А що, якщо все наше життя,
ввесь відомий науковцям час існування
нашого Всесвіту —
насправді не наше?
А що, якщо ми лиш мікроатом
одного великого організму,
і всі наші біди, усі наші катаклізми —
це його внутрішня боротьба?
Що, якщо всі наші війни — це його війна?
Що, якщо він, чи вона,
схожа до нас субстанція,
з мисленням, душею і почуттями?
Що, якщо воно хворіє тим часом,
який ми називаємо днями?
І всі наші хвороби — це його журба.
А що, якщо він чи вона, це те саме,
що люди звуть Творцем,
Богом, чи іншими іменами?
А що, якщо ми дійсно того подоба?
Чи задумувався ти на мить,
що у глибинах нашого тіла,
десь на орбітах атомів літають всесвіти?
Безліч всесвітів!
І всі, кожне суще живе, подібне до нас,
страждає там.
Страждає масово від твоєї депресії,
Бореться спільно із твоїм стресом,
І мріє твого щастя, називаючи його раєм.
Може, від кожного нашого помислу,
злого, чи сумного,
там, всередині нас, хтось помирає?
А може, і цілі всесвіти?
Може, кожен із нас,
так само є Богом,
Творцем, починаючи і продовжуючи
ланцюг життя,
аж до Нескінченності.
ID:
663979
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 05.05.2016 07:40:14
© дата внесення змiн: 19.08.2016 00:40:55
автор: codyein
Вкажіть причину вашої скарги
|
