Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Стус Василь :: "Мені зоря сіяла нині вранці..."


Стус Василь :: "Мені зоря сіяла нині вранці..."
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 59
Персональный ЧАТ Aleex
Персональный ЧАТ Anna zakohana
Персональный ЧАТ Dixi
Персональный ЧАТ Dovgiy
Персональный ЧАТ Graveyard_Slut
Персональный ЧАТ J. Serg
Персональный ЧАТ Kabuzenko
Персональный ЧАТ Kostyanika
Персональный ЧАТ LaraS
Персональный ЧАТ Leonid19682902
Персональный ЧАТ Meggi
Персональный ЧАТ Nikita13
Персональный ЧАТ OlgaSydoruk
Персональный ЧАТ Sergey
Персональный ЧАТ TatyanaMir
Персональный ЧАТ _KarinA_
Персональный ЧАТ Александр Шелест
Персональный ЧАТ Банка меда
Персональный ЧАТ Батьківна
Персональный ЧАТ Богданочка
Персональный ЧАТ Віктор Погуляй
Персональный ЧАТ Виталий Мамай
Персональный ЧАТ Володимир Туленко
Персональный ЧАТ Вона Катя
Персональный ЧАТ Дід Миколай
Персональный ЧАТ Жужа Марцепанівна
Персональный ЧАТ КРІПАКОС
Персональный ЧАТ Кириван
Персональный ЧАТ Криптопоэзия Krajzer
Персональный ЧАТ Лавинюкова Тетяна
Персональный ЧАТ Ніла Волкова
Персональный ЧАТ Николя-бабА
Персональный ЧАТ Ниро Вульф
Персональный ЧАТ Окрилена
Персональный ЧАТ Олександр Крутій
Персональный ЧАТ Полоні
Персональный ЧАТ Солнце
Персональный ЧАТ Станислав Бельский
Персональный ЧАТ Таня Кириленко
Персональный ЧАТ Теодор Амасов
Персональный ЧАТ Христина Рикмас
Персональный ЧАТ Шанли
Персональный ЧАТ Янош Бусел

 прихованих - 16 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Стус Василь

Прочитаний : 74480


Стус Василь :: "Мені зоря сіяла нині вранці..."

Творчість | Біографія | Критика

"Мені зоря сіяла нині вранці..."

Мені  зоря  сіяла  нині  вранці,
устромлена  в  вікно.  І  благодать  -
така  ясна  лягла  мені  на  душу
сумиренну,  що  я  збагнув  нарешті:
ота  зоря  -  то  тільки  скалок  болю,
що  вічністю  протятий,  мов  огнем.
Ота  зоря  -  вістунка  твого  шляху,
хреста  і  долі,  ніби  вічна  мати,
вивищена  до  неба  (од  землі
на  відстань  справедливості),  прощає
тобі  хвилину  розпачу,  дає
наснагу  віри,  що  далекий  всесвіт
почув  твій  тьмяний  клич,  але  ознався
прихованим  бажанням  співчуття
та  іскрою  високох  незгоди:
бо  жити  -  то  не  є  долання  меж,
а  навикання  і  самособою-
наповнення.  Лиш  мати  -  вміє  жити,
аби  світитися,  немов  зоря.

Нові твори