Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::



UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 55
Персональный ЧАТ A.Сенів
Персональный ЧАТ Alfa
Персональный ЧАТ AneLeena
Персональный ЧАТ Djondon
Персональный ЧАТ LeV
Персональный ЧАТ Lu57
Персональный ЧАТ Lubov71
Персональный ЧАТ Remember me
Персональный ЧАТ SVETOK
Персональный ЧАТ Velibor
Персональный ЧАТ Vicus_ficus
Персональный ЧАТ Zazemlena
Персональный ЧАТ Іванюк Ірина
Персональный ЧАТ Ілея
Персональный ЧАТ Анна Мелорі
Персональный ЧАТ Вітрова Доця
Персональный ЧАТ Визир Валерия
Персональный ЧАТ Дід Миколай
Персональный ЧАТ Данило-Київський
Персональный ЧАТ Егор Овченков
Персональный ЧАТ Ед
Персональный ЧАТ Едельвейс137
Персональный ЧАТ Кнесинка
Персональный ЧАТ Крилата
Персональный ЧАТ Ксенія Косач
Персональный ЧАТ Леонід Федорів
Персональный ЧАТ Макс
Персональный ЧАТ Максим Тарасівський
Персональный ЧАТ Маруся Савка
Персональный ЧАТ Наталя Святокум
Персональный ЧАТ Окрилена
Персональный ЧАТ Олександра Бабич
Персональный ЧАТ Олена Бобрик
Персональный ЧАТ Осінній Вальс
Персональный ЧАТ ПетроФ
Персональный ЧАТ Руслан Бродський
Персональный ЧАТ Сагайда
Персональный ЧАТ Супрунець Сергій
Персональный ЧАТ ТАИСИЯ
Персональный ЧАТ Торговка спогадами
Персональный ЧАТ Фурія
Персональный ЧАТ Шостацька Людмила
Персональный ЧАТ Юля Гармаш
Персональный ЧАТ залюблена у світ

 прихованих - 11 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Стус Василь

Прочитаний : 90370


Творчість | Біографія | Критика

"Мені зоря сіяла нині вранці..."

Мені  зоря  сіяла  нині  вранці,
устромлена  в  вікно.  І  благодать  -
така  ясна  лягла  мені  на  душу
сумиренну,  що  я  збагнув  нарешті:
ота  зоря  -  то  тільки  скалок  болю,
що  вічністю  протятий,  мов  огнем.
Ота  зоря  -  вістунка  твого  шляху,
хреста  і  долі,  ніби  вічна  мати,
вивищена  до  неба  (од  землі
на  відстань  справедливості),  прощає
тобі  хвилину  розпачу,  дає
наснагу  віри,  що  далекий  всесвіт
почув  твій  тьмяний  клич,  але  ознався
прихованим  бажанням  співчуття
та  іскрою  високох  незгоди:
бо  жити  -  то  не  є  долання  меж,
а  навикання  і  самособою-
наповнення.  Лиш  мати  -  вміє  жити,
аби  світитися,  немов  зоря.

Нові твори