Ось часто кажуть: я життя почну спочатку...
А як - спочатку? Бо життя ж у нас одне...
Лиш спомини гіркі залишаться на згадку
І лише уперед дорога нас веде.
Не можна повернути втрачені хвилини...
Не повернути стрілок безупинний біг...
Не можна запалити спалені дровини...
Не повернути весну, літо, перший сніг...
Нам не побачить рідних, їх очей відтінки,
І батька з матір'ю ніколи не обнять...
У книзі долі ви не зміните й сторінки,
Щоб долюбити... виправити... досказать...
Учора вже історія, а завтра - мрія,
Сьогодні - тінь, й не повернути вже назад.
Не вернеться дитинство, юність, ейфорія,
Кохання перше, зорепад і листопад
Усе, що було з нами, може лиш забутись,
Та істину ми мусимо завжди шукать.
В минуле нам, на жаль, ніяк не повернутись,
Та жити гідно можна вже почать
