Весна нарешті в силу увійшла,
Дорогу серед мороку пробила,
Надію і тепло з собою принесла
І квітів мовою до нас заговорила.
Розквітнув крокус під моїм вікном,
Неначе сонця помаранчевий шматочок,
А інші, різнобарвні, забарились,
Ще не відкрили ніжних пелюсточок.
Та через день розквітли і вони,
Спішать від нього не відстати,
До сонця вишикувались в ряд,
Оці малесенькі весни солдати.
Тюльпани і нарциси пнуться догори,
Випручують зелені рученята,
А поруч — проліски малі
Ясні свої розкрили оченята.
Вже біля них розцвів жовтець,
Теж радісно вітає сонце,
Мені підморгує: «Прийшла весна»,
Коли дивлюся зі свого віконця.
Донька мені їх з лісу принесла,
На клумбі біля квітів посадила,
Щоб нагадати той весняний ліс,
В який я залюбки колись ходила.
Милуюся на квіти кожен день,
На серці тепло, як на них дивлюся,
І хоч вони всі за віконним склом,
До них душею наче доторкнуся.
Бо квітнуть ці малесенькі герої,
Їх сніг, а ні морози не лякають,
Стоять упевнено, як постові,
Весну і сонце перші зустрічають.
Весну не можна зупинити, переможним кроком іде вона країною, несе силу і красу природи! На душі тепліє, коли читаєш про квіти, кохання, радісні і щасливі моменти в житті!
Щиро дякую за чудовий відгук. Радію весні, кожному промінчику сонця, кожному листочку, кожній квіточці, які видно з мого вікна. Дякую Богу за кожен прожитий день, що наближає нас до Перемоги. Завжди Вам рада.