Другу Олександру
Ніч. Лиш ліхтар
На безлюдній вулиці світить,
Кидаючи світло
На спадаючий сніг.
Проводжали ми друга
В далеку країну,
І вогник його сигарети
Одиноко горів.
Той вогник яснів,
Наче зірка в темені ночі,
Як маяк, що давав
Всім сил і надій.
А годинник на засніженій
Вежі собору,
Сухо і дзвінко
Говорив про зітлілі часи.
Про щось ми балакали,
Довго й невпинно,
Допоки не довелося
Прощатися нам.
Тепер же чекаємо,
Коли зустрінемось знову,
І годинник церковний
Сповістить про це нас.
/2015/