Моя Доля сліпа… Народилась такою, Бо з Небес коли йшла, Отруїлася мною. Моя Доля сліпа… Лиш таку заслужила, Взяти в Бога життя, Мабуть, дуже спішила. Моя Доля сліпа… До достатку й розкоші – Лють в мені закипа, Але ж щастя не в грошах. Моя Доля сліпа… До палкого кохання – Все життя я пройшла, З почуттів наріканням. Моя Доля сліпа… З Неба й ласк не чекає, То ж я йду навмання, Та куди, Бог лиш знає. Моя Доля сліпа… До прокльонів й облуди, То ж мені все дарма, Що говорять там люди. Мабуть, Доля сліпа, Ще й Душа заржавіла, Тому й щастя в житті Віднайти не зуміла… © Іванна Осос #поезія_Іванна_Осос 29.10.2020
ID: 893369 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 30.10.2020 09:40:37 © дата внесення змiн: 30.10.2020 09:40:37 автор: Lilafea
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie