Співай мені пісню, про весни і зими,
Про карії очі - співай,
А ми і крізь роки не станем чужими,
Забудеш, чи не забувай.
До серця твого я пташиною лину:
Прислухайся, чуєш моє,
Я стану вербою, чи як тополина,
Зозуля на вітті кує.
Я буду до тебе завжди поспішати,
Я буря, я шелест вітрів,
А ти не забудь, як ти клявся кохати,
Як в серці вогонь запалив.
Співай мені пісню, щоб небо почуло,
І кожен щоб знав - вона є,
Чи спів солов'я, чи кування зозулі,
Твоє в ній кохання й моє.
Галина Грицина.