ЗИМОНЬКА ЗИМА
A зимонька ,зима сніжна королева
вже на білогривому коні їде до нас.
Засіває ,снігом...і увінчала дерева
і дарує, блаженну мить прекрасний час.
Розпалила у каміні вогонь тепла
щоб заколядувати святій родині.
На столі ,запалена святкова свіча
витає ,божа благодать блаженство нині.
Скотилось, сонце у тихе надвечір'я
і як білий- білий день темноока ніч.
Білосніжним пухом покрила подвір'я
до вікна, заглядає місяць до моїх віч.
Запрошує, мене у рай... царство казкове
відчути ,світлу радість божого Різдва.
Казкар ,малює на шибці квіти лілові
мережить, гаптує узори до мого вірша.
Парує, з комина дим свистить вітер...
і падає, сніжинка мені у долоні
Виглянуло, сонце сіє mrii із літер
благословляє, з Новим роком у слові.
М ЧАЙКІВЧАНКА
Чарівна зимова краса! 
