Люди бездумні-від того і злі,
Озимі люди скорбної землі.
Люди печальні,немов кораблі,
Застряглі-
застиглі у мертвій петлі.
Iсторію творять замками дверей
Любов*ю чомусь оминають дітей,
Люди-це колір,люди-це сміх,
Свобода і воля-затаєний гріх!
Відкрий мені правду-
скажи мені,Боже,
Впусти Андрія у царство гоже.
Скажи Андрію -все буде добре,
Ніхто не заплаче-невинно і вкотре!
Він тут був тим, хто облічав, а там - хто просить і заступається. Вічна пам’ять, Андрієві, ім’я, як у Первозванного.
Богданчику, почитайте, там гарні слова і правдиві істини http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510466
Він був хорошою людиною. Не боявся говорити правду в очі політикам і тим, хто хворів на " зіркову хворобу". А Бог хороших людей забирає до себе рано. Може, щоб зробити з них світлих янголів?
Дякую Вам. Така людина достойна віршів, і не тільки. Світла Йому пам'ять