Забути сонячні шляхи
Нам серце не дозволить,
Забули ноги, як іти,
Їх думка поневолить…
Незмірна туга і жалі,
І вічно жвавий страх,
Так важко відповідь знайти
Нам на своїх шляхах…
Я наче очі віднайшла
І руки дорогі,
Але чому не покидають
Мене мої страхи?
Де той цілющий мені день,
Або цілющий чай?
Не повертай до мене страх,
Не повертай…
Змотати все в один клубок
І кинути в вогонь,
Не відчувати на собі
Застрашених долонь…
І не здригатись майбуття,
Де невідомо що,
І крокувати все одно,
Де двері і вікно…
Вікно для сонця і дощів,
А двері для життя,
І не боятись берегів,
Де відповідь моя…
Розбити келихи усі,
Які тримає страх,
Сміливість випити мені,
Залишити в очах…
10.12.2014
