Я чую постріли у снах,
Я бачу плями крові на світанні…
У нас на сході йде війна,
Яка калічить, нищить, убиває…
Вже чорні хмари заступили небо,
І холод йде від поминальної свічі…
Кому й навіщо все це треба?
Куди поділись янголи мої?
Душа розп’ята «сводками» із фронту,
Земля порепана від залпів і могил,
Палає вибухами чорне сонце,
Довкола згарища, руїни, пил…
Сумна і гірка ця картина,
Ламаю чорний вуглик у руках, -
Невже вмирає рідна Україна?
Чи може ще вона таки жива?
Панує безтолоч на троні,
Кидає в пекло, ніби іграшок, солдат…
Ми ж хочем тільки миру і покою,
Але де правлять гроші, там душі нема…
Гуляє вітер в дикім полі,
І пробирає холодом мене аж до кісток…
Де зараз ти, Вкраїнська Воля?
Там, де залитий кров’ю горизонт?
Чи там сидиш ти у палатах,
Де нами управляють «мудрії мужі»?!
Чи ти безкрила вже, чи ще крилата?!
Чи зможемо тебе ми хоч колись знайти?!
Не знаю…думки в круговерті…
Це все так складно зараз пояснить…
Скажу лише одне відкрито і відверто,
Лиш нам під силу Україну воскресить!
Ніхто крім нас за нас цього не зробить!
Не слід нам «уповать» на поміч від чужих,
Лиш для країни працювати й жити -
Нам треба те, що люди називають альтруїзм!
Прокиньтесь! Схаменіться! Годі!!
Ви бачите, що змін не було і нема!!?!..
У нас іде війна на сході,
У нас ще й до сих пір на сході йде війна!
27.12.2015
