Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ілея: БІЛІ РАЗКИ НАМИСТА… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ілея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Живемо так,що вітер той наздогнав...
Ганна Верес (Демиденко), 03.03.2016 - 10:58
...Зіркою світитиму вночі...Рожевою хмариною кохання Прилину через милі і літа... Красиво, ніжно, обнадійливо. Ілея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І мені світло від твоіх відвідин і теплих слів...
Наталя Данилюк, 02.03.2016 - 19:04
Сумні і трепетні рядки... Та фінал осяяний теплим променем надії!..
Ілея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як і наше сьогодення...Щиро вдячна за намисто!
Валя Савелюк, 02.03.2016 - 13:29
спокійний гарний вірш - у той же час - трагічний... чомусь... може - через біле намисто?.. так собі, до лечі і між іншим: САРАНЧА́, і, жін., рідко. Те саме, що сарана. Обсядуть його старики, слухають, що він розказує про саранчу, як колись налітала у старовину (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 480); — Ади, саранча, лиш хліба, та й хліба, та й хліба! А відки ж я тобі того хліба наберу?! (Василь Стефаник,) Ілея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таке сьогодення тривожне,хоч як стараєшся не підпадати під його вплив...
|
|
|