Гурко Стефанія :: Біографія
Творчість |
Біографія
|
Критика
Гурко Стефанія (уроджена Дейчаківська), поетка, драматург, член об’єднання українських письменників у Канаді (Слово), народилась 13 лютого 1924 року в с. Ямниця, нині Тисменицького району Станіславскої (Івано-Франківської) області на західній Україні.
В Станіславі майбутня поетесса закінчила гімназію, а педагогічну освіту отримала в Коломії. Впродовж короткого часу вона викладала в Карпатському селі Яблиниця, що біля Ворохти.
У 1939 році приєднується до Організації Українських Націоналістів (ОУН), а 1941-42 роки провела у окупованій Німеччиною східній Україні як член підпільного руху "похідні групи" з метою проголосити незалежність України. Протягом 1944-1947 років працює посильним для закордонної делегаціїУкраїнської Головної Визвольної Ради (УГВР) у західній Європі. Протягом цього часу навчається у Паризькому університеті, Факультет філології, Школа підготовки викладачів французької мови за кордоном.
В 1948 році, в Регенсбурзі, Німеччина, у таборі для переміщення осіб одружуєтьс з Євгеном Гурко. Вони імігрують до Австралії та оселяються у столиці південної Австралії, в м. Аделаїда, де народжуються їхні діти – донька Марійка та син Андрій. Подружжя бере активну участь у культурному житті української громади міста.
У 1956 році родина імігрує до Канади та оселяється в Торонто, де народжується їх третя дитина – Роман. З 1963 року Стефанія працює у відділі замовлень бібліотеки Торонтонського університету до своєї пенсії у 1989 році.
Влітку 1991 року перебуває на волонтерських роботах в Україні, перекладаючи английські на французькі документи для Комісії Культурного та Духовного Відродження при Верховній Раді України у м. Києві.
Стефанія писала поєзію, п’єси та політичну сатиру, що видавалися українськими періодичними виданнями та журналами в Канаді та США.
ЇЇ праці в поезії, прозі, драмі включають: «Три джерела» (1989); «Метастази міста» (1994); «Шумні роки» (1994); «На відчутності межі» (1996); «Заповідь віків» (1999); «Події, люди і зустрічі протягом мого життєвого шляху» (2005) (мемуар). Деяка її поезія була перекладена на англійську мову та видана у «Yarmarok Ukrainian Writing in Canada Since the Second World War». Окремі праці були видані під псевдонімами – Геннадій Ґвинт чи Софія Самотинська.
|
