Трава оксамитова ноги цілує,
І вітер розхитує сонні дуби,
А Янгол в газетах поему друкує
Із написом зверху: живи і люби...
Шепоче: "Ви маєте землю і хату,
І сонце, і воду, і в полі зерно,
І змісту життя не потрібно шукати,
Він в слові самому пульсує давно."
А час делікатно сторінки гортає,
Чалапають ноги...гудуть кораблі...
І сонце всміхається, сонце палає,
І сушить на дереві сльози й жалі.
Бурштинові сходи щоранку дарує,
І Всесвіт холодний годує вогнем,
А Янгол на шпальтах рядочки карбує,
Із літер складає духовний тотем.
За хмарами світять далекі планети,
І вітер розхитує сонні дуби...
Так істинно пахнуть ранкові газети
Із написом зверху: живи і люби...
***
...глибоко та довершено! 
