Дістань для мене трохи сну, Посидь біля мене хоч раз. І небо, наче стелю навісну, Над ліжком натягни із теплих фраз. Укрий мене і побажай у сні літати, Діждись, коли закриються повіки. Я хочу сон цей завтра пам'ятати, І пити знову як снодійні ліки.
ID: 518580 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 21.08.2014 00:09:15 © дата внесення змiн: 21.08.2014 00:09:15 автор: Руслана Лукаш
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie