У поетів є місце під дахом, Де дощі не дістануть тебе. Зорі падають білим птахом Крізь небес полотно голубе. Надто тихо для звичної тиші, Там не чути пустих балачок, Там шепочуться навіть миші, Там затих плескіт річок. Сонно марить вітер у листі. Знову мить і час до зими. Ті світанки завжди імлисті, Там немає більше пітьми. У поетів своє місце під дахом, Де вночі сопуть світляки. Важко йти порожнім шляхом, Коли вниз тягнуть думки. 07.06.19 ©Стася (Максим Стаськів)
ID: 838835 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 15.06.2019 09:33:50 © дата внесення змiн: 15.06.2019 09:33:50 автор: Моряк
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie