТ NNNP
Персональный ЧАТ Siya
Персональный ЧАТ Sk8ter-boyy
Персональный ЧАТ Thirteenth_Man
Персональный ЧАТ Vikkimir
Персональный ЧАТ Vit_Ka
Персональный ЧАТ Vita V-D
Персональный ЧАТ Vlad Voloshun
Персональный ЧАТ Аскет
Персональный ЧАТ Богданочка
Персональный ЧАТ Віктор Шупер
Персональный ЧАТ Валерій Голуб
Персональный ЧАТ Виталий Мамай
Персональный ЧАТ Виталий Рында
Персональный ЧАТ Володимир Скиба
Персональный ЧАТ Данила М
Персональный ЧАТ Жужа Марцепанівна
Персональный ЧАТ Кейтлин
Персональный ЧАТ Лана Мілович
Персональный ЧАТ Людмила Дзвонок
Персональный ЧАТ Маріанна Мисян
Персональный ЧАТ Наталка Ярема
Персональный ЧАТ Окрилена
Персональный ЧАТ Олекса Удайко
Персональный ЧАТ Олена гай
Персональный ЧАТ Ольга Ашто
Персональный ЧАТ Патара Бачія
Персональный ЧАТ Печерник
Персональный ЧАТ Похмурий_клоун
Персональный ЧАТ Рижа*
Персональный ЧАТ Сокольник
Персональный ЧАТ Тоору Ватанабе
Персональный ЧАТ ФеЯ
Персональный ЧАТ Хуго
Персональный ЧАТ Янна
Персональный ЧАТ дочка бджоляра

 прихованих - 6 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Стус Василь

Прочитаний : 183960


Стус Василь :: "Як добре те, що смерті не боюсь я..."

Творчість | Біографія | Критика

"Як добре те, що смерті не боюсь я..."

Як  добре  те,  що  смерті  не  боюсь  я  
і  не  питаю,  чи  тяжкий  мій  хрест.  
Що  вам,  богове,  низько  не  клонюся  
в  передчутті  недовідомих  верств.  
Що  жив-любив  і  не  набрався  скверни,  
ненависті,  прокльону,  каяття.  
Народе  мій,  до  тебе  я  ще  верну,  
і  в  смерті  обернуся  до  життя  
своїм  стражденним  і  незлим  обличчям,  
як  син,  тобі  доземно  поклонюсь  
і  чесно  гляну  в  чесні  твої  вічі,  
і  чесними  сльозами  обіллюсь.  
Так  хочеться  пожити  хоч  годинку,  
коли  моя  розів'ється  біда.  
Хай  прийдуть  в  гості  Леся  Українка,  
Франко,  Шевченко  і  Сковорода.  
Та  вже!  Мовчи!  Заблуканий  у  пущі,  
уже  не  ремствуй,  позирай  у  глиб,  
у  суще,  що  розпукнеться  в  грядуще  
і  ружею  заквітне  коло  шиб.

Нові твори