Три покоління в Одесі
В небо дивились, мов в плесо,
Мама, бабуся і Кіра,
Всім їм хотілося миру.
Всім їм хотілося жити.
Перед Вели́коднем - вбиті,
Вбиті ракетою орків.
Море, вже плаче і зорі.
Сталося все у суботу,
Батько родини в скорботі.
Смерть передчасна невинних,
Горе наві́ки глибинне.
Як же посміли тварюки,
Кров'ю тавровані руки
Вбити трьохмісячну Кіру?
Кара чекатиме звірів.
(23 квітня ракета орків влучила у будинок в Одесі, загинуло 8 чоловік, серед яких найменша трьохмісячна дівчинка Кіра. У цьому будинку жила моя родичка, але, на щастя її і двох її діток у той час не було в Одесі. Царство Небесне усім загиблим.)
Такі щасливі, милі оченята були окрасою для мами й тата... Цій дівчинці щеб жити й жити і мирному життю радіти. Та орки обірвали все одразу, життя трьох поколінь забрали зразу! Царство їм небесне!
Хай відпочивають з миром безневинно померлі, а ми будемо їх пам’ятати... 
