Ти вагітний моєю любов'ю,
Що дощем полилася з небес.
Хтось допиває молоко із кров'ю.
Мій Ангел в сутінках воскрес.
Я бачу, як втамовують спрагу
Малі дітлахи за вікном.
Я пишу, пишу одразу
Листи в нікуди за столом.
Ти вагітний моєю любов'ю,
Що сонцем засяла на небі.
Хтось допиває молоко із кров'ю
У своїй фізіологічній потребі.
Колись було все по-іншому,
Та й сам знаєш, як все було.
І знову лист в конверті новому...
Щастя у двері до нас забрело.
Мабуть, то зазвучно сказано:
"Щастя, радість, любов, небеса".
Боюсь зруйнувати фразами
Те, що поволі отак воскреса.
Лиш невідомість огортає пеленою
В барвистім раї, де ми з тобою
І переплітаються думки самі з собою,
Душа невтомно шукає спокою.
Ти вагітний моєю любов'ю.
Мабуть. Та не все одразу.
І в супереч злу із журбою
Перечитую, читаю, бачу фрази,
Що не дають мені спокою
Не дати спокою тобі,
Що заставляють дихати весною
Тоді, коли багряняться сади - восени.
15.09.2010р.
